621/2401/13-ц
2/621/1145/13
29.10.2013 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Бібіка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Онацької В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві Харківської області цивільну справу за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,
06 серпня 2013 року Чугуївський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача шкоду, заподіяну в наслідок джорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 40582 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1, будучи прийнятим на публічну службу відповідно до наказу УДСО при ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2012 року № 154 о/с був призначений на посаду міліціонером - водієм спеціальної групи затримання взводу міліції Зміївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в Харківській області і маючого спеціальне звання «старший сержант міліції», на виконання своїх службових обов'язків, затверджених 05.11.2012 року начальником Зміївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в Харківській області, а також Закону України «Про міліцію», Положення про Державну службу охорони при МВС України, наказу МВС України від 25.11.2003 року № 1433, Настанови з автомобільної служби в органах МВС України 1996 року, зобов'язаний знати і дотримуватись Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, вимоги Настанови з автомобільної служби в органах МВС України 1996 року в частині його дотичної, дотримуватись техніки безпеки при обслуговуванні, поточному ремонті, зберіганні транспортних засобів, порядку і правил оформлення шляхової документації.
В порушення службових обов'язків ОСОБА_1 на закріпленому відповідно до наказу УДСО при ГУМВС України в Харківській області від 30.01.2013 року № 27 за ним службовим автомобілем ВАЗ - 21093-20, реєстраційний номер НОМЕР_2, маючи стаж керування легковим автомобілем відповідно до водійського посвідчення серії НОМЕР_1 (категорія В) з 28.04.2010 року, відповідно до графіку несення служби на квітень 2013 року, затвердженому начальником Зміївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в Харківській області, 0 09 годині 25.04.2013 року здійснив виїзд разом з молодшим інспектором взводу міліції Зміївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в Харківській області прапорщиком міліції Захаровим О.М. для виконання умов договору про охорону грошових коштів та валютних цінностей під час перевезення від 01.04.2013 року № 05-34656, укладеного між УДСО при ГУМВС України в Харківській області та ТОВ «Українсько-слов»янське підприємство «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський» по маршруту Зміїв - Балаклія, Балаклія - Чугуїв.
Перед зазначеним виїздом у керівництва Зміївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 пройшов спеціальний інструктаж щодо техніки безпеки та дотримання Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, а також медичний огляд в Зміївській ЦРЛ. Здійснив наїзд по вищевказаному маршруту на технічно справному автомобілі ВАЗ - 21093 - 20, реєстраційний номер НОМЕР_2, який пройшов останнє технічне обслуговування на приватному виробничо - комерційному підприємстві « Панорама» (договір про закупівлю послуг за державні кошти від 25.10.2012 року № 428, укладений між вказаним підприємством та УДСО при ГУМВС України в Харківській області, акт виконаних робіт від 26.12.2012 року № 349).
Так, ОСОБА_1 після проведення інкасування грошових коштів на об'єктах ТОВ «Українсько-слов'янське підприємство «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський» в смт. Кочеток Чугуївського району Харківської області разом з пасажиром молодшим інспектором взводу міліції Зміївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в Харківській області прапорщиком міліції Захаровим О.М., 25.04.2013 приблизно о 14 годині 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ - 21093-20 д.н. НОМЕР_2, рухався по автошляху Чугуїв - Великий Бурлук зі сторони смт. Кочеток у напрямок м. Чугуїв зі швидкістю приблизно 113 км/годин, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 12.9 б) та розділу 33 «Дорожні знаки» п/п 3.29 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, що підтверджується висновками судової автотехнічної експертизи від 18.06.2013 №4003.
Відповідно вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, водію забороняється перевищувати швидкість, передбачену Правилами дорожнього руху України на вказаній ділянці дороги, в даному випадку максимальна швидкість становить 90 км/годин.
Рахуючись далі в районі 0 км 245 м зазначеного автошляху ОСОБА_1 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував особливостей дорожньої обстановки, внаслідок чого втратив контроль над керуванням ним транспортним засобом, створивши небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, та не впоравшись з керуванням автомобіля, що призвело до виїзду керованого ним службового автомобіля ВАЗ - 21093-20 д.н. НОМЕР_2 за межі проїжджої частини та послідуючого його перекидання, чим грубо порушив вимоги п.п. 12.1, 12.9 б) та розділу 33 «Дорожні знаки» п/п 3.29 Правил дорожнього руху України затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, згідно з якими:
- п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечне керування ним;
- п. 12.9 Водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до пункту «и» пункту 30.3 цих Правил;
- Розділ 33 «Дорожні знаки»:
п. 3.29 «Обмеження максимальної швидкості». Забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.
Порушення службових обов'язків, затверджених 05.11.2012 начальником Зміївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в Харківській області, а також Закону України «Про міліцію», Положення про Державну службу охорони при МВС України (Постанова КМУ від 10.08.1993 № 615), наказу МВС України від 25.11.2003 № 1433, Настанови з автомобільної служби в органах МВС України 1996 року в частині не дотримання Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 міліціонером-водієм групи затримання взводу міліції Зміївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в Харківській області старшим сержантом міліції ОСОБА_1 згідно з висновком судової автотехнічної експертизи від 18.06.2013 № 4003 перебувають у причинному зв'язку з подіями та наслідками, що наступили.
Крім того, внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної події був пошкоджений службовий автомобіль ВАЗ - 21093-20 д.н. НОМЕР_2, який згідно з висновком судово-автотоварознавчої експертизи від 17.06.2013 № 4257, не підлягає ремонту і належить до списання. В результаті чого, УДСО при ГУМВС України в Харківській області діями водія ОСОБА_1 були заподіяні збитки у розмірі 40582 грн.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 08.08.2013 року позовну заяву було повернуто позивачу у зв»язку із необхідністю розглядати дану справу в порядку адміністративного судочинства, так як шкода була заподіяна в період проходження відповідачем публічної служби.
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року ухвалу судді першої інстанції скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2013 року провадження у справі було відкрито.
У судовому засіданні прокурор прокуратури Зміївського району Харківської області підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, послався на кримінальну преюдицію, якою встановлено факт протиправних дій відповідача, якими заподіяно шкоду позивачу. На обґрунтування позовних вимог послався на письмові докази, які підтверджують факт перебування відповідача у трудових відносинах із позивачем на час заподіяння шкоди, та які підтверджують факт проходження публічної служби відповідачем станом на 25 квітня 2013 року.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували. Визнали факт заподіяння шкоди відповідачу в період проходження публічної служби ( виконання трудових обов»язків). Але вважають, що розмір відшкодування має бути обмежено середнім заробітком працівника, так як випадки повної матеріальної відповідальності у зв»язку із заподіянням шкоди підприємству, установі, організації із вини їх працівників відшкодовується в повному обсязі тільки в тому випадку, якщо таку шкоду було заподіяно винними умисними діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку. Злочин у якому підозрювався відповідач відноситься до категорії необережних. За таких умов немає підстав для задоволення позову.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 19 липня 2013 року ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв»язку з його примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження 3 42013220440000024 від 25 квітня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито.
Цивільні позови прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування обвинуваченого ОСОБА_1 у сумі 8320,21 грн. про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого Захарова О.М. у сумі 2992,65 грн., а також про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в інтересах держави в особі Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у сумі 40582,00 грн. залишено без розгляду (а.с. 16-17)
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вказаною ухвалою було встановлено, що 25.04.2013 року приблизно о 14 годині 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ - 21093-20, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по автошляху Чугуїв - Великий Бурлук зі сторони смт. Кочеток у напрямку м. Чугуїв зі швидкістю приблизно 113 км/год, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 12.9 (б) та розділу 33 «Дорожні знаки» п/п 3.29 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, згідно яких водію на вказаній ділянці дороги забороняється перевищувати швидкість 90 км/год. Рухаючись в районі 0 км 245 м зазначеного автошляху ОСОБА_1 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував особливостей дорожньої обстановки, внаслідок чого втратив контроль над керуванням транспортним засобом, створивши небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, та не впоравшись з керуванням автомобілем. допустив його виїзд за межі проїжджої частини і послідуюче перекидання службового автотранспортного засобу ВАЗ-21093-20, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної події був пошкоджений службовий автомобіль ВАЗ - 21093-20 д.н. НОМЕР_2, який згідно з висновком судово-автотоварознавчої експертизи від 17.06.2013 № 4257, не підлягає ремонту і належить до списання. В результаті чого, УДСО при ГУМВС України в Харківській області діями водія ОСОБА_1 були заподіяні збитки у розмірі 40582 грн. (а.с. 6-15)
Відповідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, під джерелом підвищеної небезпеки слід розуміти діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, які в силу своїх природних чи створених людиною властивостей не піддаються в процесі їх експлуатації безперервному і всебічному контролю людини, внаслідок чого створюють підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, чи інших осіб та обумовлюють високий ступінь вірогідності заподіяння шкоди цим особам чи їх майну.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену безпеку.
У відповідності до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В пункті 2 постанови № 6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, що підлягає до відшкодування, суд керується вимогами ст.. 1192 ЦК України та п.18 Постанови пленуму Верховного Суду україни № 8 від 30.05.1997 року « Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» вбачається, що судам потрібно мати на увазі, що акти чи інші документи, в тому числі відомчі, де зазначаються обставини, встановлені із застосуванням спеціальних знань (наприклад, про причини аварії, вартість ремонту, розмір нестачі матеріальних цінностей), не можуть розглядатися як висновок експерта та бути підставою для відмови в призначенні експертизи, навіть якщо вони одержані на запит суду, органу дізнання, слідчого або адвоката.
Отже, дійсний розмір матеріальної шкоди, заподіяний позивачу відповідачем підтверджується належним письмовим доказом - висновком судової автотоварознавчої експертизи № 4257 від 17 червня 2013 року і становить 40582 грн. 00 коп. ( а.с. 6-15).
Таким чином, майнова шкода у розмірі 40582,00 грн., заподіяна ОСОБА_1 внаслідок вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, вина якого доведена та доказана в рамках кримінального провадження відносно останнього, шляхом пошкодження вищевказаного службового автомобіля, підлягає стягненню на користь держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області.
Обставиною, яку визнали сторони, та яка у відповідності до ст.. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню є перебування відповідача на час заподіяння шкоди, у трудових відносинах із позивачем ( проходження публічної служби в органах МВС України).
До вказаних правовідносин слід застосувати положення спеціальної норми, якою урегульовано випадки повної матеріальної відповідальності. Зокрема, відповідно до п.3 ч.1 ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди , завданої з їх вини підприємству, установі, організації у випадку коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Шкода, заподіяна позивачу саме винними діями відповідача, переслідуваних у кримінальному порядку. Вказаний факт підтверджується копією ухвали Чугуївського міськрайонного суду Харківської області від 19 липня 2013 року у справі № 636/2730/13-к , постановленою в кримінальному судочинстві та якою встановлено факт винуватості відповідача ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (а.с.16-17).
Поняття злочину, що переслідується у кримінальному порядку визначено ст.. 11 КК України і включає діяння за суб»єктивною стороною складу як умисні так і необережні.
Із наведених мотивів доводи відповідача та його представника не можуть бути взяті судом до уваги, так, як вони звужують застосування положень п.3 ч.1 ст. 134 КЗпП України.
Враховуючи, що Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області є державною установою, витрати щодо утримання майна, у т.ч. щодо його відшкодування, здійснюється за рахунок бюджету, у зв'язку з чим, заподіяння шкоди майну Управлінню є порушенням економічних інтересів держави.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі 405 грн. 82 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов Чугуївського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3), на користь держави в особі управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області заподіяну шкоду у розмірі 40582 (сорок тисяч п"ятсот вісімдесят дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) на користь держави судовий збір у сумі 405 ( чотириста п»ять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, з дня отримання копії рішення.
Суддя: О.В.Бібік