15 квітня 2009 р.
№ 10/140-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Джоінт-Трейд" ЛТД на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 року у справі № 10/140-04 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Джоінт-Трейд" ЛТД до Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" в особі Ладижинської ТЕС про стягнення заборгованості,
У вересні 2004 року позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення вартості поставленого вугілля в сумі 397 393,93 грн. у зв'язку з виникненням цієї вимоги з договору уступки вимоги від 24.08.1999 року, укладеного із ЗАТ “Зернопром», обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прийняттям урядових постанов, внаслідок яких відповідач втратив можливість виконати зобов'язання з оплати поставленого вугілля за умовами договору від 12.10.1998 року шляхом зустрічної поставки електричної енергії, а тому у зв'язку з простроченням боржника таке виконання втратило для нього інтерес і є неможливим.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач заявив про відмову від позову на суму 95 303,39 грн. і просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 302 090,54 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.11.2007 року позов задоволено стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 302090,54 грн.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між ЗАТ “Зернопром» і відповідачем було укладено договір № 350 від 12.10.1998 року за умовами якого ЗАТ “Зернопром» зобов'язалося поставити вугілля, а відповідач зобов'язався здійснити за поставлене вугілля розрахунки шляхом видачі документу, що підтверджує його заборгованість для одержання переказного доручення для одержання електричної енергії на оптовому ринку України.
П. 3.5 зазначеного договору сторони встановили, що перепродаж боргів, з неплатежів третім особам не допускається.
17.02.1999 року між ЗАТ “Зернопром» і відповідачем було укладено угоду (переказове доручення) № 149 про списання заборгованості за поставлену в ОРЕ та отриману електроенергію з ОРЕ в сумі 162 046,70 грн. 11.04.2000 року за № 258 між ЗАТ “Зернопром» і відповідачем було укладено угоду (переказове доручення) про списання заборгованості за поставлену в ОРЕ та отриману електроенергію з ОРЕ на суму 246 348,66 грн.
За договором уступки вимоги від 24.08.1999 року, ЗАТ “Зернопром» уступив позивачу право вимоги до відповідача заборгованості в сумі 397393,93 грн. за поставлене вугілля, яка виникла за договором № 306 від 04.08.1999 року та листами № 127 від 21.06.1999 року, № 04.1683 від 24.06.1999 року і рахунком фактурою до платіжної вимоги № 84 від 22.06.1999 року.
Згідно вимоги про оплату від 01.09.2004 року № 99 позивач просив відповідача сплатити заборгованість за поставку вугілля ГР та ДГР-0-200 в період з 1998 - 1999 року на підставі договору поставки № 350 від 12.10.1998 року в сумі 397 393,93 грн. у зв'язку з тим, що відповідач втратив можливість виконати зобов'язання з оплати поставленого вугілля за умовами договору шляхом зустрічної поставки електричної енергії, а тому внаслідок простроченням боржника таке виконання втратило для нього інтерес і є неможливим.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлене вугілля у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати поставленої продукції.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 ЦК УРСР уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд встановив, що спірна заборгованість відповідача виникла з договору № 350 від 12.10.1998 року за умовами якого не допускається перепродаж боргів з неплатежів третім особам, внаслідок чого позивач на підставі договору уступки вимоги від 24.08.1999 року не міг набути права вимоги від відповідача заборгованості, яку він має перед ЗАТ “Зернопром» у зв'язку з суперечністю уступки вимоги умовам договору з якого така вимога виникла, що підтверджується матеріалами справи.
До того ж, апеляційний господарський суд обґрунтовано виходив з того, що позивачу за договором уступки вимоги не уступалася вимога за договором поставки з якого виникла спірна заборгованості у відповідача перед первісним кредитором, і це підтверджується умовами договору уступки вимоги.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення спірної заборгованості з відповідача на користь позивача на підставі договору уступки вимоги, й обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції, та відмовив в позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, прийнята постанова апеляційного суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Джоінт-Трейд" ЛТД залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 року - без змін.
Головуючий суддя П. Гончарук
Судді І. Вовк
М. Малетич