"22" жовтня 2013 р. м. Київ К-34901/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
секретаря - Наумця О.В.,
за участю представників: Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження - Компанець Т.Б., ЗАТ "Кримський Титан" - Каруки О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної інспекції з енергозбереження на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року у справі № 2а-9169/09/12/0170 за позовом закритого акціонерного товариства "Кримський Титан" до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим та м. Севастополю про визнання протиправною та скасування постанови, -
У серпні 2009 року закрите акціонерне товариство "Кримський Титан" звернулося в суд з позовом до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим та м. Севастополю, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АР Крим та м.Севастополю № 15-2/04-10-21П від 23.04.2009р. про застосування економічних санкцій за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог Закону України "Про енергозбереження", Наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.02.2002 р. № 19 "Про затвердження методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії", щодо застосування підвищеної плати за перевитрати електричної енергії в розмірі 432353,44 грн. у вигляді економічних санкцій за недостатнє оснащення засобами компенсації реактивної потужності по підстанції ГПП№ 2, а саме: у зв'язку з відсутністю компенсуючих пристроїв реактивної потужності по стороні 6 кВ на підстанції. Позивач зазначає, що за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивних потужностей ним сплачується надбавка, яка є складовою величиною плати за перетікання реактивної електроенергії.
Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року, позовні вимоги задоволені. Визнана протиправною та скасована постанова Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АР Крим та м.Севастополю № 15-2/04-10-21П від 23.04.2009р.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Державна інспекція з енергозбереження звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що працівниками Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по АР Крим та м. Севастополю була проведена планова комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів закритим акціонерним товариством "Кримський Титан" за період з березень 2008 року по квітень 2009 року. За результатами перевірки було складено акт № 15-2/04-10-21 П від 23.04.2009 р.
Відповідно до вказаного акту перевірки №15-2/04-10-21 П відповідачем був встановлений факт нераціонального (неефективного) використання електричної енергії, а саме: відхилення(заниження) коефіцієнта потужності по ГПП№2, Ф5,35кВ, становить - 0,935; нормативний коефіцієнт потужності повинен становити згідно наказу № 19 від 17.01.2002 року Міністерства палива та енергетики України - 0,97) і як слідство призвело до перевитрат електроенергії за рік в обсязі - 503.967 тис. кВтг/ рік.
Разом нераціональне використання електроенергії склало 503.967 кВтг/рік на суму 432353,44 грн.
На підставі акту перевірки була винесена постанова Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по АР Крим та м.Севастополю № 15-2/04-10-21 П від 23.04.2009р., відповідно до якої до позивача були застосовані економічні санкції у вигляді підвищеної плати за перевитрати електричної енергії за рахунок відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення у зв'язку із недостатнім оснащенням засобами компенсації реактивної потужності по ГПП № 2 (відсутність компенсуючи пристроїв реактивної потужності по стороні 6 кВ на ГПП № 2), що призвело до перевитрат електричної енергії.
Також на адресу позивача був направлений припис від 23.04.2009р. № 15-2/04-10-21 про необхідність встановлення на ГПП -2 по стороні 6 кВ компенсуючи пристрої реактивної потужності, та забезпечити автоматичне регулювання компенсації реактивної потужності для проведення коефіцієнта потужності до нормативного значення COS = 0,97 до 20.10.2010р. та про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів до 23.05.2009р.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем під час розрахунку санкцій були використані нормативні документи, які не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому порядку, а тому не підлягають виконанню та застосуванню, крім того, позивачем у встановленому порядку за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивних потужностей сплачується надбавка, яка є складовою величиною плати за перетікання реактивної електроенергії.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання Державної інспекцією з енергозбереження регулюється Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження №64 від 04.08.2000р. та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2000р. за №653/4874.
Відповідно до п.12. Положення, за результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
Закон України "Про енергозбереження" визначає поняття "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначає поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання ПЕР: прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів); марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро - і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів); "норми питомих витрат палива та енергії" - це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.
Відповідно до п.4 Положення № 1039, відповідач має право застосовувати до підприємств економічні санкції за умови виявлення фактів неефективного (марнотратного) використання ресурсів.
Пунктами "е", "є", ст. 11 Закону України № 74/94 -ВР передбачені економічні заходи для забезпечення енергозбереження у вигляді: е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами; є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Згідно тексту постанови № 15-2/04-10-21 П відповідачем не зазначено, відповідно до порушень якого пункту статті 11 Закону України "Про енергозбереження" була прийнята оскаржена постанова, тобто, відсутні данні, за які конкретні порушення відповідач застосував економічні заходи.
Згідно зазначеної Постанови № 15-2/04-10-21 П до позивача застосовані економічні санкції у вигляді саме підвищеної плати за перевитрати ПЕР, без конкретного зазначення в постанові виду економічної санкції, що застосовується.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.3.8 наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2005 р. № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381, встановлене обмежене значення граничного коефіцієнту потужності - косинус "фі" = 0.97 (тангенса "фі"= 0.25).
Відповідно до п.8 Порядку № 64 перевіркою визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать: прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників; марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів: споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.
Виходячи з наведеного суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що відхилення коефіцієнту потужності системи електропостачання від величини нормативного (граничного) значення tg ц = 0,25 не є тотожним марнотратному споживанню ПЕР.
Розрахунок перевитрат електричної енергії був складений за формулами передбаченими Методикою визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів", затвердженої наказом НАЕР від 13.12.2006 р. № 89 та впровадженої в роботу Державної інспекції з енергозбереження наказом Інспекції з енергозбереження наказом Інспекції від 22.12.2006 р. № 285. Зазначена Методика не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України, що було також підтверджено листом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 28 грудня 1992 р. №731, міністерствам та іншим органам виконавчої влади приписано не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому порядку.
Враховуючи наведене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про використання відповідачем під час розрахунку санкцій нормативних документів, які не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому порядку, а тому не підлягають виконанню та застосуванню.
За відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення cos ф-1(tgф1) до cos ф- 2(tg ф-2_) відповідно до п. 3.4. методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 № 19. Згідно п.1.1. зазначеного наказу встановлено, що застосування Методики є обов'язковою для виконання відповідним персоналом Національної енергетичної компанії "Укренерго" та її регіональних підрозділів, енергогенерувальних, енергопостачальних і електропередавальних організацій усіх форм власності, споживачів електроенергії, проектних та науково-дослідних організацій відповідного профілю.
Судами встановлено, що відповідно до договору № 06/03/353/7 від 19.01.2006р., укладеного позивачем та ДП НЕК "Укренерго" позивач щомісячно сплачує плату за перетікання реактивної енергії, у вартість якої закладена надбавка за недокомпенсацію реактивної потужності.
Таким чином, вимоги про скасування Постанови про застосування економічних санкцій є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АР Крим та м.Севастополю № 15-2/04-10-21П від 23.04.2009р. про застосування економічних санкцій за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження залишити без задоволення.
Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: