83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.03.09 р. Справа № 39/55
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес агенції “Династія-Донецьк» м. Донецьк
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ
про стягнення 229209грн.46коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Астахов Д.А. - з довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес агенції “Династія-Донецьк» м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ, про стягнення заборгованості 229209грн.46коп., яка складається з основного боргу в сумі 190451грн.12коп., пені в сумі 21222грн.07коп., 3% річних в сумі 2653грн.62коп., інфляції в сумі 14882грн.65коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 15/1900 від 17.12.2007 р., додаткову угоду № 1 від 01.10.2008 р., специфікації № 2 від 13.03.2008 р., № 3 від 01.04.2008 р., № 4 від 17.04.2008 р., № 5 від 21.05.2008 р., № 6 від 27.05.2008 р., № 7 від 10.06.2008 р., № 8 від 14.07.2008 р., № 9 від 01.08.2008 р., № 10 від 27.08.2008 р., №11 від 05.09.2008 р., № 12 від 01.10.2008 р., накладні № 03/01 від 31.03.2008 р., № 04/01 від 16.04.2008 р., № 04/02 від 21.04.2008 р., № 05/01 від 27.05.2008 р., № 05/02 від 27.05.2008 р., № 06/01 від 18.06.2008 р., № 06/02 від 25.06.2008 р., № 07/01 від 25.07.2008 р., № 07/02 від 30.07.2008 р., № 09/01 від 03.09.2008 р., № 09/03 від 24.09.2008 р., видаткові накладні № РН-0000004 від 22.10.2008 р., № РН-0000005 від 10.11.2008 р., акти приймання-передачі від 31.03.2008 р., від 16.04.2008 р., від 21.04.2008 р., від 27.05.2008 р., від 18.06.2008 р., від 25.06.2008 р., від 25.07.2008 р., від 30.07.2008 р., від 24.09.2008 р., від 10.11.2008 р., банківські виписки.
Відповідач надав відзив на позов, пояснив, що за даними бухгалтерського обліку в нього перед позивачем рахується заборгованість в сумі 190401грн.12коп., вважав за необхідне здійснити звірку розрахунків.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
17.12.2007 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес агенцією “Династія-Донецьк» м. Донецьк (Продавець), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ (Покупець), укладено договір купівлі-продажу № 15/1900, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця продукцію (товар), а Покупець зобов'язався у відповідності з умовами цього договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.
Найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови передання зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.
У відповідності до укладених між сторонами специфікацій № 2 від 13.03.2008 р., № 3 від 01.04.2008 р., № 4 від 17.04.2008 р., № 5 від 21.05.2008 р., № 6 від 27.05.2008 р., № 7 від 10.06.2008 р., № 8 від 14.07.2008 р., № 9 від 01.08.2008 р., № 10 від 27.08.2008 р., №11 від 05.09.2008 р., № 12 від 01.10.2008 р., Продавець на умовах поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 року) зобов'язався передати у власність Покупця вугілля донецьке марки А (АО 25-50).
Додатковою угодою №1 від 01.10.2008 р. до договору купівлі-продажу № 15/1900 від 17.12.2007 р., сторони доповнили розділ 6, пункт 6.2 договору № 15/1900 від 17.12.2007 р. наступним
1.“У випадку якщо обсяг товару, що постачається менше вагонної норми, поставка здійснюється на умовах EXW (франко-склад продавця, Інкотермс-2000)».
2. Внесено зміни до п. 3 специфікацій № 2 від 13.03.2008 р., № 3 від 01.04.2008 р., № 4 від 17.04.2008 р., № 5 від 21.05.2008 р., № 6 від 27.05.2008 р., № 7 від 10.06.2008 р., № 8 від 14.07.2008 р., № 9 від 01.08.2008 р., № 10 від 27.08.2008 р., №11 від 05.09.2008 р., № 12 від 01.10.2008 р., погодивши в наступній редакції
“Оплата залізничного тарифу здійснюється “Покупцем» при розрахунку за поставлену “Продавцем» продукцію».
3. У всіх специфікаціях по поставкам продукції між “Продавцем» та “Покупцем» діє пункт “Ціна товару, не включає в себе залізничний тариф, сплачений “Продавцем» перевізнику. Залізничний тариф компенсується “Покупцем» на підставі виставленого “Продавцем» рахунку».
На виконання умов Договору позивач згідно накладних № 03/01 від 31.03.2008 р., № 04/01 від 16.04.2008 р., № 04/02 від 21.04.2008 р., № 05/01 від 27.05.2008 р., № 05/02 від 27.05.2008 р., № 06/01 від 18.06.2008 р., № 06/02 від 25.06.2008 р., № 07/01 від 25.07.2008 р., № 07/02 від 30.07.2008 р., № 09/01 від 03.09.2008 р., № 09/03 від 24.09.2008 р. та видаткових накладних № РН-0000004 від 22.10.2008 р., № РН-0000005 від 10.11.2008 р. поставив відповідачеві визначений специфікаціями № 2 від 13.03.2008 р., № 3 від 01.04.2008 р., № 4 від 17.04.2008 р., № 5 від 21.05.2008 р., № 6 від 27.05.2008 р., № 7 від 10.06.2008 р., № 8 від 14.07.2008 р., № 9 від 01.08.2008 р., № 10 від 27.08.2008 р., №11 від 05.09.2008 р., № 12 від 01.10.2008 р. товар на загальну суму 661005грн.58коп., що також підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі вугільної продукції від 31.03.2008 р., від 16.04.2008 р., від 21.04.2008 р., від 27.05.2008 р., від 18.06.2008 р., від 25.06.2008 р., від 25.07.2008 р., від 30.07.2008 р., від 24.09.2008 р., від 10.11.2008 р. (в копіях).
Поставлений згідно означених накладних товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписами останнього на накладних, видаткових накладних, актах приймання-передачі вугільної продукції скріплених печатками Товариства без зауважень та заперечень.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві продукції на суму 661005грн.58коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з положеннями п. 10.1, 10.3 Договору Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом 30 календарних днів від дня передачі продукції та отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачене в специфікаціях, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на банківський рахунок Продавця.
Згідно укладених між сторонами специфікацій №№ 2-12 оплата Продукції здійснюється Покупцем по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки.
Проте, прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленої продукції згідно виставлених позивачем рахунків № 03/01 від 31.03.2008 р., № 04/01 від 16.04.2008 р., № 04/02 від 21.04.2008 р., № 05/01 від 27.05.2008 р., № 05/02 від 27.05.2008 р., № 06/01 від 18.06.2008 р., № 06/02 від 25.06.2008 р., № 07/01 від 25.07.2008 р., № 07/02 від 30.07.2008 р., № 09/01 від 03.09.2008 р., № 09/03 від 27.09.2008 р., № СФ-0000004 від 22.10.2008 р., № СФ-0000005 від 10.11.2008 р., сплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 190451грн.12коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки жодних доказів на підтвердження викладених обставин, як то документів на підтвердження сплати заборгованості, повернення товару суду не представлено. Сума заборгованості в розмірі 190451грн.12коп. підтверджується долученими до матеріалів справи доказами та відповідачем не спростована. Одночасно суд звертає увагу відповідача, що акт звірки розрахунків є суто бухгалтерським документом та за відсутності документів первинного обліку не може прийматися судом в якості самостійного доказу.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 190451грн.12коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 11.5 Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,04% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочки.
Перевіривши вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 21222грн.07коп., нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за період з моменту виникнення права вимоги по 26.02.2009 р., суд дійшов висновку про їх часткове задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися, у тому числі, неустойкою.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За умовами п. 11.5 Договору сторони домовились, що розмір пені, яка підлягає сплаті Покупцем, у випадку прострочення оплати, складає 0,04%, що є меншим від встановленого законом граничного розміру.
Наразі, у відповідності з постановою Правління Національного банку України № 127 від 21.04.2008 р., з 30.04.2008 р. розмір облікової ставки встановлений на рівні 12%, відповідно відсоткова ставка пені за один день складає 0,066%.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
У відповідності з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Таким чином, при застосуванні, передбаченої договором відповідальності, якщо договір в цій частині не суперечить приписам норм чинного законодавства, сторони повинні керуватися положеннями договору.
З огляду на наведене вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 14066грн.16коп. за арифметичним розрахунком (1448,57грн. * 0,04% / 100% * 13днів) + (89345,94грн. * 0,04% / 100% * 11днів) + (4644грн * 0,04% / 100% * 34дня) + (107406грн. * 0,04% / 100% * 10днів) + (62050грн. * 0,04% / 100% * 8днів) + (17658грн. * 0,04% / 100% * 3дня) + (50882,72грн. * 0,04% / 100% * 1день) + (17658грн. * 0,04% / 100% * 36днів) + (50882,72грн. * 0,04% / 100% * 31день) + (20754грн. * 0,04% / 100% * 14днів) + (50929,52грн. * 0,04% / 100% * 16днів) + (21683,52грн. * 0,04% / 100% * 44дня) + (50929,52грн. * 0,04% / 100% * 57днів) + (23943,60грн. * 0,04% / 100% * 97днів) + (18943,60грн. * 0,04% / 100% * 23дня) + (51032,72грн. * 0,04% / 100% * 144дня) + (53448грн. * 0,04% / 100% * 125днів) + (11850грн. * 0,04% / 100% * 95днів) + (55176,80грн. * 0,04% / 100% * 76днів).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% в розмірі 2653грн.62коп., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 26.02.2009 р., та суми інфляції в розмірі 14882грн.65коп. - за період з вересня по грудень 2008 р., з огляду на наявність заборгованості, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню
3% річних частково в сумі 2538грн.16коп. за арифметичним розрахунком суду (1448,57грн * 3% / 100% * 13днів / 366днів) + (89345,94грн. * 3% / 100% * 11днів / 366днів) + (4644грн. * 3% / 100% * 34дня / 366днів) + (107406грн. * 3% / 100% * 10днів / 366днів) + (65050грн. * 3% / 100% * 8днів / 366днів) + (17658грн. * 3% / 100% * 3дня / 366днів) + (50882,72грн. * 3% / 100% * 1день / 366днів) + (17658грн. * 3% / 100% * 36днів / 366днів) + (50882,72грн. * 3% / 100% * 31день / 366днів) + (20754грн. * 3% / 100% * 14днів / 366днів) + (50929,52грн. * 3% / 100% * 16днів / 366днів) + (21683,52грн. * 3% / 100% * 44дня / 366днів) + (50929,52грн. * 3% / 100% * 57днів / 366днів) + (23943,60грн. * 3% / 100% * 64дня / 366днів) + (23943,60грн. * 3% / 100% * 33дня / 365днів) + (18943,60грн. * 3% / 100% * 23дня / 365днів) + (51032,72грн. * 3% / 100% * 87днів / 366днів) + (51032,72грн. * 3% / 100% * 57днів / 365днів) + (53448грн. * 3% / 100% * 68днів / 366днів) + (53448грн. * 3% / 100% * 57днів / 365днів) + (11850грн. * 3% / 100% * 38днів / 366днів) + (11850грн. * 3% / 100% * 57днів / 365днів) + (55176,80грн. * 3% / 100% * 19днів / 366днів) + (55176,80грн. * 3% / 100% * 57днів / 365днів).
інфляційні в повному обсязі в сумі 14882грн.65коп.
Наданий позивачем розрахунок суми 3% річних судом до уваги не береться через арифметичну необґрунтованість, зокрема, при здійсненні розрахунку позивачем невірно визначено кількість календарних днів за 2008 рік.
Крім того, за подання позовної заяви позивачем, згідно платіжного доручення № 3 від 26.02.2009 р. оплачене державне мито в сумі 2950грн.00коп., що є більшим від встановленого законом розміру.
Відповідно до п.п. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» N 7-93 від 21 січня 1993 року, за подання позовної заяви з урахуванням ціни позову, позивачем мало бути сплачене державне мито в сумі 2292грн.10коп.
Надлишково сплачене державне мито в сумі 657грн.90коп., відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» N 7-93 від 21 січня 1993 р. та ст. 47 ГПК України підлягає поверненню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес агенції “Династія-Донецьк» м. Донецьк - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес агенції “Династія-Донецьк» м. Донецьк основний борг в сумі 190451грн.12коп., пеню в сумі 14066грн.16коп., 3% річних в сумі 2538грн.16коп., інфляцію в сумі 14882грн.65коп., витрати за державним митом в сумі 2219грн.23коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114грн.25коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес агенції “Династія-Донецьк» м. Донецьк надлишково сплачене державне мито в сумі 657грн.90коп.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя