83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.04.09 р. Справа № 39/59
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОН-ЕНЕРГОСТАЛЬПРОМ» м. Донецьк
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “МАКІЇВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» м. Макіївка
про стягнення 66298грн.66коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Салазський О.С. - за довіреністю;
від відповідача: Бойко М.І. - за довіреністю;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОН-ЕНЕРГОСТАЛЬПРОМ» м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “МАКІЇВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» м. Макіївка, про стягнення заборгованості в сумі 66298грн.66коп., яка складається з основного боргу в сумі 57240грн.00коп., пені в сумі 3525грн.98коп., 3% річних в сумі 724грн.52коп., індексу інфляції в сумі 4808грн.16коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір (на придбання металопрокату) № 5/08 від 26.11.2007 р., специфікацію № 7 від 01.09.2008 р., податкову накладну № 40 від 17.09.2008 р., рахунок-фактуру № 40 від 17.09.2008 р., довіреність серії ЯОЧ № 853030/64 від 16.09.2008 р., видаткову накладну № 40 від 17.09.2008 р., розрахунок.
Відповідач надав відзив на позов проти позовних вимог заперечив, посилався на порушення позивачем умов Договору в частині передання визначеного п. 6.2 Договору пакету документів.
Заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
26.11.2007 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “ДОН-ЕНЕРГОСТАЛЬПРОМ» м. Донецьк (Постачальник), та відповідачем, Закритим акціонерним товариством “МАКІЇВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» м. Макіївка (Покупець), укладено договір (на придбання металопрокату) № 5/08, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Постачальник на умовах поставки DDP Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (2000 рік) зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити металопрокат в обсягах, за цінами та у строки, які визначаються у специфікаціях до Договору, що є його невід'ємними частинами.
У відповідності до укладеної між сторонами специфікації № 7 від 01.09.2008 р. Постачальник протягом серпня-вересня 2008 р. поставляє, а Покупець приймає та оплачує наступні ресурси сталь листову х/к 08мм, ст. 08кп у кількості 8,00 тн на загальну суму 50880,00грн.
На виконання умов Договору позивач згідно видаткової накладної № 40 від 17.09.2008 р. поставив відповідачеві визначений специфікацією № 7 від 01.09.2008 р. товар на загальну суму 57240грн.00коп., що також підтверджується податковою накладною № 40 від 17.09.2008 р.
Представлені в обґрунтування позовних вимог видаткова накладна, рахунок-фактура, довіреність, безпосередньо не містять посилань на договір поставки № 5/08 від 26.11.2007 р., проте з огляду на відсутність між сторонами інших, окрім тих що виникли з договору поставки № 5/08 від 26.11.2007 р., правовідносин з поставки металопрокату, про що представником позивача надані письмові пояснення, беручи до уваги фактичну можливість ідентифікації продукції поставленої за спірною видатковою накладною та продукції, визначеної специфікацією № 7 від 01.09.2008 р., та факт відображення зобов'язань за спірною операцією в податковому обліку як таких, що виникли на підставі договору № 5/08 від 26.11.2007 р., суд доходить висновку, що поставка продукції за видатковою накладною № 40 від 17.09.2008 р. відбулася в межах саме договору № 5/08 від 26.11.2007 р.
Поставлений згідно означеної видаткової накладної товар на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЧ № 853030/64 від 16.09.2008 р. прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на вказаній видатковій накладній.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 57240грн.00коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк платежу, за умовами п. 5.3 Договору - протягом 5 днів від дати виставлення рахунку.
У відповідності з п. 2 Специфікації № 7 строк оплати складає - 5 днів з моменту поставки.
Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем визначеного п. 7.1 Договору пакету документів та як наслідок невиконання у останнього права вимоги оплати за поставлену Продукцію судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, а також пунктів 29, 36 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору (на придбання металопрокату) № 5/08 від 26.11.2007 р.
Крім того суд приймає до уваги, що за умовами п. 2 Специфікації №7 від 01.09.2008 р., яка є невід'ємною частиною Договору, момент виникнення у Покупця обов'язку з опати Товару безпосередньо пов'язаний з фактом поставки такого Товару.
Прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленого товару згідно виставленого позивачем рахунку № 40 від 17.09.2008 р. не оплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 57240грн.00коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 57240грн.00коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 57240грн.00коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у випадку порушення строку оплати Ресурсів, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді.
Перевіривши вимогу позивача стосовно стягнення пені в сумі 3525грн.98коп., нарахованої за період з моменту виникнення права вимоги по 22.02.2009 р., беручи до уваги факт прострочення відповідачем виконання грошового обов'язку, а також приймаючи той факт, що вимоги позивача в цій частині не суперечать положенням ст.ст. 549-550 ЦК України, ст.ст. 231-232 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» суд вважає вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% в розмірі 724грн.52коп., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 22.02.2009 р., та суми інфляції в розмірі 4808грн.16коп. - за період з жовтня 2008 р. по січень 2009 р., з огляду на наявність заборгованості, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОН-ЕНЕРГОСТАЛЬПРОМ» м. Донецьк - задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “МАКІЇВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» м. Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОН-ЕНЕРГОСТАЛЬПРОМ» м. Донецьк основний борг в сумі 57240грн.00коп., пеню в сумі 3525грн.98коп., 3% річних в сумі 724грн.52коп., індекс інфляції в сумі 4808грн.16коп, витрати за державним митом в сумі 662грн.29коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 07.04.2009 р.
Суддя