копія
24 жовтня 2013 р. Справа № 804/12162/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горбалінського В.В.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомторг» до управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
17.09.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомторг» до управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування фінансових санкцій № 009562 від 04.07.2013 року, винесену начальником управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області Бузяковим Р.М., якою до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомторг» застосовані фінансові санкції у сумі 1700 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України винесено постанову № 009562 від 04.07.2013 року про застосування фінансових санкцій. Враховуючи той факт, що форма вказаної постанови не відповідає вимогам, встановленим ЗУ «Про автомобільний транспорт» та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою КМУ від 08.11.2006 року № 1567, позивач вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. До суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Представник відповідача у судове засідання з'явився. Долучив до матеріалів справи письмові заперечення проти позву. Додаткових пояснень чи доказів по справі не надав.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.
31.05.2013 року старшим державним інспектором відділу організації перевезень на наземному транспорті Чалим А.М. та старшим інспектором сектору ліцензування Яровим В.В., на підставі завдання на перевірку від 22.05.2013 року № 011337, на автомобільній дорозі Р-06 Ульяновка-Миколаїв 112 км. проведено перевірку транспортного засобу Renault Magnum, державний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_2, що належить ТОВ «Інтеркомторг», водій ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за, результатами якої складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 080705. Відповідно до товарно-транспортної накладної № 360256/110 від 20.05.2013 року здійснюється перевезення вантажу - пива, вантажовідправник: ДП ПАТ «Оболонь», вантажоодержувач: Бегемот 2009.
Вказаною перевіркою виявлено порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажу транспортним засобом, який не обладнаний діючим та повіреним картографом, без оформлення документів передбачених, ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме неоформлена (відсутня) індивідуальна контрольна книжка водія. У графі пояснення водія про причини порушень зазначено, що перевізник не забезпечив індивідуальною контрольною книжкою.
На підставі виявленого порушення начальником управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області 04.07.2013 року винесено постанову про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Інтрекомторг» в розмірі 1700 грн.
Згідно частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, вирішуючи адміністративний спір суд повинен з'ясувати, чи допущені суб'єктом владних повноважень порушення при прийнятті рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та чи порушенні права та інтереси позивача цими рішенням, дією чи бездіяльністю.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006 року № 1567 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Відповідно до п 25-27 вказаного Порядку передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2013 року на адресу ТОВ «Інтеркомторг» було надіслано повідомлення про розгляд справи, в якому зазначено, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 04.07.2013 року о 14:00 год. Вказане повідомлення було отримано позивачем 26.06.2013 року, що підтверджується матеріалами справи.
За результатами розгляду справи, відповідачем 04.07.2013 року винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 009562, якою до позивача було застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. Вказана постанова була надіслана поштою та отримана позивачем 12.07.2013 року, що підтверджується матеріалами справи.
Не погодившись з вищевказаним рішенням позивачем було подано скаргу до управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області.
Листом від 01.08.2013 року № 5070 позивача повідомлено про можливість оскарження постанови до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.
Листом від 12.08.2013 року №4425/8/15-13 Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті позивачу було відмовлено у задоволенні скарги на постанову від 04.07.2013 року № 009562, з тих підстав, що ним пропущено строк подання скарги, передбачений п. 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006 року № 1567.
Таким чином, дії вчинені відповідачем, та рішення винесене у відповідності з процедурою передбаченою Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006 року № 1567 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Щодо виявленого порушення вимог ЗУ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон), суд зазначає наступне.
Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, визначені у Законі України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).
Статтею 6 вказаного Закону визначається, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України
Відповідно до пунктів 14-15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567) рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, визначений статтею 48 Закону.
Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно ч. 2 ст. 48 Закону документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, виходячи зі змісту цієї норми Закону, суд зазначає, що перелік документів, які повинні мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, зазначений у ст. 48 Закону не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).
Згідно пунктів 1.2, 1.3 Положення №340 це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Пунктом 6.1 частини VI Положення №340 зокрема визначено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно 6.3 Положення №340 до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія, згідно додатку 3 Положення.
Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що під час здійснення перевезення вантажу, транспортний засіб Renault Magnum, державний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_2, що належить ТОВ «Інтеркомторг» не був обладнаний діючим та повіреним тахографом, а індивідуальна контрольна книжка водія не велась. Як зазначено водієм ОСОБА_4 в акті перевірки, перевізник не забезпечив індивідуальною контрольною книжкою.
Згідно зі статтею 34 Закону автомобільний перевізник повинен серед іншого виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевіривши підстави, строки та розмір накладеного на відповідача штрафу, суд доходить висновку, що факт правопорушення з боку відповідача дійсно мав місце, про що у відповідності з чинним законодавством, уповноваженими посадовими особами складено акт, яким зафіксоване правопорушення.
При винесенні уповноваженою особою постанови про застосування фінансових санкцій, до порушника застосовано розмір штрафу, який відповідає розміру, встановленому нормою Закону, що передбачає відповідальність за вказане правопорушення.
Щодо твердження позивача про те, що форма постанови від 04.07.2013 року № 009562 не відповідає формі визначеній в додатку № 5 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006 року № 1567, в редакції, що діє з 03.07.2013 року та повинна бути скасована з цієї підстави суд зазначає наступне.
Дійсно відповідно з додатком № 5 (постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу) Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006 року № 1567 (в редакції від 03.07.2013 року) відбулися незначні зміни у формі та назві вказаного документу, у порівнянні з редакцією вказаного додатку № 5 у Порядку, який діяв до 03.07.2013 року. Однак вказані факти не можуть свідчити про протиправність винесеною постанови, оскільки в ході судового розгляду справи судом встановлено, що порушення вимог ЗУ «Про автомобільний транспорт» дійсно мало місце.
Окрім того, позивачем не надано до суду жодних пояснень з яких саме причин транспортний засіб, який йому належить не обладнаний діючим та повіреним тахографом, чому не забезпечено водія індивідуальною контрольною книжкою.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин позовні вимоги позивача є не обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомторг» до управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Копію постанови надіслати особам, які беруть участь у справі.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 24.10.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський