Справа: № 2-а-753/12 Головуючий у 1-й інстанції: Міщенко К.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
30 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахування і виплату недосплачених сум пенсій, -
ОСОБА_2 звернулася до Тальнівського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахування і виплату недосплачених сум щомісячної компенсації за втрату годувальника у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2012 року позов було задоволено частково, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо відмови в проведенні перерахунку і виплати позивачу щомісячної компенсації за втрату годувальника у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і зобов'язано здійснити такі виплати з 08 лютого 2011 року, з врахуванням проведених виплат.
На вказану постанову відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач непрацюючим пенсіонером, який отримує щорічну компенсацію у разі втрати годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин), щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України. Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Всупереч ст. 52 вказаного Закону належні позивачу виплати здійснювались в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 №1.
Однак, з огляду на загальні засади приорітетності законів над підзаконними актами Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, а тому відповідач неправомірно здійснював належні виплати ОСОБА_3 в меншому розмірі, ніж це встановлено ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів звертає увагу на те, що будь-яким іншим законом, окрім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому при розрахунку належних позивачу виплат, передбачених ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підлягає застосуванню розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області необхідно залишити без задоволення, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2012 року - без змін, оскільки вона відповідає нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Троян
Судді Л.О. Костюк
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.