83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.04.09 р. Справа № 33/60
Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АзовБізнесАльянс» м. Маріуполь
до Науково-виробничої приватної комерційної фірми “Синтез» м. Кіровське
про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 107977грн.71коп., суми інфляційної складової у розмірі 4751грн.01коп. та 3% річних у розмірі 823грн.11коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Дятлов О.О. за дов. від 06.01.2009р.
від відповідача: Романенко О.М. за дов. від 13.04.2009р.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «АзовБізнесАльянс» м. Маріуполь звернулося до Науково-виробничої приватної комерційної фірми “Синтез» м. Кіровське з позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 107977грн.71коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати суми поставленого товару, згідно з накладними №111 від 22.12.2005р., №24/1 від 01.04.2006р., №РН-00049/1 від 26.04.2005р., №106 від 08.12.2005р., №107 від 12.12.2005р., №109 від 19.12.2005р., №1 від 04.01.2006р., №40 від 11.04.2005р., №РН-0000050 від 26.04.2005р., №39 від 11.04.2005р.; лист-вимогу №350 від 03.12.2008р.; положення статті 530 Цивільного кодексу України та норми Господарського кодексу України.
Як вказує позивач, на адресу відповідача був поставлений товар на загальну суму 117977грн.71коп. з ПДВ, який був отриманий НВПКФ “Синтез» та сплачений не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 107977грн.71коп.
У зв'язку з невиконанням НВП КФ “Синтез» зобов'язань щодо сплати суми отриманого товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «АзовБізнесАльянс» направлявся лист-вимога №350 від 03.12.2008р. про зобов'язання сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 107977грн.71коп.
Внаслідок неотримання відповіді на лист-вимогу №350 від 03.12.2008р. та несплати заборгованості за поставлений товар, позивачем заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 107977грн.71коп.
09.04.2009р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №41 від 31.03.2009р., відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 107977грн.71коп., суму інфляційної складової у розмірі 4751грн.01коп. та 3% річних у розмірі 823грн.11коп.
Відповідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач до прийняття рішення вправі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог. Враховуючи зазначене, суд прийняв збільшення розміру позовних вимог та розглядає спір з урахуванням заяви №41 від 31.03.2009р.
13.04.2009р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву від 13.04.2009р., згідно якого Науково-виробнича приватна комерційна фірма “Синтез» повідомила про невизнання позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень, посилалася на той факт, що у Господарському суді Донецької області вже неодноразово розглядалися справи, а саме №№36/186, 36/253, між тими ж сторонами, з тих же підстав, внаслідок чого ТОВ «АзовБізнесАльянс» не має право звертатися до суду по раніше розглянутому спору.
У судовому засіданні 23.04.2009р. представник позивача надав письмові пояснення №54 від 21.04.2009р. щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, згідно яких зазначав, що підставою для звернення ТОВ «АзовБізнесАльянс» у справах №36/186 та №36/253 були договори №29 від 27.12.2004р., №50 від 15.12.2004р., №40 від 16.12.2004р., №84 від 01.12.2005р. Разом з тим, підставою для стягнення заявленої до стягнення суми по справі №33/60 є порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати суми поставленого товару, згідно з накладними №111 від 22.12.2005р., №24/1 від 01.04.2006р., №РН-00049/1 від 26.04.2005р., №106 від 08.12.2005р., №107 від 12.12.2005р., №109 від 19.12.2005р., №1 від 04.01.2006р., №40 від 11.04.2005р., №РН-0000050 від 26.04.2005р., №39 від 11.04.2005р. та невиконання відповідачем листа-вимоги №350 від 03.12.2009р., внаслідок чого посилання НВПКФ “Синтез» на наявність розглянутих справ між тими сторонами, з тих же підстав, є необґрунтованими.
Представник відповідача заявив усне клопотання про застосування судом позовної давності до вимог позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 107977грн.71коп.
Розглянувши вищевказане клопотання відповідача, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки вважає, що позивачем строк пропущений не був.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією представника позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:
Згідно накладних №111 від 22.12.2005р, №24/1 від 01.04.2006р., №РН-00049/1 від 26.04.2005р., №106 від 08.12.2005р., №107 від 12.12.2005р., №109 від 19.12.2005р., №1 від 04.01.2006р., №40 від 11.04.2005р., №РН-0000050 від 26.04.2005р., №39 від 11.04.2005р. на адресу відповідачу був поставлений товар (рудстойка) на суму 117977грн.71коп.
З боку Науково-виробничої приватної комерційної фірми “Синтез» товар був прийнятий представниками відповідача, про що свідчить підпис уповноваженої особи та відтиск штампу підприємства відповідача, які наявні на накладних №111 від 22.12.2005р, №24/1 від 01.04.2006р., №РН-00049/1 від 26.04.2005р., №106 від 08.12.2005р., №107 від 12.12.2005р., №109 від 19.12.2005р., №1 від 04.01.2006р., №40 від 11.04.2005р., №РН-0000050 від 26.04.2005р., №39 від 11.04.2005р. (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одночасно ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися відносини з поставки товару, які врегульовані главою 30 Господарського кодексу України.
Як вбачається зі змісту накладних №111 від 22.12.2005р, №24/1 від 01.04.2006р., №РН-00049/1 від 26.04.2005р., №106 від 08.12.2005р., №107 від 12.12.2005р., №109 від 19.12.2005р., №1 від 04.01.2006р., №40 від 11.04.2005р., №РН-0000050 від 26.04.2005р., №39 від 11.04.2005р. асортимент, кількість та вартість товару були узгоджені сторонами.
Як вбачається з пояснень представника позивача, частину товару на загальну суму 10000грн. відповідачем було сплачено. Решта товару на суму 107977грн.71коп. була прийнята відповідачем та несплачена.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «АзовБізнесАльянс» на адресу відповідача направлявся лист-вимога №350 від 03.12.2008р. про зобов'язання сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 107977грн.71коп. та необхідність перерахування останньої на рахунок позивача.
Обов'язок сплатити суму боргу в розмірі 107977грн.71коп. виник у відповідача протягом 7 календарних днів з моменту пред'явлення листа-вимоги - 10.12.2008р.
Таким чином, на момент звернення до суду із позовом, обумовлене невиконанням відповідачем своїх обов'язків, у позивача існувало право вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 107977грн.71коп. з оплати поставленого товару.
Разом з тим, спростовуються твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки право вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 107977грн.71коп. настало після спливу семиденного строку, встановленого статтею 530 Цивільного кодексу України та листом-вимогою №350 від 03.12.2008р.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.
Доказів того, що сума заборгованості в розмірі 107977грн.71коп. оплачена в повному обсязі відповідачем не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність задоволення позовних вимог в цій частині.
Одночасно, позивачем заявлено до стягнення суму інфляційної складової за січень та лютий 2009р. у розмірі 4751грн.01коп. та суму 3% річних за період з 29.12.2008р. по 31.03.2009р. у розмірі 823грн.11коп.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо пред'явлення до стягнення сум інфляційної складової у розмірі 4751грн.01коп. та 3% річних у розмірі 823грн.11коп.
Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі вищенаведеного, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АзовБізнесАльянс» м. Маріуполь до Науково-виробничої приватної комерційної фірми “Синтез» м. Кіровське про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 107977грн.71коп., суми інфляційної складової у розмірі 4751грн.01коп. та 3% річних у розмірі 823грн.11коп., в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АзовБізнесАльянс» м. Маріуполь до Науково-виробничої приватної комерційної фірми “Синтез» м. Кіровське про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 107977грн.71коп., суми інфляційної складової у розмірі 4751грн.01коп. та 3% річних у розмірі 823грн.11коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Науково-виробничої приватної комерційної фірми “Синтез» (86300, м. Кіровське, мкр. Молодіжний, буд. 9б, кв. 2, ЄДРПОУ 30364954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АзовБізнесАльянс» (87517, м. Маріуполь, вул. Кронштадтська, 6, ЄДРПОУ 32258851) суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 107977грн.71коп., суму інфляційної складової за січень та лютий 2009р. у розмірі 4751грн.01коп., суму 3% річних за період з 29.12.2008р. по 31.03.2009р. у розмірі 823грн.11коп., суму державного мита у розмірі 1135грн.52коп. та витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні 23.04.2009р. за згодою сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.
Дата підписання повного тексту 24.04.2009р.
Суддя
Вик.: Ващенко О.С., надруковано у 3 примірниках:
1 - позивачу;
1 - відповідачу;
1 - до справи.