07 квітня 2009 р.
№ 29/450-08
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу аудиторської фірми "Аудит-Адвокат-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків,
на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.11.2008
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2009
зі справи № 29/450-08
за позовом аудиторської фірми "Аудит-Адвокат-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Фірма)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Научно-производственный центр Даника-плюс", с. Шестакове Вовчанського району Харківської області,
про стягнення 50 000 грн.,
Фірма звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 50 000 грн. боргу за договором на проведення аудиту від 28.04.2005.
Відповідачем подано до Фірми зустрічний позов про визнання згаданого договору недійсним.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2008 (суддя Тихий П.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 (колегія суддів у складі: Кравець Т.В. -головуючий суддя, судді Гончар Т.В., Шутенко І.А.):
- призначено судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса, чим задоволено відповідне клопотання відповідача;
- провадження у справі зупинено на підставі пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
У прийнятті зазначених судових рішень попередні судові інстанції виходили з того, що для вирішення даного спору по суті необхідні спеціальні знання.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Фірма просить зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права. Своє прохання скаржник мотивує порушенням місцевим судом порядку призначення судової експертизи, внаслідок чого Фірму позбавлено можливості подати власні пропозиції щодо експертного дослідження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК України передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу. Згідно з частиною п'ятою цієї статті висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Частиною першою статті 86 ГПК України встановлено, що якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно до частин перших статей 106 та 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному або касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У статті 41 ГПК України та інших нормах цього Кодексу не передбачено можливості самостійного оскарження судового рішення про призначення судової експертизи.
Отже, ухвала суду першої інстанції в частині призначення судової експертизи не підлягає перегляду ні в апеляційному, ані в касаційному порядку.
Водночас суд першої інстанції, призначивши судову експертизу, правомірно зупинив провадження зі справи на підставі пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України, яка надає йому відповідні повноваження.
З огляду на наведене посилання скаржника на порушення порядку призначення судової експертизи не можуть бути підставами для задоволення касаційної скарги, але доводи Фірми щодо фактичних обставин справи повинні бути досліджені місцевим судом та враховані ним у прийнятті рішення по суті спору. Зокрема, пропозиції Фірми з приводу повноти та всебічності проведеного експертного дослідження мають бути враховані судом під час оцінки висновку судового експерта та за наявності необхідних умов можуть бути підставою для призначення додаткової або повторної судової експертизи.
Якщо ж порушення, які, на думку Фірми, мають місце, не будуть усунуті попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи по суті, то це може бути підставою для здійснення апеляційного та/або касаційного перегляду прийнятих цими судами рішень по суті справи.
У свою чергу, витрати з оплати проведення судової експертизи входять до складу судових витрат та за результатами судового розгляду справи підлягають розподілу відповідно до статті 49 ГПК України.
Таким чином, попередніми судовими інстанціями оскаржувані судові рішення прийнято в межах наданих їм повноважень та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1119 -11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.11.2008 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 зі справи № 29/450-08 залишити без змін, а касаційну скаргу аудиторської фірми "Аудит-Адвокат-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю -без задоволення.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов