Ухвала
іменем україни
30 жовтня 2013 р.м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Євграфової Є.П.,
суддів: Журавель В.І., Завгородньої І.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 29 серпня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовляючи в позові, виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог, які б підтверджували, що після отримання банком від клієнта необхідних документів та заяви та їх перевірки банк прийняв рішення про можливість видачі кредиту на платіжну карту ОСОБА_1, як це зазначено в п. 3.2 Умов і правил надання банківських послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.
З матеріалів справи убачається, що 02 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений договір приєднання у формі заяви б/н про надання банківських послуг у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3 750 грн, однак будь-яких доказів про перерахування банком коштів на платіжну карту ОСОБА_1 позивач суду не надав.
ОСОБА_1 отримання коштів від банку за договором про надання банківським послуг від 02 серпня 2007 року заперечує.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що зазначені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 29 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.П. Євграфова
судді: В.І. Журавель
І.М. Завгородня