83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.04.09 р. Справа № 36/66
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко
при секретарі судового засідання І.О.Губенко
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Дочірнього підприємства «Промзіз-Донбас» Товариства з обмеженою
відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» м.Донецьк
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш» м.Маріуполь
про: стягнення заборгованості в сумі 22 087грн. 17коп.
за участю:
представників сторін
від позивача: Горобцов Р.М. - директор;
від відповідача: Адарюкова К.М. по дов.;
Позивач, Дочірнє підприємство «Промзіз-Донбас» Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш» м.Маріуполь, про стягнення основного боргу в сумі 20 934грн. 52коп. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в загальній сумі 22 087,17грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на видаткові накладні, довіреність, письмову вимогу №267 від 08.12.08р., розрахунок.
Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем не представлено довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також зазначає, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №ПСН-02709 від 28.02.07р. на поставку товару. Крім того, відповідач посилається на те, що 31.07.08р. ним був оплачений товар на суму 8 000грн., платіжним дорученням №269830, а не 2 816,60грн., як вказує позивач у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
Позивач, Дочірнє підприємство «Промзіз-Донбас» Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту», передав відповідачу, Відкритому акціонерному товариству «Азовзагальмаш», продукцію на суму 26 751грн. 12коп., про що свідчать видаткові накладні №3176 від 10.07.08р. на суму 8 416,80грн., №3674 від 04.08.08р. на суму 6 462,72грн., №4374 від 11.09.08р. на суму 11 871,60грн., та довіреність ЯПГ №130518 від 04.08.08р.
Договір між сторонами у письмовій формі не укладався, але суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин за свою правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.
Наданий відповідачем договір №ПСН-02729 від 28.02.07р. та специфікація №1 до нього не можуть бути підставою поставки товару за спірними накладними, оскільки п.12.1 договору встановлений строк його дії - до 10.03.08р., а товар був поставлений відповідачу вже після закінчення строку дії договору.
У позовній заяві позивач вказує, що товар відповідачем був оплачений частково 31.07.08р. в сумі 2 816,6грн., та 12.08.08р. в сумі 3 000грн.
Відповідач у свою чергу стверджує, що 31.07.08р. він оплатив товар на суму 8 000грн. платіжним дорученням №269830, однак жодних доказів в підтвердження оплати отриманого поза умовами договору товару на суму 8 000грн. відповідач не представив, у зв'язку з чим твердження відповідача в цій частині господарський суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.
Оскільки сторони належним чином не визначили певний строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті продукції, суд вважає, що право позивача вимагати від відповідача виконання цього зобов'язання виникло в порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України - з наступного дня після закінчення 7 днів з моменту направлення відповідачеві письмової вимоги №267 від 08.12.08р., яка відповідачем була отримана, про що свідчить підпис представника відповідача та відтиск штампу на зворотній стороні означеної вимоги, тобто з 17.12.08р.
Доказів погашення боргу в сумі 20 934грн. 52коп. відповідач не представив, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що на день прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості в сумі 20 934грн. 52коп. підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині господарський суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 ЦК України прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
За розрахунком позивача сума 3% річних складає 106грн. 68коп., а сума інфляції - 1 045грн. 97коп.
За розрахунком суду сума інфляції складає 1 046,72грн. ((20934,52грн. х (102,1%х102,9%) - 20 934,52грн.)), однак позивач просить суд стягнути суму інфляції в меншому розмірі - 1 045грн. 97коп., що не суперечить діючому законодавству.
З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність заборгованості, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення суми інфляції 1 045грн. 97коп. вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично невірним через неправильне визначення днів календарного року (у 2008 році не 365, а 366днів) та як наслідок арифметичної помилки.
За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в цій частині задовольняє частково, та стягує з відповідача 3% річних за період з 17.12.08р. по 16.02.09р. за розрахунком (20 934,52грн.х15днівх3%/366=25,74грн.) + (20934,52грн.х 47днів х 3% / 365=80грн. 87коп.) в сумі 106грн. 61коп.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Промзіз-Донбас» Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш» м.Маріуполь про стягнення 22 087грн. 17коп. задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь Дочірнього підприємства «Промзіз-Донбас» Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» основний борг в сумі 20 934,52грн., суму інфляції 1 045,97грн., 3% річних в сумі 106,61грн., витрати по оплаті держмита в сумі 220грн. 87коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн. 99коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
У судовому засіданні 16.04.09р. за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписаний 16.04.09р.
Суддя Будко Н.В.