"17" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/62383/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 21 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 01 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірною бездіяльності, рішення про відмову у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.04.2007 по 31.12.2007 та нарахувати йому недоплачені суми пенсії з урахуванням премії у розмірі 64% замість премії у розмірі 33,33%.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у здійсненні перерахунку пенсії, призначеної позивачеві на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення відповідно до наказу Міністра оборони України від 14.04.2007 №175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 №594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році".
Постановою Ленінського районного суду міста Луганська від 21 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 01 серпня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що премія, яку позивач просить врахувати для обчислення пенсії, носить тимчасовий характер та виплата її дозволена за наявності передбачених підстав лише в межах видатків, передбачених у кошторисах військових частин для грошового забезпечення військовослужбовців у 2007 році.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є військовим пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право на перерахунок пенсії у військовослужбовців виникає у випадку, коли відбуваються зміни розміру грошового забезпечення, встановленого законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 №594 "Деякі питання грошового забезпечення військо вослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" Міноборони дозволено здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
Цією постановою встановлені законодавством розміри та види грошового забезпечення військовослужбовців не змінювалися, нові види грошового забезпечення не вводилися, а дозволялося лише тимчасове (протягом 2007 року), додаткове (понад установлений законодавством розмір виплат) преміювання військовослужбовців.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" єдиною підставою для перерахунку розміру пенсії є фактичне підвищення чи введення нових основних та додаткових видів грошового забезпечення та премій для відповідних категорій військовослужбовців.
З урахуванням викладеного, виплати, які здійснювалися військовослужбовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 №594 "Деякі питання грошового забезпечення військо вослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" у 2007 році, не можуть бути підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки вони мали тимчасовий характер і не змінювали встановлених законодавством розмірів грошового забезпечення.
Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 19 березня 2013 року у справі №21-55а13.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивачу.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 21 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 01 серпня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: