30 жовтня 2013 року 810/5583/13-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фону України в м. Броварах та броварському районі Київської області до Публічного акціонерного товариства "Броварський шиноремонтний завод" про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області (далі по тексту - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» (далі по тексту - відповідач) про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області заборгованості по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 27022 грн. 88 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача як у платника страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування утворилася заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень-серпень 2013 року у сумі 27022 грн. 88 коп. Зазначена заборгованість відповідачем самостійно погашена не була, тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
30 жовтня 2013 року сторони у судове засідання не прибули, хоча про дату час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення , відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.
На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Публічне акціонерне товариство «Броварський шиноремонтний завод» зареєстроване Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 30.11.1993 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 16-17 ).
Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 -IV.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками визнаються роботодавці -підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003р. №1058 - IV встановлено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві відповідача працювали ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які отримали право виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За липень - серпень 2013 року витрати Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 вищезазначеним особам склали у сумі 27022, 88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 7, а.с.8, а.с. 9 -а.с. 10, а.с. 12, а.с. 14).
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону від 09.07.2003р. № 1058-IV, розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі по тексту -Інструкція) підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Позивачем направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де зазначений розрахунок сум, який підлягає відшкодуванню. Зазначені розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення та не були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку.
При вирішенні справи, суд дійшов висновку про включення до розрахунку витрат на виплату додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень з метою їх відшкодування за рахунок відповідача, виходячи з того, що поняття надбавки та підвищення, які встановлюються та виплачуються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» є тотожним поняттю збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що робить правильним віднесення збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку, що становить її розмір, до додаткових виплат.
Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Станом на день розгляду справи, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах Управлінням Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 в розмірі 27022 грн. 88 коп.
На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом восьмим пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, врахувавши ту обставину, що позивачем доведена правомірність призначення громадянам пенсій на пільгових умовах та обґрунтованість заявлених вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість у сумі 27022 (двадцять сім тисяч двадцять дві) гривні 88 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Лиска І.Г.