83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.04.09 р. Справа № 2/80
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» м. Донецьк (Димитрівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства)
до відповідача: Комунального підприємства “Красноармійськводоканал» м. Красноармійськ
про стягнення заборгованості в сумі 404613,09грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Чевичелова О.А. - за довір.
від відповідача: Павлюченко Я.М. - за довір.
Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу» м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Комунального підприємства “Красноармійськводоканал» м. Красноармійськ про стягнення заборгованості в сумі 404613,09грн. з яких 344568,09грн. - сума основного боргу, 44831,10грн. - пеня, 13606,97грн. - індекс інфляції, 1606,93грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 67 про надання послуг з очистки та приймання стоків від 01.02.2008р., акти про кількість прийнятих стоків, рахунки.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, де позовні вимоги визнає частково, просить відмовити позивачу у стягненні пені в розмірі 29140,22грн., позовні вимоги стосовно нарахованої інфляційної складової та 3% річних задовольнити частково на 50% та відстрочити виконання рішення на один рік.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
01.02.2008р. між Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу» (Підприємство питного водопостачання) та Комунальним підприємством “Красноарміймькводоканал» (Абонент) був укладений договір про надання послуг з очистки та приймання стоків № 67 з протоколом розбіжностей.
Відповідно до п. 1.1. договору підприємство приймає господарсько-побутові та близькі до них по складу стічні води Абонента, що поступають на очисні споруди м. Димитрів в межах погоджених об'ємів та погодженого графіку в межах максимально допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а Абонент спускає стічні води та своєчасно оплачує послуги Підприємству з водовідведення в відповідності з діючими тарифами, умовами договору.
Пунктом 2.7. договору встановлено, що розрахунковий об'єм стоків, що скидаються Абонентом в міську каналізаційну мережу, визначається на підставі справки - розрахунку про об'єми реалізованої води та стічних вод абонентами КП “Красноармійськволдоканал» з дотриманням п. 21.8. Правил користування.
Згідно до п. 2.8. Облік фактичного об'єму водовідведення Абонента визначається за показниками приладів обліку стоків, а при їх відсутності відповідно п. 2.7. договору.
Відповідно до п. 2.10. договору при неможливості вести облік скидання стоків за прибором з причин, що не залежать від Абонента (зняття прибору представником Підприємства, припинення нормальної роботи засобу із-за виниклих несправностей), об'єм стоків визначається за середньодобовим об'ємом стоків за попередні два за звітним місяця. Даний порядок зберігається на протязі не більше 2 місяців до встановлення Абонентом справного прибору. Якщо не протязі 2 місяців не буде встановлений справний прибор, об'єм стоків визначається за пропускною здатністю труби вводу відповідно до п. 9.6. Правил користування або відповідно п. 2.5. договору.
Пунктом 2.11. договору встановлено, що кількість прийнятих Підприємством стічних вод оформлюється двостороннім актом, завіреним печаткою або штампом, один раз на місяць не пізніше 25 числа поточного місяця. Для складання акта Абонент направляє свого представника. При неявці представника Абонента до вказаного строку або його необґрунтованій відмові від підпису акту, акт підписується в односторонньому порядку Підприємством на підставі даних обліку води, один примірник якого в 3-дений строк направляється Абоненту як підстава для оплати. Для отримання рахунку Абонент направляє свого представника на Підприємство не пізніше 26 числа поточного місяця.
Розділом 3 “Розмір та порядок оплати послуг водопостачання та водовідведення» визначено, що надані Підприємством в відповідності з договором послуги з приймання стоків Абонента сплачуються в відповідності з діючим законодавством. Абонент здійснює поточні платежі за послуги по цьому договору рівними долями протягом місяця, кожний останній робочий день тижня поточного місяця. При цьому розмір тижневого платежу визначається, виходячи з вартості наданих послуг за аналогічний період минулого місяця. При оплаті з інших підстав, передбачених законодавством та договором, Абонент здійснює оплату в 3-дений строк з дня отримання рахунку.
Згідно до п. 4.2. договору за несвоєчасну сплату (несплату) послуг в строки, передбачені п.п. 3.5., 3.7. договору Абонент сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочки платежу.
Відповідно до п. 4.3. договору в разі прострочення виконання Абонентом грошового зобов'язання сума боргу нараховується з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.
Пунктом 8.2. договору встановлено, що договір вступає в силу при досягненні згоди за всіма суттєвими умовами договору та діє з дати підписання договору сторонами по 31.12.2008р.
В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надані акти про кількість прийнятих стоки від 08.12.2008р., від 12.01.2009р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.
На підставі зазначених актів позивачем на адресу відповідача виставлялися рахунки, які додані до матеріалів справи зокрема від 28.11.2008р. на суму 189295,22грн., від 29.12.2008р. на суму 180272,87грн., а всього на загальну суму 369568,09грн. Зазначені рахунки відповідачем отримувалися, про що свідчать відмітки на них.
Відповідач умови договору виконав частково, за отримані послуги з водовідведення розрахувався в сумі 46400,00грн., таким чином за відповідачем на момент звернення позивача до суду обліковувалася заборгованість в розмірі 323168,09грн., що підтверджується матеріалами справи.
Однак позивачем при розрахунку суми позову не враховано оплату, що здійснена відповідачем 26.02.2009р. в розмірі 21400грн., у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 21400грн. слід відмовити у зв'язку з безпідставністю заявленням.
Крім того після звернення позивача до суду відповідачем було здійснено часткове погашення суми боргу в розмірі 107700,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1796 від 31.03.2009р., з огляду на вказане провадження у справі стосовно стягнення 107700грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином на момент слухання справи за відповідачем за період листопад - грудень 2008р. обліковується заборгованість в розмірі 215469,09грн., що підтверджено матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2009р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін.
За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення суми боргу в розмірі 215468,09 грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договорів відповідач не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 215468,09грн.
Відповідач доказів погашення суми в розмірі 215468,09 грн. до матеріалів справи не надав, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 44831,10грн. за період з 16.12.2008р. по 25.02.2009р. на підставі п. 4.2. договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву суму пені визнав частково в розмірі 15690,88грн. у зв'язку з тим, що частка населення в наданні послуг з приймання та очищення стоків становить 65% тому відповідач не має законних підстав стягувати з населення борг з врахуванням неустойки за прострочення зобов'язань, оскільки законодавством введено заборону на нарахування та стягнення пені з населення.
Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд вважає його неправомірним. Виходячи з того, що розмір пені за один день прострочення заборгованості листопада 2008р. складає 107,73грн. (164295,22х(2х12%)/366), позивачем нараховується пеня за період з 16.12.2008р. по 25.02.2009р. тобто за 72 днів, отже розмір пені за вказаний період складає 107,73х72=7756,56грн.
Розмір пені за один день прострочення заборгованості грудня 2008р. складає 118,21грн. (180272,87х(2х12%)/366), позивачем нараховується пеня за період з 19.01.2009р. по 25.02.2009р. тобто за 38 днів, отже розмір пені за період з 19.01.2009р. по 25.02.2009р. складає 118,21х38=4491,98грн.
Таким чином розмір пені за період з 16.12.2008р. по 25.02.2009р. складає 12248,54грн.
Згідно Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» від 13 листопада 1996р. УП “Красноармійськводоканал» не має права нараховувати населенню штрафні санкції за несвоєчасний розрахунок за надані послуги з приймання стоків та їх очищення. Частка населення в споживання послуг становить 65% (звіт про витрати на виробництво на фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг водопостачання та водовідведення за 2008рік, форма 1С - водопостачання та водовідведення).
Згідно до приписів ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином за висновками суду вимоги позивача, щодо стягнення пені підлягають зменшенню та задоволенню в розмірі 4286,99грн., а саме в частині стягнення пені як частки промислового (не комунального) навантаження підприємства - 35%.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за період з 16.12.2008р. по 31.01.2009р. в розмірі 13606,97 грн. та 3% річних за період з 16.12.2008р. по 25.02.2009р. в розмірі 1606,93,62грн. на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних в розмірі 1606,93грн. за період з 16.12.2008р. по 25.02.2009р., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими що підлягають задоволенню.
Вимоги позивача, щодо стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 13542,72грн., у зв'язку з тим, що позивачем невірно визначено розмір підсумкового індексу інфляції.
Відносно заперечень відповідача щодо часткового стягнення 3% річних та інфляційних в розмірі 50%, то такі заперечення судом до уваги не приймаються оскільки відповідачем правового обґрунтування для зменшення таких сум не надано та не обґрунтовано.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на один рік, то суд виходить з наступного.
Позивач проти відстрочення виконання рішення заперечує.
За приписами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Тобто, надання відстрочення або розстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду.
Суд вважає, заяву про відстрочку виконання рішення такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.
Відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування заявленого клопотання, у зв'язку з чим, встановити наявність фактів на які посилається відповідач та взяти їх до уваги не уявляється можливим.
Крім того, суд роз'ясняє, що відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що утрудняють виконання рішення або роблять його неможливим відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про розстрочення чи відстрочення виконання рішення на стадії виконавчого провадження.
З урахуванням викладеного відповідач не позбавлений процесуального права у будь-який час на стадії виконання рішення звернутися із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, надавши документальні докази в обґрунтування.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд
Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» м. Донецьк до Комунального підприємства “Красноармійськміськводоканал» про стягнення 404613,09грн. задовольнити частково.
Провадження у справі стосовно стягнення 107700грн. припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку оплатою.
Стягнути з Комунального підприємства “Красноармійськміськводоканал» (85302, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Шевченко, 90, ЄДРПОУ 35470311) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) заборгованість в сумі 215468,09грн., індекс інфляції в розмірі 13542,72грн., 3% річних в розмірі 1606,93грн., пеню в розмірі 4286,99грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 3426,05грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 99,92грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мартюхіна Н.О.