Справа № 761/14664/13-ц
Провадження №2/761/5965/2013
іменем України
16 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Гайдук С.В.
при секретарі Ковальові О.В., Назаренко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
В червні 2013 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Данон» (далі - ТОВ «Данон») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.06.12 р. ТОВ «Данон» уклало договір найму (оренди) житла за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_2, з метою проживання в ній співробітника ТОВ «Данон» та членів його сім'ї. Відповідно до п.3.1 договору плата за найм квартири та майна становила 6300,00 доларів США на місяць та сплачувалась щоквартально одним платежем за 3 (три) місяці найму. У період з 01.06.12 р. по 04.02.13 р. на виконання умов договору оренди ТОВ «Данон» сплатило на рахунок ОСОБА_2 загальну суму орендної плати у розмірі 376 150,76 грн. за оренду квартири у період з 01.06.12 р. по 01.03.13 р. Окрім того, на виконання п.3.3 договору 15.06.12 р. позивачем було внесено суму застави у розмірі двох щомісячних орендних платежів, в розмірі 83 585,60 грн. 23 січня 2013 р. сторони домовились про розірвання договору оренди та підписали додаткову угоду №1 до договору квартири, якою домовились про звільнення квартири до 28.02.13р. Позивач повернув квартиру відповідачу 04 лютого 2013 р. за Актом приймання-передачі, а 05.03.2013 року відповідач фактично повернув позивачу лише суму орендної плати за невикористаний час в розмірі 91440,64 грн., замість 119410,20 грн. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача решту несплаченої суми в розмірі 27969,56 грн. та три проценти річних починаючи з 15.02.2012 року в розмірі 372,07 грн., а всього 28341,63 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення, в яких зокрема зазначив, що дійсно між позивачем та відповідачем був укладений 01.06.2012 року договір оренди, строком до 01.06.2013 року. 23.01.2013 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору найму (оренди) житла від 01.06.2012р. відповідності до умов якої сторони домовились про розірвання Договору найму до 28.02.2013р. 04.02.2013р. сторонами було складено Акт прийому-передачі квартири та майна до Договору оренди від 01.06.2012р., згідно з яким позивач повернув відповідачу квартиру та майно, що передавались в оренду. При цьому, в п. 2 Акту прийому-передачі зазначено, що позивач підтверджує, що він передає квартиру та майно в задовільному стані з урахуванням того, що під час терміну оренди квартири наймачем, квартирі та майну були завдані збитки. Згідно звіту про оцінку вартості матеріальних збитків сума збитків завданих майну та квартирі становить 27969,58 грн. На виконання умов п. 3.3. Договору, 15.06.2012р. згідно з платіжним дорученням № 8052 позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму застави у розмірі 83 585.60 грн. Частина вказаної суми в розмірі 55 616.02 грн. була повернута відповідачем 05.03.2013р., з урахуванням розміру заподіяної шкоди в розмірі 27969,56 грн. Вважає, що відповідачем не було порушено жодних зобов'язань за договором, а тому просив у позові відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.
За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 01.06.2012р. між позивачем ТОВ «Данон» (наймачем) та відповідачем ОСОБА_2 (наймодавцем) було укладено договір найму (оренди) житла, у відповідності до п. 1.1. якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування п'ятикімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 на строк до 01.06.2013р.(а.с.5-13).
Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата була встановлена в розмірі 6300 доларів США з перерахуванням у гривневий еквівалент.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендна плата сплачується щоквартально одним платежем за 3 (три) місяці найму.
З наявних у матеріалах справи платіжних доручень, у період з 01.06.2012 р. по 04.02.2013 р. на виконання умов договору оренди ТОВ «Данон» сплатило на рахунок ОСОБА_2 загальну суму орендної плати у розмірі 376 150,76 грн. за оренду квартири у період з 01.06.2012 р. по 01.03.2013 р.
Згідно з п. 3.3. Договору наймач сплачує наймодавцю суму застави, що є еквівалентною двом щомісячним орендним платежам (еквівалент США) та сплачується в українських гривнях протягом 10 календарних днів після підписання цього Договору. Ця сума служить заставою і повертається наймодавцем після припинення дії Договору, а саме протягом 10 календарних днів після дати підписання Акта у відповідності до п. 4.6. цього Договору.
На виконання п.3.3 договору 15.06.2012 р. позивачем було внесено суму застави у розмірі двох щомісячних орендних платежів, а саме: 83 585,60 грн., що підтверджується платіжним доручення №8052 від 15.06.2012 (а.с.15).
23.01.2013р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору найму (оренди) житла від 01.06.2012р., у відповідності до умов якої сторони дійшли взаємної згоди про розірвання Договору, та встановлення останнього дня дії Договору 28.02.2013р. (а.с. 19).
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди, наймодавець зобов'язаний повернути частину сплаченої наперед наймачем плати за найм за весь фактично використаний наймачем час оренди квартири, починаючи з дати повернення квартири та майна за Актом приймання-передачі, а також суму застави, перераховану наймачем відповідно до п. 3.3. Договору, протягом 10 календарних днів з дати повернення квартири та майна за Актом приймання-передачі. У випадку завдання наймачем реальних збитків квартирі або майну, або несвоєчасного звільнення квартири, або не оплати/несвоєчасної оплати комунальних платежів згідно п. 3.4. Договору, наймодавець здійснює повернення орендної плати та застави за вирахуванням зазначених сум, підтверджених документально.
На стадіях укладення, виконання, зміни, розірвання та припинення договору найму у наймодавця та наймача виникають взаємні зобов'язання, зокрема: обов'язок наймодавця передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, провадити капітальний ремонт речі, переданої у найм, якщо інше не встановлено договором або законом; обов'язок наймача користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору, а в разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (стаття 765, частина перша статті 773, частина друга статті 776, частина перша статті 785 Кодексу)
Судом встановлено, що 04.02.2013р. між сторонами було підписано Акт прийому-передачі квартири та майна до Договору оренди від 01.06.2012р., згідно з яким позивач повернув відповідачеві квартиру та майно, що передавались в оренду. При цьому, в п. 2 Акту прийому-передачі зазначено, що позивач підтверджує, що він передає квартиру та майно в задовільному стані з урахуванням того, що під час терміну оренди квартири наймачем, квартирі та майну були завдані збитки на загальну суму 16815,59 грн.
Як вбачається з Акту прийому-передачі, такий був підписаний позивачем із зауваженнями до п.2 Акту, та зазначено, що квартиру і майно було передано у стані, що відповідає умовам Договору з урахуванням нормального фізичного зносу.
З наявного в матеріалах справи листа від 21.02.2013 року вбачається, що відповідач повідомив позивача про те, що пунктом 4 Додаткової угоди № 1 від 23 січня 2012 року передбачено, що Наймодавець здійснює повернення частини плати за найм та застави за вирахуванням, серед іншого, суми реальних збитків квартирі або майну, підтверджених документально. Відповідач також повідомив, що станом 21.02.2013р. ним здійснюється документальне оформлення вартості реальних збитків, завданих квартирі та майну. До остаточного документального оформлення вартості завданих збитків точну суму, що підлягає поверненню, визначити неможливо, а отже, здійснити повернення грошових коштів вчасно є також неможливим.
Судом встановлено, що 05.03.2013р. відповідач повернув позивачу суму в розмірі 91 440.64 грн., з яких 35 824.62 грн. - повернення частини плати за найм за невикористаний наймачем час оренди в лютому, а також 55 616.02 грн. - повернення суми застави за вирахуванням нанесених збитків; вартість комунальних послуг при перерахуванні суми застави не утримувалась.
Також листом від 05.03.2013р. відповідач повідомив позивача про перерахування вищезазначених коштів, а також, що вартість нанесених збитків, яка була утримана відповідачем при перерахуванні (поверненні) суми застави, склала 27 969.58 грн.
Судом встановлено, що 06.02.2013р. на замовлення відповідача суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 було проведено оцінку вартості матеріальних збитків, завданих квартирі та майну. За результатами зазначеної оцінки було підготовлено Звіт про оцінку вартості матеріальних збитків, завданих власнику нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п.8 Звіту, вартість матеріальних збитків з урахуванням фізичного зносу становить 27969,58 грн.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання0
Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Відповідно до п. 2.3.10. Договору позивач зобов'язувався забезпечити належне утримання квартири та майна протягом усього терміну найму, і передати квартиру та майно позивачеві в нормальному стані з урахуванням звичайного зносу.
Відповідно до ч. 1 ст. 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Судом встановлено, що на виконання умов п. 3.3. Договору, 15.06.2012р. згідно з платіжним дорученням № 8052 позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму застави у розмірі 83585,60 грн. Частина вказаної суми в розмірі 55 616.02 грн. була повернута відповідачем 05.03.2013р., що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.
Таким чином, кошти в розмірі 27969,58 грн., які просить стягнути позивач з відповідача, є вартістю заподіяного матеріального збитку відповідачу внаслідок використання його квартири та майна за Договором найму від 01.06.2013 року, а тому відповідно до п.3.4. Договору оренди не підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем щодо неповернення суми боргу та стягнення в порядку ст. 625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми, а тому вимоги до задоволення не підлягають.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 22, 610, 756, 779 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 62, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд, -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: