"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/3820/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 02 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про перерахунок пенсії згідно статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про перерахунок пенсії згідно статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 рік, тобто за рік, що передує року перерахунку пенсії.
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 02 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року, відмовлено в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером та продовжує працювати. У вересні 2011 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області із заявою про перерахунок пенсії згідно статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з чим, була перерахована пенсія з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. В застосуванні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, тобто за рік, що передує року перерахунку пенсії, було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відсутні законодавчі підстави для застосування показника заробітної плати за 2010 рік при перерахунку пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» наведену норму викладено в новій редакції, проте у зв'язку із визнанням цих змін такими, що не відповідають Конституції (рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008), на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії діяла вищенаведена редакція статті 42 Закону № 1058-IV.
Вказана редакція пов'язує розмір перерахованої пенсії із розміром заробітної плати, з якого обчислювалась пенсія (при її первісному призначенні або останньому перерахунку). Тобто, за змістом статей 40, 42 Закону № 1058-IV підстави для застосування будь-якого іншого показника (в тому числі і показника заробітної плати за рік, що передує перерахунку), відсутні.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову
№ 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною 4 статті 42 Закону № 1058-IV. Зокрема, встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами застосуванню підлягає Закон № 1058-IV, а саме: нормативні положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій відмовляючи у задоволенні позову, правомірно виходили з того, що зі змісту частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України. Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Алчевського міського суду Луганської області від 02 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про перерахунок пенсії згідно статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко