01 квітня 2009 р.
№ 5/391/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
першого заступника Прокурора Миколаївської області
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 р.
у справі
№ 5/391/08
господарського суду
Миколаївської області
за позовом
Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради
до
Автогаражного кооперативу "Суднобудівник"
про
зобов'язання звільнити земельну ділянку, привести її у придатний для використання стан та повернути за належністю Миколаївській міській раді
в судовому засіданні взяли участь представники:
прокуратури:
Рудак О.В., прокурор відділу ГПУ, посв. № 72 від 14.04.2008 р.;
позивача:
Дьоміна К.Ю., дов. № 2231/20/10 від 12.09.2008 р.;
відповідача:
Сімчук П.О., голова;
У вересні 2008 р. Прокурор м. Миколаєва звернувся в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (далі -Рада) до господарського суду Миколаївської області з позовною, у якій просив зобов'язати Автогаражний кооператив "Суднобудівник" (далі -Кооператив) звільнити земельну ділянку площею 6858 кв. м, розташовану по вул. Червоних Майовщиків, 59, у м. Миколаєві, яка раніше була надана у користування, привести її у придатний для використання стан та повернути за належністю Раді.
Позовні вимоги Прокурор м. Миколаєва обґрунтовував тим, що Кооператив після закінчення строку дії договору оренди землі від 12.12.2002 р., об'єктом якого є земельна ділянка площею 6858 кв. м, розташована по вул. Червоних Майовщиків, 59, у м. Миколаєві, продовжує використовувати вказану земельну ділянку без будь-яких правових підстав, передбачених нормами Земельного кодексу України, та не виконує приписів державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель у Миколаївській області про її повернення та усунення порушень земельного законодавства.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.10.2008 р. (суддя Міщенко В.І.) позовні вимоги Прокурора м. Миколаєва задоволено. Рішення прийнято з посиланням на норми Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України з мотивів, наведених Прокурором м. Миколаєва у позовній заяві.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 р.(колегія суддів: Жукова А.М., Величко Т.А., Бойко Л.І.) рішення господарського суду Миколаївської області від 15.10.2008 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Прокурора м. Миколаєва відмовлено. Постанова прийнята з посиланням на норми Закону України "Про оренду землі" та Цивільного кодексу України і мотивована тим, що Рада не направляла Кооперативу письмового заперечення про поновлення договору оренди землі від 12.12.2002 р. протягом місяця після закінчення строку дії вказаного договору, а відтак доводи Прокурора м. Миколаєва про використання Кооперативом земельної ділянки, щодо якої виник спір, без правовстановлюючих документів є безпідставними.
Перший заступник Прокурора Миколаївської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, у якому просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 15.10.2008 р. Викладені у касаційному поданні вимоги перший заступник Прокурора Миколаївської області обґрунтовує тим, що апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового акту було порушено ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, неправильно застосовано ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та не було застосовано ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційне подання першого заступника Прокурора Миколаївської області до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання першого заступника Прокурора Миколаївської області підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що рішенням Ради № 10/60 від 01.02.2007 р. Кооперативу відмовлено у поновленні договору оренди землі від 12.12.2002 р., об'єктом якого є земельна ділянка площею 6858 кв. м, розташована по вул. Червоних Майовщиків, 59, у м. Миколаєві, проте Кооператив продовжує здійснювати на вказаній земельній ділянці господарську діяльність, що підтверджується актом перевірки додержання земельного законодавства від 08.08.2008 р., складеного державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у Миколаївській області Кузевичем Ю.Г.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Ст. 126 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Прокурора Миколаївської області, апеляційний господарській суд посилався на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та виходив з того, що Рада не направляла Кооперативу письмового заперечення про поновлення договору оренди землі від 12.12.2002 р. протягом місяця після закінчення строку дії вказаного договору, а відтак доводи Прокурора м. Миколаєва про використання Кооперативом земельної ділянки, щодо якої виник спір, без правовстановлюючих документів є безпідставними.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані висновки не ґрунтуються на вимогах законодавства України, враховуючи таке.
Дійсно, частина третя ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Між тим, п. 34 частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Відповідно ж до частини першої ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки додержанням Кооперативом земельного законодавства) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
З вказаного випливає, що законодавство України не передбачає автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначає, що в цьому разі договір підлягає поновленню у встановленому порядку, а саме -на підставі відповідного рішення компетентної ради.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Рада не приймала рішення про поновлення укладеного з Кооперативом договору оренди землі від 12.12.2002 р. (термін дії якого -до 21.11.2007 р.), об'єктом якого є земельна ділянка площею 6858 кв. м, розташована по вул. Червоних Майовщиків, 59, у м. Миколаєві. Більше того, Рада рішенням № 10/60 від 01.02.2007 р. відмовила Кооперативу у поновленні договору оренди землі від 12.12.2002 р., та листом № 1224/05-03-09 від 11.06.2007 р. повідомила Кооператив про непродовження вказаного договору та про необхідність звільнення відповідної земельної ділянки після закінчення терміну його дії.
Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди землі від 12.12.2002 р. Кооператив безпідставно, без передбачених ст. ст. 125 та 126 Земельного кодексу України документів використовував земельну ділянку площею 6858 кв. м, розташовану по вул. Червоних Майовщиків, 59, у м. Миколаєві, яка була об'єктом вказаного договору.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок -будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Тобто, використання Кооперативом земельної ділянки площею 6858 кв. м, розташованої по вул. Червоних Майовщиків, 59, у м. Миколаєві, без одержання передбаченого ст. ст. 125 та 126 Земельного кодексу України документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Частини перша та третя ст. 212 Земельного кодексу України визначають, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Прокурора Миколаївської області.
Вказане не було враховано господарським судом апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суд України зазначає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 р. підлягає скасуванню як така, що прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права. При цьому рішення господарського суду Миколаївської області від 15.10.2008 р. має бути залишено в силі як таке, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційне подання першого заступника Прокурора Миколаївської області задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 р. у справі № 5/391/08 господарського суду Миколаївської області скасувати.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.10.2008 р. у справі № 5/391/08 залишити в силі.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало