Справа № 495/5908/13-ц
ЗАОЧНЕ рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
19 серпня 2013 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
Головуючого - судді Матяш Т.Л.,
при секретарі - Івановій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради, третя особа ДТ «Ранок» ветеранів Великої Вітчизняної війни, Армії і членів їх сімей про визнання права власності на самочинне будівництво, -
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання за ним право власності на самочинно збудований дачний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 Одеської області, який в цілому складається з: дачний будинок літ. «А», загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м., убиральня-душ літ. «Б», навіс літ. «В», розташованих на земельній ділянці площею 0,0074 га обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є членом ДТ «Ранок», який на правових основах користується земельною ділянкою в АДРЕСА_1 Рішенням Затоківської селищної ради від 08.12.2006 року зазначеному товариству була надана згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,076 га для розміщення дачних будинків.
Не оформивши дозвільні документи позивач самочинно збудував дачний будинок літ. «А», загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м., убиральня-душ літ. «Б», навіс літ. «В», розташованих на земельній ділянці площею 0,0074 га за адресою: АДРЕСА_1
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням провести розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, представив до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнають, заперечень проти задоволення позовних вимог товариство не має.
Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
Частино 2 ст. 197 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі суттєві обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі, з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 16 квітня 2013 року була укладена угода № 17 між Затоківською селищною радою та ДТ «Ранок», відповідно до якої ДТ «Ранок» користується земельною ділянкою для розміщення товариства за адресою АДРЕСА_1
Позивач є членом ДТ «Ранок», що підтверджується довідкою від 25.06.2013 року № 38.
Рішенням Затоківської селищної ради від 08.12.2006 № 316 року зазначеному товариству була надана згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,076 га для розміщення дачних будинків.
Не завершивши повне оформлення документів та без дозволу на будівництво, позивач на відведені йому земельній ділянці як члену товариства самочинно збудував дачний будинок літ. «А», загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м., убиральня-душ літ. «Б», навіс літ. «В», розташований на земельній ділянці площею 0,0074 га.
Згідно п. «д» ч. 1 ст. 90 ЗК України, власники (користувачі) земельних ділянок мають право споруджувати на ній жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Як вбачається з матеріалів справи, дачний будинок літ. «А», загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м., убиральня-душ літ. «Б», навіс літ. «В», розташований на земельній ділянці площею 0,0074 га, споруджений на відведеній земельній ділянці без належного дозволу, належно затвердженого проекту на будівництво. Втім, відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно технічного звіту розробленого ТОВ «Стратегія регіонального розвитку» № 45 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж дачного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 Одеської області та який складається з: дачного будинку літ. «А», загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м., убиральня-душ літ. «Б», навіс літ. «В», розташований на земельній ділянці площею 0,0074 га, технічний стан основних несучих конструкцій та інженерного обладнання визнаний задовільним та таким, що може бути прийнятий до експлуатації.
Конструктивні та планувальні рішення відповідають вимогам ДБН В.2.29-99 «Громадські будівлі та споруди» Пожежна безпека основних і захищаючих конструктивних елементів обстежуваного приміщення відповідає вимогам ДБН В.1.1-7, розділу 4 ДБН В 2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Загальні положення», ДБН Б 2.4-1, ДБН 360 та ДержСанПін 173. Можливе збереження і подальша експлуатація обстежуваних приміщень.
В цьому контексті для вирішення справи є істотним той факт, що ані технічним звітом про проведення технічного обстеження, ані відповідачем не доведено факту наявності порушення прав та інтересів цих або інших осіб.
Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ст. 321 ЦК України закріплює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності зі ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
З листа інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 10.07.2013 року №01/11-534с вбачається, що позивач звертався до інспекції щодо прийняття в експлуатацію зазначеного вище дачного будинку, однак йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю права власності на земельну ділянку на якій розташований дачний будинок. З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює необхідні заходи по оформленню землевпорядної документації по відведенню земельної ділянки.
Згідно з п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України. У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права
власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Постановою № 575 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 10.07.2013 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво.
Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього. Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Отже, враховуючи, що самочинне будівництво відповідає нормам та правилам, беручи до уваги обставини справи, зокрема, неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд вважає за можливе захистити право позивача шляхом визнання за ним права власності на отриманий будинок.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Керуючись ст. ст. 16, 321, 331, 376, 328 Цивільного кодексу України, ст.ст. 90 Земельного кодексу України, п. 9, 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)»ст. ст. 10, 11, 212, 213, 215, 224-236 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований дачний будинок літ. «А», загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м., убиральня-душ літ. «Б», навіс літ. «В», розташованих на земельній ділянці площею 0,0074 га за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене шляхом подання до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя