24 жовтня 2013 р.Справа № 814/1305/13-а
Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів-Турецької І.О., Косцової І.П.,
за участю секретаря - Півень М.О.,
за участю позивача - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області про скасування рішення, -
Позивач, ФОП ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, в якому просить скасувати рішення відповідача № 23 від 20.11.2012р. про накладення штрафу у розмірі 1700грн. за порушення ч. 1 ст. 20 та ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення інспекції є протиправним. Крім того, позивачем заперечується факт розповсюдження реклами власного магазина.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївської області №23 від 20.11.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі, представник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року - скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, який займається роздрібною торгівлею зброєю, спорядженням та аксесуарами для гри в страйкбол у відділу, розташованому в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1.
Фахівцями Інспекції з питань захисту прав споживачів в Миколаївській області, при виконанні повноважень щодо контролю за розповсюдженням реклами у м. Миколаєві, встановлено ознаки порушень п. 1 ст. 20 Закону України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03.07.1996 р. біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» на вул. Радянський - розташування плакату з рекламою магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» з використанням зображення зброї.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2012 р. рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області № 1 розпочато справу про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_2, за ознаками порушення ч. 1 ст. 20 Закону України «Про рекламу». Запрошення на ім'я ФОП ОСОБА_2 від 01.11.2012р. та від 07.11.2012р. (повторно) про розгляд справи про порушення законодавств про рекламу на 05.11.2012 р. та відповідно на 12.11.2012 р. о 10 год. 00 хв. вручено позивачу, про що свідчить його особистий підпис на запрошенні.
08.10.2012р. та 15.10.2012р. (повторно) Інспекцією було направлено листи на ім'я ФОП ОСОБА_2 з вимогою надати Інспекції з питань захисту прав споживачів в Миколаївській області у термін до 12.10.2012 р. та відповідно до 19.10.2012 р. необхідні документи для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та роз'яснено відповідачу застосування штрафних санкцій у разі ненадання відповідних документів у визначений термін. Також зазначено перелік документів, які необхідно мати при собі позивачу або уповноваженій ним особі - копію листа-замовлення на розповсюдження реклами із затвердженим текстом реклами, копію документів, які підтверджують вартість реклами (договір, акти виконаних робіт, рахунок-фактура тощо), копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію свідоцтва платника податку, пояснення щодо використання зображення зброї.
Протоколом Інспекції №5 від 19.11.2012 р., за результатами розгляду справи встановлено факт порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства про рекламу, а саме ч. 1 ст. 20 Закону України «Про рекламу», якою забороняється реклама з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв.
Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 23 від 20.11.2012 при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами ФОП ОСОБА_2 на підставі матеріалів справи та протоколу засідання №5 від 19.11.2012 р. встановлено наявні ознаки порушень законодавства України про рекламу щодо використання зображень справжньої або іграшкової зброї та ненадання інформації про вартість розповсюдженої реклами з порушенням ч. 1 ст. 20, ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» .
У зв'язку зі встановленням порушень, визначених ч. 1 ст. 20 та ч.6 ст.27 зазначеного закону, до відповідача було застосовано штраф у розмірі 1 700 грн. 00 коп.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Інспекцією притягнуто позивача не за те правопорушення, яке він вчинив, у зв'язку з чим оскаржуване рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу підлягає скасуванню.
Колегія суддів не може погодитись з зазначеним висновком суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, судом було допущено помилкове застосування норм матеріального права, виходячи з наступного.
Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженим Указом Президента України за № 465/2011 від 13.04.2011р., Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до Положення про Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за №206 від 09.11.2011 р., Інспекції підпорядковуються Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів. Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області підпорядкована Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів та є його територіальним органом. Зокрема, п. 4.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 09 листопада 2011 року №206 передбачено, що Інспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.
Згідно з Законом України "Про рекламу" , реклама -це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Посилання позивача, в яких він заперечує наявність реклами в його плакатах, обґрунтовано було не прийнято судом першої інстанції, оскільки з фотокопій плакатів вбачається, що вказане є інформацією про зброю, яка спрямована на невизначену кількість осіб і свідчить про спрямованість її на підтримку інформованості споживачів про можливе придбання цього товару і на прояв їх інтересу до такого товару, а отже викликає спонукання придбавати товар. Таким чином, така інформація є рекламою.
Крім того, в матеріалах справи наявний експертний висновок № 12-2012 експертної комісії при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнська рекламна коаліція», з якого вбачається, що члени експертної комісії дійшли висновку, що інформація, вміщена на рекламних конструкціях, є рекламою. В той же час комісією встановлено, що зовнішня реклама не відповідає чинному законодавству про рекламу, а саме порушує ст. ст. 20, 23 Закону України «Про рекламу».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем доведений факт розповсюдження позивачем саме реклами, у розумінні статті 1 Закону України «Про рекламу», що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про рекламу" передбачено, що забороняється реклама з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про рекламу" особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про рекламу», відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, на:
- рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
- виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;
- розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Відповідно до ч.6 ст.27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених ним Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із спірного рішення № 23 вбачається, що підставою для застосування до позивача штрафу є порушення вимог ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу", а саме, не подання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» та продажу зброї.
В матеріалах справи міститься наданий позивачем до Інспекції розрахунок вартості рекламних плакатів магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», з якого вбачається, що позивачем на вимогу оцінити вартість плакатів зазначено, що матеріал для виготовлення плакатів ним не був закуплений, а друкування було зроблено йому безкоштовно.
На думку колегії суддів, оскільки надані розрахунки позивача є сумнівними, та не підтверджені ніякими доказами, в діях позивача мали місце порушення вимог законодавства про рекламу у ненаданні або наданні недостовірної інформації з документальним підтвердженням вартості розповсюдженої реклами, внаслідок чого Інспекцією з питань захисту прав споживачів на основі переданих позивачем даних винесено правомірне рішення.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування рішення про накладення штрафу, тому що виходячи з норм законодавства, яким регулюються спірні правовідносини особа, яка порушила Закон України «Про рекламу» за наявності доведеності факту порушення цього Закону, не може бути звільнена від відповідальності за допущене порушення. Позивач скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом порушеного права, але при цьому, за висновком колегії суддів, не довів відсутність порушення законодавства про рекламу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів № 23 від 20.11.2012 року про застосування штрафу до ФОП ОСОБА_2 за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн., є таким що вчинене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про скасування вказаного рішення задоволенню не підлягають.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п. 3 п. 4 ч. 1 ст. 202; ч.3 ст. 205; 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області про скасування рішення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2013 року.
Головуючий:
Судді: