83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.04.09 р. Справа № 23/62
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю »Централь-Строй» м. Донецьк
до відповідача: Концерну »Донецькоблагробуд» м. Донецьк
про стягнення 10 924, 68 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Ребенко О.С. - за довіреністю
В засіданні, яке відбулось 02.04.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 08.04.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю »Централь-Строй» м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, концерну »Донецькоблагробуд» м. Донецьк, 8 725, 7 грн. боргу, 1 223, 03 грн. пені, 165, 79 грн. річних та 809, 16 грн. інфляційних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 61 щодо оплати вартості отриманого товару на підставі видаткових накладних № ЦС-3384/87 від 14.07.2008р., № ЦС-3394/96 від 15.07.2008р., № ЦС-3390/98 від 16.07.2008р. та № ЦС-3405/14 від 17.07.2008р. та № ЦС-3415 від 18.07.2008р. в сумі 8 725, 7 грн.;
- направлення на адресу відповідача претензії № 07/02-08-264юр від 03.12.2008р. з вимогою оплатити суму боргу;
- нарахування відповідачу на підставі 6.3. договору № 61 пені в розмірі 1 223, 03 грн. та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 165, 79 грн. річних та 809, 16 грн. інфляційних;
- ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.625 ЦК України.
До винесення рішення по справі позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про уточнення позовних вимог від 26.03.2009р., в якій уточнив, що сума пені, яку він вимагає стягнути з відповідача, становить 1 323, 03 грн. Вказана заява підписана представником позивача Калашніковою О.О. за довіреністю, а відповідної довіреності суду не надано. У зв'язку з цим суд не приймає до уваги заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині пені, оскільки невідомо, чи уповноважений представник позивача збільшувати позовні вимоги.
Відповідач у відзиві на позов № 22 від 02.04.2009р. зазначив, що борг в сумі 8 725, 7 грн. сплачено ним в повному обсязі платіжним дорученням № 183 від 01.04.2009р., а нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватись зі спливом 7-денного строку від дати видаткової накладної.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Сторони у квітні місяці 2007р. уклали договір поставки № 61, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити у власність покупця залізобетонну продукцію, бетон, розчин в асортименті та кількості відповідно до специфікації, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець (відповідач) - прийняти цю продукцію та оплатити її вартість на умовах цього договору (п.1.1., п.1.2. договору). За специфікацією до договору поставці підлягала наступна продукція - бетон М200 В15 П3Д у кількості 29т загальною вартістю 12 528 грн., в т.ч. податок на додану вартість. Договір № 61 був укладений до 31.12.2007р. (п.8.3.), а доповненням до договору від 24.01.2008р. сторони продовжили його дію до 31.12.2008р.
На підставі видаткових накладних № ЦС-3384/87 від 14.07.2008р., № ЦС-3394/96 від 15.07.2008р., № ЦС-3390/98 від 16.07.2008р. та № ЦС-3405/14 від 17.07.2008р. та № ЦС-3415 від 18.07.2008р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 35 067, 41 грн., що підтверджується відповідними підписами в цих накладних в графі »Отримав» та довіреністю серії ЯПВ № 071075/914 від 10.07.2008р. Факту отримання товару за вищевказаними накладними відповідач не спростував.
Пунктом 2.3. договору № 61 закріплено, що розрахунки за продукцію здійснюються шляхом перерахування попередньої оплати грошових коштів на рахунок постачальника відповідно виставленим рахункам. Відповідач у відзиві на позов зазначив, що рахунки на оплату йому виставлені не були. Позивач відповідних рахунків на оплату теж не надав. Матеріали справи свідчать, що продукція за спірними накладними поставлялась відповідачу без попередньої оплати. Отже, фактично сторони змінили умови договору стосовно оплати продукції і строк розрахунків за поставлений товар не визначили.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач зазначив, що видаткова накладна № ЦС-3384/87 від 14.07.2008р. частково оплачена відповідачем і борг за цією накладною складає 1 416, 3 грн. Всі інші видаткові накладні, а саме № ЦС-3394/96 від 15.07.2008р., № ЦС-3390/98 від 16.07.2008р., № ЦС-3405/14 від 17.07.2008р. та № ЦС-3415 від 18.07.2008р., відповідачем не оплачені. Таким чином, сума боргу відповідача за отриманий ним товар становить 8 725, 7 грн. На адресу відповідача позивач надіслав претензію № 07/02-08-264юр від 03.12.2008р. з вимогою оплатити суму боргу в розмірі 8 725, 7 грн., що підтверджується квитанцією від 04.12.2008р.
З урахуванням строків, встановлених для пересилання поштових відправлень (див. п.4.1.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007р.) та положень ч.2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був оплатити суму боргу в розмірі 8 725, 7 грн. до 15.12.2008р. включно. У встановлений строк вищевказана сума боргу відповідачем оплачена не була.
Під час розгляду справи відповідач надав платіжне доручення № 183 від 01.04.2009р., за яким він сплатив позивачу 8 725, 73 грн. боргу в повному обсязі. Таким чином, в частині позовних вимог щодо стягнення суми боргу суд провадження у справі припиняє у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати в цій частині суд покладає на відповідача, оскільки погашення суми боргу відбулось після подання позову до суду.
Умовами договору № 61 сторони передбачили, що за порушення строків оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від розміру невиконаних грошових зобов'язань за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.6.3.). На підставі вищевказаного пункту договору позивач вимагає стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 1 223, 03 грн. (ця сума зазначена в розрахунку суми пені, доданому до позову, і в тексті позовної заяви, хоча фактично при складанні кожної складової цього розрахунку загальна сума становить 1 323 грн.):
- за період з 14.07.2008р. по 03.03.2009р. в сумі 216, 43 грн. (накладна № ЦС-3384/97 від 14.07.2008р.);
- за період з 15.07.2008р. по 03.03.2009р. в сумі 386, 85 грн. (накладна № ЦС-3394/96 від 15.07.2008р.);
- за період з 16.07.2008р. по 03.03.2009р. в сумі 288, 89 грн. (накладна № ЦС-3390/98 від 16.07.2008р.);
- за період з 17.07.2008р. по 03.03.2009р. в сумі 287, 64 грн. (накладна № ЦС-3405/14 від 17.07.2008р.);
- за період з 18.07.2008р. по 03.03.2009р. в сумі 143, 19 грн. (накладна № ЦС-3415 від 18.07.2008р.).
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. З урахуванням того, що відповідач повинен був оплатити суму боргу в розмірі 8 725, 7 грн. до 15.12.2008р. включно, суд стягує з відповідача на користь позивача пеню в загальному розмірі 447, 27 грн. за період з 16.12.2008р. по 03.03.2009р. В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної статті позивач нарахував відповідачу річні в сумі 165, 79 грн. та 809, 16 грн. інфляційних за аналогічні періоди, за які була нарахована пеня. Враховуючи, що останнім днем виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості отриманої продукції є 15.12.2008р., суд стягує з відповідача на користь позивача лише 55, 92 грн. річних та 494, 13 грн. інфляційних за період з 16.12.2008р. по 03.03.2009р. В решті вимог щодо стягнення річних та інфляційних суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки невірно визначено період нарахування цих сум.
На підставі ст.ст. 173, 193, 202, 232, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, п.11 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з концерну »Донецькоблагробуд» (м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46-А, р/р 260062153 в ДОД ВАТ »Райффайзен Банк Аваль» м. Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 25330268) на користь товариства з обмеженою відповідальністю »Централь-Строй» (м. Донецьк, вул. Світлого путі, 1-Б, р/р 26005310018501 в філії АБ »Південний» в м. Донецьк, МФО 377012, ЄДРПОУ 32281938) - 447 грн. 27 коп. пені, 55 грн. 92 коп. річних, 494 грн. 13 коп. інфляційних, 97 грн. 23 коп. витрат на сплату держмита та 105 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Припинити провадження у справі щодо стягнення 8 725 грн. 70 коп. боргу.
У решті вимог позивачу у позові відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Суддя Забарющий М.І.