2027/12372/12
22.10.2013 року Московський районний суд м. Харкова у складі судді Крівцова Д.А., при секретарі Гущиній Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (далі - Квартира) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.
В обґрунтування позову зазначила, що є дочкою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Заповіту після своєї смерті мати не залишила. Спадкоємцями першої черги були позивач та її брат - ОСОБА_4. Спадщина складається з вказаної вище Квартири. Позивач в лютому 1998 року подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, проте відповідне свідоцтво про право на спадщину не отримувала. Другий спадкоємець ОСОБА_4 також прийняв спадщину, отримав відповідне свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину Квартири і у 2011 році помер. Спадкоємицею ОСОБА_4 стала його дружина - відповідача по справі ОСОБА_2, яка успадкувала належну йому 1/2 частину Квартири. Звернувшись до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори з відповідною заявою, позивач отримала відмову в оформленні спадкових прав через відсутність у неї правовстановлюючих документів на Квартиру, в зв'язку з чим звернулась до суду з дійсним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримала в повному обсязі.
Відповідач надала суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що відсутні дані щодо прийняття позивачем спадщини. Крім того, зауважила, що позивач не приймала участі в утриманні Квартири та сплаті комунальних платежів.
В судовому засіданні представник відповідача також заперечував проти позову, посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності для звернення до суду із вказаною вимогою, в зв'язку з чим просив відмовити в позові, застосувавши позовну давність. Також зазначив, що позивач протягом 15 років фактично відмовлялась від виконання обов'язків щодо прийняття спадщини та утримання спадкового майна.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.03.2012 року встановлено юридичний факт того, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала спірна Квартира.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 15.12.1997 року Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року у віці 80 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 18661.
Як встановлено судом з матеріалів спадкової справи, позивачем 19.02.1998 року до Одинадцятої харківської державної нотаріальної контори подано заяву про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Заяву позивача зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 219.
Заповіту після своєї смерті ОСОБА_3 не залишила. Крім позивача, спадкоємцем за законом першої черги, який також прийняв спадщину, був син померлої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_4 також прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Литвиненко Ю.Ю., зареєстрованим в реєстрі за № 8-613, згідно якого ОСОБА_4 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 в 1/2 частині. Спадкове майно, на яке видане вказане Свідоцтво, складається з вказаної вище Квартири, належної померлій. У Свідоцтві також зазначено, що на 1/2 частку спадкового майна свідоцтво про права на спадщину за законом ще не видано гр. ОСОБА_1
Після смерті ОСОБА_4 належну йому 1/2 частину Квартири успадкувала відповідач.
Листом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 2338670 від 29.11.2012 року, наданим на запит позивача, останньому відмовлено у видачі дублікату свідоцтва про право власності на житло ім'я ОСОБА_1 підставі п. 8.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5.
Постановою Одинадцятої харківської державної нотаріальної контори від 28.03.2013 року № 1460/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину Квартири після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3 Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину є відсутність у спадкоємиці ОСОБА_1 правовстановлюючого документу на вищевказану Квартиру, який знаходиться у інших спадкоємців, які не надають його для оформлення спадщини.
Згідно ст. 548 ЦК УРСР (1963 року), яким регулювались спірні правовідносини на момент відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Таким чином, позивач, який є спадкоємцем за законом першої черги, у встановлений чинним на момент відкриття спадщини законодавством строк прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 Прийнята спадщина складається з 1/2 частини спірної Квартири. Як вбачається з матеріалів спадкової справи, крім позивача та ОСОБА_4, інші спадкоємці першої черги, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, були відсутні.
За таких обставин, враховуючи неможливість позивача отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, в зв'язку з чим задовольняє позов.
Оцінюючи доводи представника відповідача щодо необхідності застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 548 ЦК УРСР (1963 року), яким регулювались спірні правовідносини на момент відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Як вбачається з положень ст. 560 вказаного Кодексу, отримання свідоцтва про право на спадщину було правом, а не обов'язком спадкоємця.
Аналогічні правові позиції було висловлено також Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, яке 01 березня 2013 року було обговорено та взято до відома на засіданні Пленуму вказаного суду та надіслано загальним судам листом № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року. Зокрема, було зазначено, що ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. В цьому ж узагальненні також зазначено, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Таким чином, спадщина, а саме 1/2 частина Квартири, відповідно до чинного на той момент законодавства визнається належною позивачу з моменту відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Отримання свідоцтва про право на вказану спадщину було правом, а не обов'язком позивача. Відповідно, позивач не був обмежений строком, протягом якого він може реалізувати зазначене право на отримання вказаного свідоцтва.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, позивач в 2012 році на своє звернення отримала відповідь 11-ої ХДНК щодо неможливості оформлення спадкових прав на квартиру. В 2013 році позивач отримала постанову про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину Квартири.
За таких обставин суд не може визнати обґрунтованими доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з дійсним позовом.
Керуючись 10, 11, 60, 208-209, 212-215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Крівцов Д.А.