Справа № 712/7002/13-ц
Провадження № 2/712/2362/13
07 жовтня 2013 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого/судді - Романенко В.А.
при секретарі - Соловей Н.В.
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, ОСОБА_4, ВАТ «Комерційний банк «Надра» про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.
28.08.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить зняти арешт з її майна, та не допустити його реалізацію до закінчення судового процесу.
Сторони до суду не викликались, в порядку ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває справа в день її надходження без виклику відповідача та інших осіб, які беруть участь в справі.
Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В клопотанні про забезпечення позову ОСОБА_1 не обґрунтовані доводи, які б дали суду підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також вказаний вид забезпечення позову, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 152 ЦПК України, тому суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий: