"22" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/39103/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги контрольно-ревізійного управління в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2.12.2010р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011р. у справі
за позовом Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської області
до відповідача Контрольно-ревізійного управління в Харківській області
про скасування вимоги, -
1.07.2010р. до суду надійшов позов комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської області (далі Тепломережі) про часткове скасування вимоги контрольно-ревізійного управління в Харківській області (далі КРУ). Свої вимоги позивач мотивував тим, що за наслідками проведеної ревізії відповідач направив Тепломережі вимогу із зобов'язанням вчинити дії по усуненню порушень законодавства. Вважаючи, що відповідач безпідставно дійшов висновку про наявність в діяльності Тепломережі порушень закону, позивач просив частково скасувати вимогу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 2.12.2010р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011р., позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями, КРУ звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо часткового скасування вимоги.
У своїх запереченнях позивач зазначив, що рішення судів є законними.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної ревізії складено акт від 14.05.2010р. №120-20/048 та 9.06.2010р. направлено в адресу Тепломережі вимогу №120-15/627 про усунення виявлених ревізією порушень. Зокрема, позивачу запропоновано: відшкодувати до каси підприємства зайво виплачену заробітну плату; провести коригування з державними цільовими фондами по незаконно виплаченій заробітній платі; стягнути з орендарів пеню за несвоєчасну сплату орендної плати; відшкодувати до каси підприємства суму зайво списаного пального та перерахувати до районного бюджету розвитку кошти, отримані від реалізації комунального майна.
Здійснивши аналіз залучених до справи доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність задоволення заявленого позову, оскільки, всупереч приписів частини другої ст. 71 КАС України, відповідач не надав належних та допустимих доказів обґрунтованості його висновків щодо наявності у Тепломережі під час здійснення нею фінансово-господарської діяльності порушень вимог закону, що призвело до нераціонального використання чи втрати державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, тощо.
При цьому, в судових рішеннях наведено мотиви, з яких суди виходили при їх прийнятті, мотиви неврахування доводів відповідача та положення закону, яким керувались суди при прийнятті своїх рішень.
Відповідно до частини першої ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційна скарга не спростовує правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні адміністративного спору та, по суті, зводиться до переоцінки достовірності проаналізованих судами доказів.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу контрольно-ревізійного управління в Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2.12.2010р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз