83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.04.09 р. Справа № 41/21
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Прудніковій Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь
про стягнення 37418,85 шкоди, заподіяної внаслідок забруднення водних об'єктів.
При участі представників:
від позивача: Карацюба В.Л. - довіреність №047-40 від 27.02.2008р.
від відповідача: Бугай В.М. - довіреність від 02.01.2009 р. № 09-18/1490
В засіданні брали участь: прокурор Пономарьов А.О.
Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення 38093,19 грн. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення водних об'єктів.
Прокурором та позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якими прокурор та позивач просять суд стягнути з відповідача 37418,85 грн. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення водних об'єктів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перевіркою додержання відповідачем вимог Водного кодексу України встановлено, що в порушення вимог ст. 44, 70 Водного кодексу України, ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» позивачем в період з 09.04.2008 року до 19.06.2008 року здійснювалось скидання промислових стоків в акваторію Азовського моря з понаднормативною концентрацією забруднюючих речовин на промвипусках №№ 5, 6, 7, 8, 9, що призвело до забруднення Азовського моря.
Прокурором зазначено, що у відповідності з «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки України № 37 від 18.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 року за № 162/698, шкода, заподіяна державі, склала 38093,19 грн.
Відповідачем в судовому засіданні визнано позовні вимоги щодо стягнення шкоди, заподіяної внаслідок забруднення водних об'єктів в розмірі 37418,85 грн. Згідно наданих відповідачем суду письмових пояснень, відповідачем зазначено, що згідно актів відбору проб факт скиду стічних вод з промвипусків № 5 - № 9 відповідача зафіксований з 13год. 15хвил. 09.04.2008 року по 11год. 40хвил. 18.06.2008 року.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Статтею 142 Конституції України встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад.
Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Стаття 11 цього Закону передбачає, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Стаття 18 цього ж закону встановлює, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. Органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, у тому числі, визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а також делеговані повноваження, у тому числі, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; припиняють господарську діяльність підприємств, установ та організацій місцевого підпорядкування, а також обмежують чи зупиняють (тимчасово) діяльність не підпорядкованих Раді підприємств, установ та організацій в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища; координують діяльність відповідних спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів на території місцевої Ради.
Згідно частини 2 цієї статті місцеві Ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.
Статтею 10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території віднесено, зокрема: здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції; вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.
Статтею 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розмежовані поняття охоронюваних природних об'єктів місцевого значення та загальнодержавного значення.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним є питання скидання промислових стоків в акваторію Азовського моря. Зазначені природні водні об'єкти знаходяться на території позивача, тому вони є природними об'єктами місцевого значення, що обумовлює правомірність звернення прокурора в інтересах Маріупольської міської ради та, з огляду на наведені вище положення законодавства, Маріупольська міська рада є належним позивачем по справі.
У період з 09.04.2008 року по 18.06.2008 року представниками відділу аналітичного екологічного контролю джерел забруднення та моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря з метою контролю дотримання нормативів ГДС та визначення впливу на водний об'єкт на виконання плану робіт відділу аналітичного контролю Міністерства промполітики України виконано відбір проб ВАТ МК «Азовсталь» та поверхневих вод Азовського моря, про що складено акти відбору проб вод від 09.04.2008 року № 32, від 17.04.2008 року № 36, від 23.04.2008 року № 38, від 07.05.2008 року № 40, від 14.05.2008 року № 43, від 27.05.2008 року № 49, від 04.06.2008 року № 50, від 11.06.2008 року № 52, від 18.06.2008 року № 53, а також аналізи води за місцем відбору Меткомбінат «Азовсталь», скиди №№ 5, 6, 7, 8, 9, та за часом відбору: ІІ квартал 2008 року.
Згідно проведеного відділом аналітичного екологічного контролю джерел забруднення та моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря аналізу води та лабораторним дослідженням води, встановлено перевищення концентрації забруднюючих речовин на промвипусках відповідача №№ 5, 6, 7, 8, 9.
Так, перевищення концентрації забруднюючих речовин на промвипуску № 5 склало: азоту амонійного - у 1,01 рази, хлоридів - у 1,02 рази; на промвипуску № 6: азоту амонійного - у 1,01 рази; на промвипуску № 7: марганцю - у 1,06 рази; на промвипуску № 8: азоту амонійного - у 1,04 рази, марганцю - у 1,14 рази; на промвипуску № 9: завислих речовин - у 1,41 рази, азоту амонійного - у 3,18 рази, БПК-5 - у 1,42 рази, нафтопродуктів - у 2,26 разів, нітритів - у 1,770 рази, заліза - у 1,66 рази, цинку - у 3,06 рази, міді - у 3,0 рази, марганцю - у 1,21 рази.
Згідно “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.95р. № 37 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.95р. за №162/698 (надалі - Методика), головним спеціалістом відділу держаного контролю атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та поводження з відходами проведено розрахунки збитку, заподіяного природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипусків №№ 5, 6, 7, 8, 9 ВАТ «МК «Азовсталь» з 00 годин 09.04.2008 року по 24 години 18.06.2008 року.
Як вбачається з наведених розрахунків, витрати води, що скидається, складають: на промвипуску № 5 - 7554,77 м3/год., на промвипуску № 6 - 11673,5 м3/год., на промвипуску № 7 - 12580,10 м3/год., на промвипуску № 8 - 20166,49 м3/год., на промвипуску № 9 - 27223,8 м3/год. тривалість скидання з промвипусків №№ 5, 6, 7, 8, 9 складає 1704 годин.
Згідно зазначених розрахунків сума збитку, заподіяного відповідачем природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску № 5 склала 106,10 грн., промвипуску № 6 - 16,23 грн., промвипуску № 7 - 87,46 грн., промвипуску № 8 - 333,69 грн., промвипуску № 9 - 37549,71 грн.
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;
Стаття 70 Водного кодексу України передбачає, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Стаття 95 цього Кодексу встановлює, що, усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, зокрема, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.
Таким чином, відповідачем порушені вимоги ст. ст. 44, 70, 95 Водного кодексу України, а також ст. 40, 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища».
У відповідності до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Як зазначалось, у зв'язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 18.05.95р. № 37 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.95р. за №162/698), була розрахована сума збитку, яка дорівнює в загальному розмірі 38093,19 грн.
Прокурором та позивачем заявлені до суду вимоги про стягнення з відповідача 37418,85 грн. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення водних об'єктів.
Сума збитків у розмірі 37418,85 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову.
В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Доказів відшкодування збитків в сумі 37418,85 грн. відповідачем до матеріалів справи не представлено.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 20, 40, 47, 51, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 44, 70, 95 Водного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87505, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, р/р 26003501676000 в Маріупольській філії Першого Українського міжнародного банку, МФО 335742, ЄДРПОУ 00191158) на користь місцевого бюджету м.Маріуполя (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, розрахунковий рахунок 31510931700051, код платежу 50110000, одержувач -місцевий бюджет м. Маріуполя, код ЗКПО 34686694, банк одержувача - ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016) 37418,85 грн. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення водних об'єктів.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87505, м. Маріуполь, вул.. Леп орського, 1, р/р 26003501676000 в Маріупольській філії Першого Українського міжнародного банку, МФО 335742, ЄДРПОУ 00191158) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 374,19 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87505, м. Маріуполь, вул.. Леп орського, 1, р/р 26003501676000 в Маріупольській філії Першого Українського міжнародного банку, МФО 335742, ЄДРПОУ 00191158) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118 грн.
Суддя С.А. Гончаров
Суддя