"24" жовтня 2013 р. м. Київ К-60115/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про призначення пенсії,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року,
встановив:
У лютому 2009 року ОСОБА_4 пред'явила позов про визнання протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську (далі - Управління) в призначенні їй пенсії державного службовця, наведену в листі від 19.11.2008р., і просила зобов'язати відповідача зарахувати в стаж державного службовця час роботи з 02.07.1990р. по 11.01.1996р. у Державній податковій інспекції м. Первомайська на посадах державного податкового інспектора сектору податкового обкладення кооперативів та громадських організацій, старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, призначити їй з 04.06.2008р. пенсію за віком як державному службовцю. Зазначала, що після досягнення 55 років вона 10.06.2008р. звернулася в Управління із заявою про призначення їй пенсії державного службовця, однак їй призначено пенсію за віком на загальних умовах з 04.06.2008р, а листом від 19.11.2008р. відмовлено в пенсії державного службовця. Вважає таку відмову незаконною, оскільки відповідачем в стаж державного службовця для призначення пенсії не зарахований період її роботи в Державній податковій інспекції м. Первомайська на вказаних посадах з 02.07.1990р. по 11.01.1996р.
Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 01.06.2009р. позов задоволено. Зобов'язано Управління призначити ОСОБА_4 пенсію державного службовця відповідно до умов Закону України «Про державну службу» з 4 червня 2008 року. Вирішено питання про відшкодування судових витрат.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2009р. скасовано постанову Первомайського міського суду Луганської області від 01.06.2009р. і відмовлено в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2009р. і залишити в силі постанову Первомайського міського суду Луганської області від 01.06.2009р. Посилається на неврахування при вирішенні її питання вимог статей 25 і 37 Закону України «Про державну службу», абзацу 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994р. № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби», абзацу 5 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997р. № 503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців».
Сторонами не заявлено клопотань про касаційний розгляд справи за їх участю, тому вона вирішується в порядку письмового провадження.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_4 встановлено, що вона працювала в Державній податковій інспекції м. Первомайська з 02.07.1990р. по 11.01.1996р. (5 років 6 місяців 9 днів) на посадах державного податкового інспектора, старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, головного державного податкового ревізора-інспектора. 29 вересня 1994 року прийняла Присягу державного службовця. 30 жовтня 1995 року їй присвоєно персональне звання інспектора податкової служби 1 рангу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 виповнилося 55 років, вона продовжувала працювати в ДП «Первомайськвугілля» не на посаді державного службовця. 10 червня 2008 року звернулася до Управління із заявою про призначення пенсії, за якою рішенням комісії Управління, оформленого протоколом від 17.06.2008р. № 95112, призначено пенсію за віком з 04.06.2008р. Листом від 19.11.2008р. відмовлено в призначенні ОСОБА_4 пенсії як державному службовцю, оскільки у неї відсутній стаж на посадах, які віднесені до категорій державних службовців, та стаття 25 Закону України «Про державну службу» не передбачає посади працівників податкової служби, які мають спеціальні звання.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_4 має право на призначення пенсії за ст.37 Закону України «Про державну службу», оскільки стаття 25 цього Закону не містить вичерпного переліку посад, які відносяться до посад державних службовців та яким призначається пенсія на умовах цієї статті, пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів державної податкової служби.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2009р. мотивована тим, що у заяві від 10.06.2008р. ОСОБА_4 не зазначила вид пенсії, яку вона просить призначити, у зв'язку з чим управління призначило їй пенсію на загальних підставах, що не заважає позивачеві подати заяву про перехід на пенсію державного службовця. Звернення позивача із заявами до Управління в листопаді і грудні 2008 року стосувалися роз'яснення умов призначення пенсії державного службовця, які правомірно були розглянуті за Законом України «Про звернення громадян», однак заява про перехід з одного виду пенсії на інший за встановленою формою не подавалася.
Спірні правовідносини виникли з приводу призначення пенсії державного службовця особі, яка на момент досягнення пенсійного віку не перебувала на посаді державного службовця.
Питання призначення пенсії державного службовця регулюється статтею 37 Закону України «Про державну службу». Згідно з цією правовою нормою (в редакції, чинній у червні-грудні 2008 року) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
За змістом статей 9 і 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії є таких видів: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Виходячи з цього, безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на те, що в графі «вид пенсії» заяви від 10.06.2008р. ОСОБА_4 не зазначила про призначення їй пенсії державного службовця. Суд не досліджував зміст листів ОСОБА_4 на адресу Управління в листопаді і грудні 2008 року, оскільки вони відсутні в матеріалах справи, тому неможливо зробити однозначний висновок, які питання в них ставилися: про роз'яснення умов призначення пенсії державного службовця, причини відмови в призначенні цієї пенсії, перехід на пенсію державного службовця тощо. В листі Управління від 17.11.2008р., запереченні відповідача на позов і в його апеляційній скарзі йдеться про відсутність підстав для призначення саме пенсії державного службовця, внаслідок чого заявнику була призначена пенсія за віком.
Окрім того, обмежившись наведеною мотивацією, суд апеляційної інстанції не висловив своєї правової позиції щодо обґрунтованості позовних вимог про зарахування в 20-річний стаж роботи державного службовця періоду роботи ОСОБА_4 з 02.07.1990р. по 11.01.1996р. в ДПІ м. Первомайська, хоча вирішення позову в цій частині не залежить від змісту заяви за 10 червня 2008 року.
В постанові суду першої інстанції теж не знайшла вирішення зазначена позовна вимога. Суд зобов'язав Управління призначити пенсію державного службовця, однак не з'ясував, чи має ОСОБА_4 з урахуванням періоду роботи в ДПІ м. Первомайська інший стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що в сукупності складає не менше 20 років, та не взяв до уваги, що існує не скасоване рішення Управління від 17.06.2008р. про призначення пенсії на інших умовах.
За правилами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Оскільки судами не встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, то згідно з частинами 2 і 4 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року та постанову Первомайського міського суду Луганської області від 1 червня 2009 року і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Пасічник С.С.