Справа: № 2-а-4080/11 Головуючий у 1-й інстанції: Міщенко К.М. Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
30 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Гром Л.М.,
суддів: Бєлової Л.В., Міщука М.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської обл. на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.09.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської обл. про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Тальнівського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської обл. про зобов'язання нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.09.2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було враховано, що 14.06.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491-VI, відповідно до якого п. 7 ч. 1 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Згідно наведеної норми, визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 (набрала законну силу з 23.07.2011 року), п. 6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.
Тобто з 23.07.2011 при нарахуванні належних позивачу виплат застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011 року № 745, яка прийнята на реалізацію вказаного Закону.
Таким чином, суд першої інстанції мав зазначити кінцевий строк - 22.07.2011 року, по який позивачу належить здійснювати виплати в розмірах встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки постанова суду ухвалена після набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011 року № 745.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської обл. необхідно задовольнити частково, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.09.2011 року - змінити: в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова «з 28 жовтня 2010 року по 06 вересня 2011 року» змінити на «з 28 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року», оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права. В решті постанову - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Тальнівському районі Черкаської обл. - задовольнити частково.
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.09.2011 року - змінити: в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова «з 28 жовтня 2010 року по 06 вересня 2011 року» змінити на «з 28 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року».
В решті постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.09.2011 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.