23 жовтня 2013 р.Справа № 2-а-2216/11/2122
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Томашевський Валерій Анатолійович
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
У травні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком з 01 березня 2011 відповідно до вимог ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у березні 2011 року вона звернулась із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком як працюючому пенсіонеру на підставі ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В порушення законодавства при проведенні перерахунку пенсії управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області застосувало розмір середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за попередній 2010 р., що передує року звернення, як передбачено законом.
Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2011 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та продовжує працювати.
01 березня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області із заявою про проведення перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру згідно ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При перерахунку пенсії для розрахунку заробітку, з якого обчислюється пенсія, відповідачем застосовується середня заробітна плата працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік. Позивач вважає, що відповідач при перерахунку пенсії повинен застосовувати середню заробітну плату за 2010 рік.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовні вимоги, послався на ті обставини, що середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058 і є величиною постійною, не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно ст.ст.40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту -Закон № 1058).
Вказана норма закону передбачає, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Наведена редакція існує після визнання Конституційним Судом України неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналізуючи відновлену (діючу) норму абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому колегія суддів зазначає, що термін "обчислення пенсії" у правовому розумінні тотожний терміну "призначення пенсії", а не перерахунку.
Виходячи з наведеного при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону неконституційними, оскільки приписами Закону №1058 в редакції, чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.
Правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями.
Згідно змісту вищенаведених норм законів правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік та показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя Єщенко О.В.
суддя Димерлій О.О.
суддя Романішин В.Л.