Справа № 643/15054/13-к
29.10.2013 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Яремчука В.І.,
при секретарі - Новаковій Т.С.,
за участю прокурора - Гуляна А.В.,
потерпілого - ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013220470004124 від 18.07.2013 року, по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 15.07.2013 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його знайомий ОСОБА_1 заснув у його квартирі на дивані в кімнаті, таємно викрав з правої задньої кишені одягнутих, на ОСОБА_1 джинсових штанів кредитну банківську картку «Приватбанк», с/н НОМЕР_2, що належить потерпілому ОСОБА_1, після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вийшов з квартири та спрямував до банкомата банку «Приватбанк», розташованого по пр. 50 років ВЛКСМ, 49/7, у місті Харкові, через який, о 8 годині 42 хвилин зняв, шляхом використання таємно викраденої банківської картки з карткового рахунку потерпілого ОСОБА_1 № НОМЕР_2, відкритого в «Приватбанку», грошові кошти в сумі 3500 гривень 00 копійок, таким чином таємно викрав їх, розпорядившись в подальшому викраденими грошовими коштами на свій розсуд, а раніше викрадену банківську картку в той же день, приблизно о 17 годині 00 хвилин повернув потерпілому ОСОБА_1 перебуваючи у себе за місцем проживання, заподіявши потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток, з урахуванням комісії банку «Приватбанк», на загальну суму 3640,00 гривень.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, (крадіжка).
25.09.2013 року в даному кримінальному провадженні між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2, відповідно до вимог ч.1 ст. 468 КПК України, укладено угоду про примирення, за якою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч. 1 ст. 185 КК України, щодо відсутності матеріальних претензій та цивільного позову у справі, щодо узгодженого покарання у виді громадських робіт на строк 110 годин, та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про примирення.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та Кримінального кодексу України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні просить затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди. Просить суд угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з'ясував, що скарги обвинувачений під час кримінального провадження не подавав.
Суд, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст.185 КК України є правильною. Злочин у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості і відповідно до вимог ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов'язання очевидно можливі для виконання. За таких обставин суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про примирення.
Цивільний позов по справі не заявлений. Судові витрати по справі відсутні. Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд-
Затвердити угоду про примирення від 25 вересня 2013 року, укладену між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2.
Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 Кримінального кодексу України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 25 вересня 2013 року покарання за цією статтею у виді громадських робіт в розмірі ста десяти годин.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Роз'яснити ОСОБА_2 наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ч.1, ч.5 ст.476 КПК України.
Речовий доказ - кредитну банківську картку «Приватбанк», с/н НОМЕР_2, вважати повернутою потерпілому ОСОБА_1
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів із дня проголошення через районний суд.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: суддя Яремчук В.І.