83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.04.09 р. Справа № 31/10
Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою
Державного підприємства «Вугілля України» м.Київ в особі філії «Донецьквуглезбут» м.Донецьк
до відповідача Державного підприємства «Добропіллявугілля» м.Добропілля
про стягнення 51688,81грн
В присутності представників сторін:
від позивача: Загнітко Я.А. - довіреність
від відповідача: Прокопчук Р.М. - довіреність
В судовому засіданні 16.04.2009р
оголошувалась перерва на 21.04.2009р на 13-00год.
Державне підприємство «Вугілля України» в особі філії «Донецьквуглезбут» м.Донецьк звернулось із позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення збитків у сумі 51688,81грн.
В обґрунтування позову позивач посилається те, що в порушення умов договору відповідачем було поставлене вугілля за якісними показниками нижче ніж передбачалось і тому при подальшому продажу такого вугілля підприємством були понесені збитки у вигляді плати за користування вагонами, залізничного тарифу за перевезення вугілля, плати за оформлення документів на відправлення вантажу, оскільки ВАТ «Західенерго», якому позивач реалізував придбане у ДП «Добропіллявугілля» вугілля, встановив невідповідність вугілля якісним характеристикам і повернув товар, однак при поверненні товару були понесені вищезазначені збитки. Позивач також посилається на рішення господарського суду м.Києва, яким з нього на користь ВАТ «Західенерго» були стягнені плата за користування вагонів у сумі 5527,80грн, провізна плата у сумі 22797,60грн, плата за оформлення документів у сумі 143,13грн та витрати по сплаті державного мита у сумі 284,68грн та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що його представник не був присутній при опробуванні вугілля і участі в прийманні вугілля не приймав, а також зазначив, що збитки позивача, які він просить стягнути не підтверджені належним чином.
Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.06.2005р між ДП «Вугілля України» (покупець) та ДП «Добропіллявугілля» (продавець) був укладений договір поставки №40-01/2-К-3у.
Згідно п.1 Договору постачальник був зобов'язаний поставити Покупцю вугілля кам'яне енергетичне марочного складу ГСШ 0-13, ДГСШ 0-13 українського походження.
Поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах за погодженим графіком (п.2.1 Договору).
Пунктом 5 Договору передбачались умови приймання вугілля по кількості та якості, згідно якого вугілля повинно прийматись покупцем по вазі вказаній в акті звіряння. Кожна із сторін має право перевірити якість поставленої партії вугілля. Аналіз виконується у лабораторії ТЕС Вантажоотримувача.
У разі поставки вугілля, показники якого виходять за межі гранично - допустимих, покупець має право таке вугілля до поставки не зараховувати і не оплачувати, про що повідомить Постачальника. Якщо представник Постачальника не вивезе вугілля протягом 72 годин з моменту повідомлення, Покупець (або ТЕС Вантажоотримувача) може його прийняти, на умовах передбачених п.3.3 та п.5.10.1 Договору, а також Постачальник зобов'язаний компенсувати всі витрати ТЕС Вантажоотримувача та Покупця, пов'язані з поставкою неякісного вугілля.
У разі надходження вугілля з домішками не вугільного походження (пісок, каміння, сміття) ТЕС Вантажоотримувач Покупця має право таке вугілля не розвантажувати, до поставки не зараховувати, про що повідомить Постачальника протягом 1-го робочого дня. При цьому Постачальник забезпечить вивезення вугілля з ТЕС Вантажоотримувача протягом 72 годин та компенсує Покупцю всі витрати, пов'язані з поставкою Вугілля з домішками не вугільного походження.
28.01.2004р між ВАТ «Західенерго» (покупець) та ДП «Вугілля України» (постачальник) був укладений договір поставки №4-01/1-П, за яким постачальник був зобов'язаний поставити покупцю вугілля кам'яне енергетичне українського походження.
За даним договором ДП «Вугілля України» по залізничній накладній №48776169 від 08.12.2006р було поставлене вугілля ВАТ «Західенерго», яке позивач придбав у ДП «Добропіллявугілля, однак передане вугілля не відповідало вимогам щодо якості відповідно до умов Договору постачання №40-01/2-К-3у від 01.06.2005р, що підтверджено актом спільного відбору від 11.12.2006р. В даному акті зазначено, що в результаті проведеної перевірки вагонів, відправлених з ЦЗФ «Октябрська» ДП «Добропіллявугілля» за договором №4-01/1-П від 28.01.2004р укладеного між ДП «Вугілля України» та ВАТ «Західенерго» по залізничній накладній №48776169 у вагонах №60809464, 63820302, 65289357, 66207507, 67658245 комісією було виявлено, що вагони завантажені шламово - вугільною сумішшю з домішками подрібненого очерету, крупність - різносортна з фракцією менше 0мм. Комісією було вирішено дане вугілля не розвантажувати та до поставки не зараховувати відповідно до умов п.5.7 договору №4-01/1-П від 28.01.2004р.
Представниками Бурштинської ТЕС та представником Вантажовідправника був складений акт №6490 від 09.12.2006р приймання вугілля на Бурштинській ТЕС, відвантаженого із станції Родінська.
На адресу ДП «Добропіллявугілля» Бурштинською ТЕС 08.12.2006р була направлена телеграма, в якій зазначалось, що затримані вагони з вугіллям неналежної якості і необхідно направити представника для спільного відбору проб на оформлення документів.
Листом №2322 від 12.12.2006р ВАТ «ЦЗФ Октябрська», яка є структурним підрозділом відповідача повідомили Бурштинську ТЕС, що вони гарантують прийняття вагонів №60809464, 63820302, 65289357, 66207507, 67658245 із станції Бурштин Львівської залізниці.
В зв'язку із надходженням на Бурштинську ТЕС вугілля з домішками не вугільного походження та із значним перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля було повернуто вантажовідправнику 14.12.2006р в залізничних вагонах №60809464, 63820302, 65289357, 66207507, 67658245, що підтверджується квитанцією на групу вагонів №Е569598 виданою залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.
Поставкою вугілля з домішками не вугільного походження та з перевищенням гранично допустимих критеріїв його якості ВАТ «Західенерго» були завдані збитки на загальну суму 28468,54грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 29.05.2007р по справі 21/276 за позовом ВАТ «Західенерго» до ДП «Вугілля України» про відшкодування збитків у сумі 28468,54грн, позовні вимоги ВАТ «Західенерго» були задоволені повністю і з ДП «Вугілля України» стягнені збитки у сумі 28468,54, витрати по сплаті державного мита у сумі 284,68грн та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. До суми збитків віднесені: провізна плата за перевезення повернутого вугілля від ст.Бурштин Львівської залізниці до ст.Родинська Донецької залізниці у сумі 22797,60грн, плати за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС у сумі 5527,80грн та плати за оформлення документів на відправлення вантажу у сумі 143,13грн.
Позивач по даній справі - ДП «Вугілля України» зважаючи на те, що неякісне вугілля було ним отримане за договором №40-01/2-К-3у від 01.06.2005р від ДП «Добропіллявугілля» звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення понесених ним збитків у сумі 51668,81грн, з яких 22797,60грн провізна плата від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Родинська Донецької залізниці, 5527,80грн плата за користування вагонами, 143,13грн плата за оформлення документів щодо відправлення вантажу та 402,68грн судових витрат, а всього 28468,54грн стягнених за рішенням господарського суду м.Києва по справі 21/276 та 22797,60грн провізної плати від станції Бірюково до станції Бурштин.
Свої вимоги щодо стягнення збитків у розмірі 28871,22грн, з яких 22797,60грн провізна плата від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Родинська Донецької залізниці, 5527,80грн плата за користування вагонами під час простою, 143,13грн плата за оформлення документів на відправлення вантажу та 402,68грн судові витрати по справі 21/276грн, позивач обґрунтовує тим, рішенням господарського суду м.Києва від 29.05.2007р по справі 21/276 з нього були стягненні зазначені витрати на користь ВАТ «Західенерго», як збитки, заподіяні в результаті неналежного виконання ДП «Вугілля України» господарського зобовязання по постачанню вугілля. Фактично було поставлене вугілля неналежної якості, що і спричинило збитки. Вантажовідправником неякісного вугілля є ДП «Добропіллявугілля», який згідно умов договору з позивачем відповідає за якість поставленого вугілля і зобов'язаний компенсувати всі витрати ТЕС вантажоотримувача та покупця (позивача у справі) пов'язані з поставкою вугілля з домішками.
В підтвердження сплати стягнених рішенням суду сум у розмірі 28871,22грн позивач надав платіжне доручення №5868 від 01.02.2008р на суму 89420,90грн.
Судом не приймаються в якості доказу понесених збитків зазначене платіжне доручення, оскільки призначенням платежу в ньому є: виконання постанови про арешт боржника №243/17/10 від 25.01.2008р, а не сплата сум стягнених за рішенням господарського суду м.Києва у справі 21/276. Крім того, позивачем до матеріалів справи була також надана копія постанови №243/17/10 від 25.01.2008р про арешт коштів боржника, в якій зазначено, що арешт накладений на грошові кошти ДП «Вугілля України», в зв'язку із невиконанням в добровільному порядку наказу №17/87 господарського суду від 28.08.2006р про стягнення з ДП «Вугілля України» на користь «Донецька залізниця» боргу у сумі 370285,95грн.
Статтею 224 ГК передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитки складаються з реальних збитків і до них включаються фактична оцінка тих матеріальних витрат, які зазнала особа.
Для притягнення боржника до цивільно - правової відповідальності в формі відшкодування збитків необхідно, щоб ці збитки виникли.
Згідно наявних в матеріалах справи документів, позивач не підтвердив належним чином фактичного понесення збитків у сумі 28871,22грн, стягнених за рішенням господарського суду м.Києва у справі 21/276, в зв'язку з чим господарський суд не убачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, господарський суд зазначає, що вимоги позивача про відшкодування йому стягнених рішенням господарського суду м.Києва судових витрат у розмірі 402,68грн є безпідставними, оскільки вони не є збитками заподіяними з вини - відповідача. Дані судові витрати по сплаті державного мита у сумі 284,68грн та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн були стягнені рішенням суду відповідно до ст.49 ГПК України із сторони, з вини якої виник спір - ДП «Вугілля України», яке довело справу до суду.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення збитків у сумі 22797,60грн - провізна плата від станції Бірюково до станції Бурштин, то ці вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний компенсувати всі витрати ТЕС Вантажоотримувача та Покупця, пов'язані з поставкою неякісного вугілля та пунктом 5.6 Договору, яким передбачено, що у разі надходження вугілля з домішками не вугільного походження (пісок, каміння, сміття) ТЕС Вантажоотримувач Покупця має право таке вугілля не розвантажувати, до поставки не зараховувати, про що повідомить Постачальника протягом 1-го робочого дня. При цьому Постачальник забезпечить вивезення вугілля з ТЕС Вантажоотримувача протягом 72 годин та компенсує Покупцю всі витрати, пов'язані з поставкою Вугілля з домішками не вугільного походження.
Позивач в підтвердження оплати провізної плати (залізничний тариф) надав виписку Ясинуватської ТЕХПД-1, яка є доказом сплати вартості перевезення (залізничного тарифу) у сумі 18998грн та ПДВ у сумі 3799,60грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 зазначеного кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 225 ГК визначені склад та розмір відшкодування збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, постачальник вугілля за договорами з позивачем неналежним чином виконував свої договірні обов'язки, не поставив обумовлену сторонами вугілля належної якості, чим спричинив заподіяння збитків позивачу у сумі 22797,60грн.
За даних обставин суд дійшов висновку про те, що збитки понесені позивачем у розмірі 22797,60грн. внаслідок господарського правопорушення з боку постачальника вугілля, за правовою природою є збитками позивача та в силу приписів ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України мають бути відшкодовані відповідачем позивачу.
Судові витрати суд покладає на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.525, 526 ЦК України, ст.193, 224, 225 ГК України, і ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Державного підприємства «Вугілля України» в особі філії «Донецьквуглезбут» м.Донецьк до Державного підприємства «Добропіллявугілля» м.Добропілля про стягнення збитків у сумі 51688,81грн задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000 м.Добропілля, Донецька область, код ЄДРПОУ 32186934, р/р 26003309571068, МФО 334118) на користь ДП «Вугілля України» (01601 м.Київ, вул.Богдана Хмельницького,4, п/р 260093016513 в АК «Промінвестбанку» м.Київ, код ЄДРПОУ 32709929) збитки у сумі 22797,60грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000 м.Добропілля, Донецька область, код ЄДРПОУ 32186934, р/р 26003309571068, МФО 334118) на користь ДП «Вугілля України» (01601 м.Київ, вул.Богдана Хмельницького,4, п/р 260093016513 в АК «Промінвестбанку» м.Київ, код ЄДРПОУ 32709929) витрати по сплаті державного мита у сумі 227,98грн та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 51,92грн.
Видати накази після набрання рішенням чинності.
Вступну та резолютивну частину рішення оголошену в судовому засіданні долучити до матеріалів справи.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його підписання.
Суддя
Рішення підписане 23.04.2009р