09 квітня 2009 р.
№ 44/225пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.,
суддів
Гоголь Т.Г.,
Швеця В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в Ворошилівському районі
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 23 липня 2007 року
у справі
№ 44/225пн
господарського суду
Донецької області
за позовом
Компанії з обмеженою відповідальністю "Кедлекс Лімітед" (Kedlex Limited)
до
Акціонерного банку "Український Бізнес Банк"
третя особа
Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі
про
спонукання відповідача вчинити певні дії
за участю представників сторін від:
позивача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційного подання,
відповідача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційного подання,
третьої особи: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційного подання,
прокуратури: Попенко О.С. (Генеральна прокуратура України, посв. № 203),
Компанія з обмеженою відповідальністю "Кедлекс Лімітед" (Kedlex Limited, далі - Компанія) у серпні 2007 року звернулася з позовом до Акціонерного банку "Український Бізнес Банк" (далі -Банк) про зобов'язання відповідача приймати та виконувати заявки позивача на придбання іноземної валюти у зв'язку з повним або частковим поверненням іноземної інвестиції, а також доходів, прибутків та інших коштів, отриманих від інвестиційної діяльності в Україні. Позивач також просив зобов'язати АБ "Український Бізнес Банк" виконувати договірні зобов'язання за договором на відкриття та обслуговування поточного раxунку юридичній особі в національній валюті від 26.03.07 № 677 і договором на відкриття та обслуговування поточних рахунків в іноземній валюті від 26.03.07 № 677/і, в частині придбання позивачем іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою повернення коштів, отриманих в результаті припинення іноземної інвестиції, згідно заявок позивача на придбання іноземної валюти без нарахування, утримання з коштів позивача та уплати до спеціального фонду державного бюджету додаткового збору в розмірі 1 відсотка від суми операції купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної в заявці та без витребування у позивача відповідних документів.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.07.07, ухваленим суддею Мєзєнцева Є.І., позовні вимоги задоволено. Рішення вмотивоване посиланнями на статті 1066-1076 Цивільного кодексу України, статті 1-2, 11, 12 Закону України "Про режим іноземного інвестування", статтю 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", статтю 17 Закону України "Про міжнародні договори України", на підставі яких суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Волкова Р.В. -головуючого, Гези Т.Д., Запорощенка М.Д., постановою від 23.07.07 перевірене рішення місцевого господарського суду від 05.07.07 залишив без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в Ворошилівському районі звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Касаційне подання вмотивоване посиланнями на порушення судами обох інстанцій приписів статей 1, 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п.п. 2-4 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМ України № 1740. Скаржник зазначив, що несплата Компанією збору при здійсненні операцій з купівлі-продажу валюти порушує інтереси держави, оскільки невиконання цього обов'язку призводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, впливає на повноту і своєчасність виплат пенсій.
У судовому засіданні Вищого господарського суду України представник скаржника змінив вимоги касаційного подання і просив рішення Господарського суду Донецької області від 05.07.07 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.07 скасувати, а матеріали справи скерувати до суду першої інстанцій для нового розгляду.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника скаржника, переглянувши матеріали справи і доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 26.03.07 між сторонами було укладено договори банківського рахунку № 677 в національній валюті України та № 677/і в іноземній. 08.06.07 позивач з метою повернення інвестицій звернувся до відповідача з заявою № 1 на купівлю іноземної валюти в розмірі 2 455,00 доларів США. У відповідь на вказане звернення, відповідач листом від 11.06.07 № 13006/2279 відмовив позивачу у здійсненні операції у зв'язку з тим, що до заяви не було подано необхідних документів, зокрема: копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції;
офіційного повідомлення про лістинг цінних паперів та виписки (довідки) іноземного банку (іноземних банків) про проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкт інвестування; в заявці на придбання валюти не передбачено доручення банку утримати з суми в гривнях, перерахованої для придбання валюти, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та доручення перерахувати цю суму до спеціального фонду державного бюджету. Крім того, Акціонерний банк "Український Бізнес Банк" повідомив Компанію про відмову прийняти до виконання заявку Компанії щодо купівлі іноземної валюти в сумі 2 455,00 доларів США без справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми придбаної валюти, у зв'язку з тим, що вказана операція суперечить вимогам Національного Банку України та Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" якими передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування справляється з кожної операції купівлі-продажу валюти у розмірі 1 відсотка від суми операції.
Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові погодився з висновками місцевого суду та зазначив, що справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операції з купівлі іноземної валюти для Компанії не відповідає вимогам законодавства та є збитковим для позивача. Крім того, суд вказав, що юридичні особи-нерезиденти можуть бути платниками страхових внесків лише у випадку створення постійного представництва або іншого відособленого підрозділу, який має самостійний баланс або розташований на території України.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд не врахував положення статті 89 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" якою встановлено, що збір з купівлі-продажу валюти протягом 2007 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 1 відсотка. Платниками такого збору є юридичні особи-резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи-нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки-члени міжнародних платіжних систем, уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют. Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка від суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України. Колегія суддів касаційної інстанції визначає, що згідно роз'яснення Національного Банку України та Пенсійного фонду України від 28.11.05 № 18-310/5174-11819, № 14902/03-20, яким роз'яснено положення постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 03 листопада 1998 року № 1740, банкам при купівлі безготівкової іноземної валюти для клієнтів-резидентів тих країн, з якими Україною підписано та ратифіковано міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування, слід враховувати, що об'єктом, з якого справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти, є не прибуток (доход), а сума купівлі безготівкової іноземної валюти, і тому вони повинні сплачувати цей збір. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 188 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, які полягають в тому, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти сплачують юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України визнає, що спір розглянуто місцевим та апеляційним судами без дослідження в повному обсязі обставин справи, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційне подання Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду в Ворошилівському районі задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 липня 2007 року і рішення Господарського суду Донецької області від 05 липня 2007 року у справі № 44/225пн скасувати. Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Донецької області.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
В. Швець