30 жовтня 2013 року Справа № 916/1591/13
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін К. Ковальчука (дов. від 07.10.2013), Р. Глущенка (дов. від 20.06.2013), прокурора відділу Генеральної прокуратури України І. Зузака, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Одесреклама" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2013 року у справі № 916/1591/13 за позовом заступника прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та комунального підприємства "Одесреклама" до закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" про стягнення
У червні 2013 року заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 3 252 грн 10 коп. з підстав самовільного встановлення об'єкта зовнішньої реклами.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22 липня 2013 року (суддя К. Погребна) позов задоволено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2013 року рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів недоведеності вимог.
Комунальне підприємство "Одесреклама" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 11, 22, 509, 1166 Цивільного кодексу України, статей 32, 33, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.
Прокурор підтримав касаційну скаргу з тих же підстав.
Закрите акціонерне товариство "Одеський автоскладальний завод" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що перевіркою дотримання розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу, проведеною 25 вересня 2012 року комунальним підприємством "Одесреклама" виявлено протиправне розміщення закритим акціонерним товариством "Одеський автоскладальний завод" зовнішньої реклами - стаціонарного наземного рекламного засобу розміром 4м х 4м х 2 за адресою: м. Одеса, провулок Павла Кравцова на розі вулиці Отамана Головатого, про що складено Акт фіксації № 000843. Уповноважений орган - управління реклами Одеської міської ради направило порушнику припис від 27 вересня 2012 року № 02-06-1746/3 про усунення порушень з вимогою до 2 жовтня ц. р. демонтувати самовільно встановлену конструкцію. Відповідач порушення не усунув, про що складено Акт фіксації від 23 січня 2013 року № 000182 та повторно видано припис від 24 січня 2013 року № 02-06/189 про усунення порушень з вимогою демонтувати конструкцію до 31 січня ц. р.
Безпідставне користуванням закритим акціонерним товариством "Одеський автоскладальний завод" місцем розташування рекламних засобів зумовило звернення прокурора до господарського суду про стягнення суми доходів, які комунальне підприємство "Одесреклама" Одеської міської ради могло реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.
Встановивши факт розміщення відповідачем зовнішньої реклами без дозволу уповноваженого органу, господарський суд, урахувавши розмір плати за користування місцем розташування рекламних засобів, задовольнив позов,.
Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд виходив з відсутності доказів розміщення відповідачем зовнішньої реклами на землях комунальної власності.
Стаціонарну конструкцію, яку встановило закрите акціонерне товариство "Одеський автоскладальний завод" позивач ідентифікував як зовнішню рекламу. За змістом статті 16 Закону України "Про рекламу" її розміщення у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами рад у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі (у редакції від 24 березня 2011 року, далі - Правила) встановлено, що місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою). Зазначене кореспондує з Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами.
Підпунктами 6.1. і 6.2. пункту 6 Правил встановлено, що розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішенням виконавчого органу Одеської міської ради. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення рекламного засобу.
За тимчасове користування місцями розташування для розміщення зовнішньої реклами встановлена плата, яка справляється відповідно до пункту 14 Правил. Підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем реклами відповідної плати є договір (підпункт 14.2. Правил).
При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. З тексту приписів про усунення порушень вбачається, що управління реклами Одеської міської ради, як орган уповноважений регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси, вимагало від закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" лише демонтувати рекламний засіб. Водночас у матеріалах справи відсутні докази про пропозиції заводу подати заяву для одержання дозволу, докази відведення уповноваженим органом місцевості, на якій закрите акціонерне товариство "Одеський автоскладальний завод" розташувало спеціальну конструкцію, саме як місця розташування рекламного засобу та внесення даних до банку місць розташування рекламних засобів, за користування якими справляється плата, можливість встановити на цьому місті рекламні носії інших розповсюджувачів реклами.
За змістом пункту 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами і пункту 14 Правил справляння плати обумовлюється правом власності місця розташування рекламного засобу
За відсутності доказів встановлення закритим акціонерним товариством "Одеський автоскладальний завод" рекламного засобу на землях комунальної власності Одеський апеляційний господарський суд правомірно відмовив у позові.
Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2013 року у справі № 916/1591/13 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Одесреклама" без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій