Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "23" березня 2009 р.
Справа № 11/315
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Маріщенко Л.О.
судді
за участю представників сторін
від позивача Солодаренко Н.А. - довіреність № ФК-26 від 19.03.2009р.
від відповідача Бабіна О.А. - довіреність № 41/405 від 23.03.2009р. Давидчук Л.А. - № 41/406 від 23.03.2009р.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" (м. Київ)
до Відкритого акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування " (м. Коростень)
про стягнення 11 000 000,00 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на свою користь 11000 000,00грн. завданих збитків.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 23.03.2009р., але не заперечували проти існування господарських зобов'язань між сторонами, внаслідок невиконання яких виникла заявлена до стягнення сума.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
09.04.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал"( відповідач по справі) та Відкрите акціонерне товариство "Коростенський завод хімічного машинобудування"( позивач по справі) уклали договір комісії № 2, за умовами якого, позивач комітент) доручив відповідачу комісіонеру), а комісіонер зобов'язався за плату винагороду) придбати дизельне паливо - марки Л 0,2-62 або відповідних аналогів (далі товар) за найбільш вигідною ціною, що склалася на ринку нафтопродуктів, на загальну вартість не більше 11000000,00(одинадцять мільйонів гривень 00 коп.) гривень з урахуванням ПДВ.
Стаття 1011 Цивільного кодексу України визначає, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно до п. 3.1.1 договору комісії, позивач зобов'язався забезпечити відповідача коштами в розмірі 11000000,00грн. з урахуванням ПДВ, для виконання даного договору в строк до 11.04.2008р.
На виконання зазначеного пункту договору позивачем у відповідності до платіжних доручень №3523 від 10.04.2008р., №3803 від 06.05.2008р., №733 від 05.05.2008р., № 670 від 17.04.2008р., № 671 від 17.04.2008р., № 663 від 14.04.2008р., №744 від 07.05.2008р., №652 від 09.04.2008р., № 1181 від 20.06.2008р.(а.с.12-21), було перераховано відповідачу 11000000,00грн.
Пункт 7.1 договору комісії визначає, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного його виконання сторонами своїх обов'язків по ньому.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
04.02.2009р. позивачем було направлено відповідачу вимогу щодо повернення останнім отриманої суми 11000000,00грн. у зв'язку з невиконанням умов договору.(а.с.22)
У відповіді від 17.02.2009р. відповідач повідомив позивача, що придбання дизельного палива за найбільш вигідною ціною не було проведено, так як мала місце нестабільність в ціновій політиці на ринку закупівлі і збуту нафтопродуктів.(а.с.23)
Відповідач свої зобов'язання за договором комісії від 09.04.2008р. у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги не виконав, отримані кошти в сумі 11000000,00грн. позивачу не повернув.
На момент пред'явлення позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становила 11000000,00грн. та на день розгляду справи не змінилася, оскільки доказів проведення розрахунків сторонами не надано.
Згідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за не можливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не виконав умови договору комісії у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, суд вважає, що позивач має право ставити вимогу щодо повернення перерахованих відповідачу на виконання умов договору комісії 11000000,00грн., а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів погашення заборгованості суду не надав.
Позов обґрунтований та підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування",11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Б.Хмельницького, 18, ідентифікаційний код 00217679, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал", 03140, м. Київ, вул. Тельмана, 5, ідентифікаційний код 31871186, - 11000000,00грн.(одинадцять мільйонів гривень 00 коп.) завданих збитків, 25500,00грн. сплаченого державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Маріщенко Л.О.
дата підписання 25.03.09 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 -позивачу
3-відповідачу