Справа № 802/3443/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
15 жовтня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги , -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф415-У від 29.07.2013 року, якою визначено недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з квітня по червень 2013 року в сумі 1194,03 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вказану вимогу.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином. При цьому відповідачем надано заяву про розгляд справи без участі представника.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач як фізична особа-підприємець зареєстрована Чечельницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 15.04.2004 року, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_3. Згідно із свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 28.05.2012 року позивачка є платником єдиного податку за ставкою податку 20% (група 2) та у спірний період перебував на спрощеній системі оподаткування. Крім того, встановлено, що згідно копій посвідчень, починаючи з 19.08.2011 року позивач отримує пенсію за віком, призначену довічно, та має статус особи, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи).
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, скасувавши вимогу про сплату боргу, з огляду на таке.
Пунктом 7 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 року який набрав чинності з 06.08.2011 року внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно з якими ст. 4 цього Закону доповнено частиною 4 такого змісту: "особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року.
Відповідно до ч. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію.
Частиною1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Разом з тим, відповідно до абз. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як видно із наявного в матеріалах справи пенсійного посвідчення НОМЕР_4 від 19.08.2011 року позивач являється пенсіонером і отримує пенсію за віком.
Відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_5 позивач відноситься до громадян, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що свідчить про те, що вона має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відтак, з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", пенсіонери - приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, більше не є платниками єдиного внеску, в частині сплати цього внеску за себе у зв'язку з тим, що тепер вони не належать до числа застрахованих осіб (в обов'язковому порядку).
Враховуючи, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, вищезазначені платники, починаючи з серпня 2011 року, не мають обов'язку щодо сплати єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску
На підставі системного аналізу, виходячи із правого змісту зазначених положень законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо поширення пільг зі сплати за себе єдиного внеску на позивача, адже останній обрав спрощену систему оподаткування та отримує пенсію за віком. При цьому суд першої інстанції вірно встановив, що позивачем договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з пенсійним фондом України не укладався.
Безпідставними є посилання відповідача на те, що до позивача не може бути застосовано положення ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки позивачу призначено пенсію на умовах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку, встановленим статтею ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, законодавством передбачено, що для отримання пільги необхідно одночасне існування наступних ознак: наявність статусу фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування; наявність статусу пенсіонера за віком або інвалідністю; отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги; відсутність статусу учасника добровільної системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як вже встановлено позивач підпадає під всі перелічені ознаки, а отже, звільнений від сплати єдиного внеску. При цьому, законодавством не пов'язується отримання пільги по сплаті єдиного внеску з будь-якими іншими критеріями, зокрема: розміром призначеної пенсії, віком, статтю, національністю пенсіонера, тощо.
Крім того ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не визначає обмежень щодо осіб, які є пенсіонерами за віком, та не пов'язує право позивача на звільнення від сплати відносно себе єдиного внеску з досягненням 60-річчя, відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто, дана норма встановлює пільги для усіх суб'єктів, які є пенсіонерами за віком, незалежно від того, на підставі якого закону особа набула статусу пенсіонера за віком, на пільгових чи загальних умовах, і чи набула вона пенсійного віку. Будь-яких обмежень щодо надання таких пільг, внесеними змінами до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не встановлено. Зазначений даною нормою перелік обставин є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд І інстанції правильно застосував положення ч. 1 ст. 94 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення , а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Білоус О.В.
Залімський І. Г.