"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/80558/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого СуддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі за позовом Прокурора м. Чернівці в інтересах ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною, -
24 січня 2011 року Прокурор міста Чернівці пред'явив позов в інтересах ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради (далі - УПСЗН) про поновлення строку звернення до суду, стягнення з УПСЗН недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з грудня 2007 року по 01 липня 2010 року у розмірі 13644,11 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року апеляційну скаргу Прокурора м. Чернівці в інтересах ОСОБА_4 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із такою правовою позицією суду апеляційної інстанції колегія суддів Вищого адміністративного суду не погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Прокурор міста Чернівці 24 січня 2011 року пред'явив в інтересах ОСОБА_4 позов про стягнення з УПСЗН недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з грудня 2007 по 01 липня 2010 року.
В позовній заяві прокурор просив поновити строк звернення до суду посилаючись на те, що ОСОБА_4 про порушення свого права дізналась в січні 2010 року, вперше з позовом в інтересах ОСОБА_4 прокурор звернувся 22 червня 2010 року в порядку статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, як було визначено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, однак судом 18 жовтня 2010 року провадження у справі було закрито.
На зазначені обставини суд апеляційної інстанції уваги не звернув, постановив незаконну ухвалу про залишення адміністративного позову прокурора без розгляду, пославшись на відсутність заяви про поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, постановлена ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року скасувати.
Адміністративну справу направити до Вінницького апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: