23 жовтня 2013 року Справа № 131453/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій,
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій.
Позивач посилався на те, що він як учасник бойових дій має право на отримання разової щорічної допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком згідно з ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак, відповідач в 2009 та 2010 роках виплатив таку допомогу в меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством.
Позивач просив зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області виплатити на його користь разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2009-2010 роки в розмірі встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2010 року, яка прийнята в порядку скороченого провадження, позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії відповідача. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2010 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком згідно з ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2010 року оскаржило управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не з'ясовані всі обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу відповідно до чинного законодавства та в розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, зокрема згідно постанови КМУ № 299 від 7.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Апелянт просить скасувати постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
В справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.4).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право щорічно до 5-ого травня отримувати грошову допомогу відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Розмір отриманої позивачем у 2010 році разової грошової допомоги до 5-ого травня не відповідає вимогам зазначеного Закону.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, однак вважає їх частково правильними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Законом України від 19.06.2003 р. N968-IV Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено ст. 171 відповідно до ч. 4 якої, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для учасників бойових дій, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законом України «Про Державний бюджет на 2004 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмежувалась дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішеннями Конституційного Суду України від 1.12.2004 N20-рп/2004, від 9.07.2007 року N6-рп/2007 і від 22.05.2008 року N10-рп/2008 визнавались неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2004, 2007 і 2008 роки», якими зупинялись на ці роки дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Як видно з матеріалів справи, позивачу одноразову щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій:
за 2009 рік виплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.2009 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» в розмірі 340 грн.
за 2010 рік виплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 299 від 7.04.2010 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» в розмірі 380 грн.
Оскільки норми Законів, якими обмежувалась дія ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнані неконституційними і втратили свою чинність, то у 2009-2010 роках ст. 12 цього Закону діяла у редакції відповідно до якої, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, згідно з ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише в листопаді 2010 року.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій є обґрунтованими та підлягають задоволенню лише за 2010 рік.
Позовні вимоги щодо виплати разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік слід залишити без розгляду, оскільки суду першої інстанції дане питання вирішив невірно, відмовивши в задоволенні позову в цій частині.
При нарахуванні та виплаті щорічної одноразової грошової допомоги слід виходити із розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність постанови суду першої інстанції щодо незалишення позовних вимог без розгляду у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, тому оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2010 року по справі № 2а-1423/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2010 рік неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2010 рік, з врахуванням виплачених сум.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : О.І. Мікула
Д.М. Старунський