08 квітня 2009 р.
№ 16/474
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу споживчого товариства "ІБР" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2008 року у справі № 16/474 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" до споживчого товариства "ІБР" про стягнення суми, -
Встановив:
У травні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до споживчого товариства "ІБР" про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заборгованості в розмірі 23706,17 грн. та 3 % річних в сумі 635,20 грн., посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, з урахуванням вартості використаних запасних частин та витратних матеріалів.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 22 вересня 2008 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 23706,17 грн. боргу за виконані роботи і використані запасні частини, 635,20 грн. 3 % річних та судові витрати. В решті позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2008 року рішення місцевого суду змінено. Викладено п. 1 резолютивної частини рішення в такій редакції: "позов задовольнити". Пункт 3 резолютивної частини рішення виключено. В решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення про відмову в позові.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 8 квітня 2009 року.
Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 16 травня 2005 року і 6 червня 2005 року сторонами у справі укладено договори купівлі-продажу відповідно № 67 і № 69, згідно яких, у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною договорів, позивач зобов'язався передати у власність з гарантією строком на 12 місяців з дня поставки, а відповідач -прийняти і оплатити -екскаватор JS 330LS загальною вартістю 1300000 грн. і гідромолот НR 2350 з гідролінією загальною вартістю 285000,40грн.
Згідно усної домовленості між сторонами позивач поставив відповідачу запасні частини та здійснив роботи з технічного обслуговування техніки на загальну суму 26206,17 грн.
Відповідно до умов вказаних договорів купівлі-продажу на поставку запасних частин не поширюється дія гарантійного терміну, згідно п. 6.3 договорів, оскільки дані запасні частини відносяться до витратних матеріалів, у зв'язку з чим повинні бути оплачені замовником.
Зобов'язання щодо оплати отриманих запасних частин відповідач виконав частково, в сумі 2500 грн. і його борг перед позивачем становить 23706,17 грн.
Претензію позивача № 72 від 10 травня 2007 року відповідач залишив без задоволення.
При розгляді даного спору, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача 23706,17 грн. боргу за виконані роботи і використані запасні частини, 635,20 грн. 3 % річних.
При цьому, господарський суд першої інстанції послався на вимоги ст.ст. 525-527, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України та встановлений факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем і обов'язку відповідача сплатити вказану заборгованість.
В решті позову місцевим судом відмовлено у зв'язку зі зменшенням позивачем розміру позовних вимог.
При розгляді даної справи в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність зміни рішення місцевого суду та задоволення позову в повному обсязі в зв'язку з тим, що вартість наданих відповідачу послуг з технічного обслуговування і переданих витратних матеріалів та запчастин становить 26206,17грн. Позивач, з урахуванням допущеної в позовній заяві арифметичної помилки, зменшив розмір позовних вимог до суми 24341,37грн., які судом першої інстанції задоволено.
З огляду на те, що судом першої інстанції позов задоволено в повному обсязі, рішення про відмову "в решті позову" прийняте безпідставно.
Вказані висновки апеляційного господарського суду є законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції у справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу споживчого товариства "ІБР" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2008 року у справі № 16/474 -без змін.
Головуючий Гончарук П.А.
Судді Вовк І.В.
Малетич М.М.