30 жовтня 2013 року Справа № 910/12606/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГончарука П.А.,
суддіКондратової І.Д.,
суддіСтратієнко Л.В.,
за участю представників сторін
від позивачаЛогвінов Б.І.;
від відповідача Мостепанюк В.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуВідритого акціонерного товариства "Завод Агромаш"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року
у справі№ 910/12606/13 Господарського суду міста Києва
за позовомВідритого акціонерного товариства "Завод Агромаш"
доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку
провизнання недійсним розпорядження Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку № 8-КІ-С
У листопаді 2013 року Відрите акціонерне товариство "Завод Агромаш" (надалі - ВАТ "Завод Агромаш", позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування розпорядження Кіровоградського Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 8-КІ-С від 16.05.2003 року в частині скасування реєстрації випуску акцій Відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 року у справі № 910/12606/13 (суддя Курдельчук І.Д.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року (колегія суддів у складі: Зубець Л.П. - головуючого судді, суддів: Новікова М.М. та Чорної Л.В.), відмовлено у прийнятті відповідної позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у справі не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки є публічно-правовим та належать до юрисдикції адміністративних судів.
ВАТ "Завод Агромаш" у поданій касаційній скарзі просить ухвалу та постанову скасувати, а позовну заяву передати до Господарського суду міста Києва. Свої вимоги заявник касаційної скарги обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів судами було порушено норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств" від 17 листопада 2009 року N 1720-VI , яким внесено зміни ст. 12 ГПК України "Справи, підвідомчі господарським судам" та доповнено її пунктом 5 такого змісту: "5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери". Крім того, заявник вказує на те, що в суді апеляційної інстанції справу розглянуто за відсутності позивача, який не був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України є безумовною підставою для скасування постанови суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Отже, забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на апеляційний господарський суд, який розпочинаючи судовий розгляд, мав встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
При цьому, ухвала суду, в якій зазначені час та місце час слухання справи, має бути вручена стороні у строк, достатній для прибуття до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року про відкладення розгляду справи на 09.09.2013 року о 12-15 позивач отримав в день призначення судового засідання, що стало причиною нез'явлення його представника у судове засідання.
Відповідно до протоколу судового засідання, яке відбулося 09.09.2013 року, апеляційний господарський суд, незважаючи на несвоєчасне повідомлення позивача про час слухання справи, дійшов висновку про можливість розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.09.2013 року об 11-15.
Матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що ВАТ ''Завод Агромаш" було повідомлено стосовно дати наступного засідання 12.09.2013 року після оголошення судом касаційної інстанції перерви в судовому засіданні 09.09.2013 року.
Оголосивши перерву в засіданні 09.09.2013 року, яке відбулося за відсутності представника позивача, апеляційний господарський суд в порушення вимог ст.ст. 77, 87 ГПК України в належний спосіб не повідомив позивача про час та місце проведення наступного засідання, чим позбавив останнього права на участь у розгляді справи та можливості надати в судовому засіданні пояснення на захист своїх інтересів, що протирічить вимогам ст. ст. 42, 43, 22 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якою із сторін, не повідомленою належним чином про час і місце засідання суду.
Зважаючи на викладене, постанова апеляційного господарського суду не може бути залишена без змін та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час розгляду справи апеляційному суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, у визначеному законом порядку забезпечити можливість участі сторін у розгляді справи, у відповідності до статей 43, 99, 101 ГПК України повторно розглянути справу, перевірити законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі, вжити всіх передбачених законом засобів для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого прийняти постанову з дотриманням повноважень, визначених ст. 103 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 3 ч. 1 ст. 1119, п. 2 ч. 2 ст. 11110, ст.ст. 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відритого акціонерного товариства "Завод Агромаш" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року у справі № 910/12606/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Гончарук П.А.
Суддя Кондратова І.Д.
Суддя Стратієнко Л.В.