Справа №568/547/13-ц
24 жовтня 2013 р.
Радивилівський районний суд Рівненської області
В складі:
Головуючий суддя: Прачук Л.І.
При секретарі судового засідання: Дубнік О.В., Гуменюк Г.В.
За участю прокурора : Борейчука А.М.
За участю позивача: ОСОБА_1 і його представника: ОСОБА_2
За участю представників:Бугаївської сільської ради: Креселюка В.А., Ціпцюри Н.Д.
Служби автомобільних доріг в Рівненській області: Юхимюка М.А..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради і Служби автомобільних доріг у Рівненській області за участю Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення завданої шкоди
Встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі Договору дарування земельної ділянки від 03.10.2012 року за реєстром № 1762 йому належить згадана земельна ділянка розміром 0,0776 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 на території Бугаївської сільської ради. З вини відповідачів службою автомобільних доріг у Рівненській області було встановлено посадковий майданчик автобусної зупинки по АДРЕСА_1 Радивилівського району без згоди на це його - власника приватизованої земельної ділянки. Вказана земельна ділянка по межі В-Г довжиною 35,75 м. межує із земельною ділянкою ОСОБА_7, котра нині належить ОСОБА_8, а по межі А-Б довжиною 35,21 м. межує із земельною ділянкою ОСОБА_9 Всі земельні ділянки по межах Б-В по одній лінії прилягають до меж загального користування (АДРЕСА_1) до смуги відведення автомобільної дороги Р 26 Остріг-Кременець- Почаїв-Радивилів. Даний посадковий майданчик перешкоджає заїзду на земельну ділянку позивача, чим створює йому перешкоди в користуванні власністю. При його зверненні до відповідачів про демонтування чи перенесення в інше місце посадкового майданчика, останні відмовилися демонтувати його. Просить зобов»язати відповідачів демонтувати самовільно збудований об»єкт нерухомості (посадочну площадку автобусної зупинки) по АДРЕСА_1 і привести земельну ділянку у придатний для використання стан. Також заявляє, що неправомірними діями відповідачів йому завдано матеріальну шкоду в сумі 10450 грн., що проявилося у сплаті ним коштів за зберігання його будівельних матеріалів на платній основі, яку просить стягнути з відповідачів на його користь солідарно.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав в повному обсязі і дав покази в межах заявлених позовних вимог. Показав, що він придбав цю земельну ділянку у ОСОБА_10, який на даний час перебуває за межами України. Посадкова площадка знаходиться на території його земельної ділянки, однак в документах на земельну ділянку відсутні дані про наявність на земельній ділянці такої споруди. Коли позивач укладав договір відчуження земельної ділянки він бачив і знав про наявність посадкової площадки.
Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги також підтримав в повному обсязі. Показав, що посадочна площадка була побудована раніше до придбання земельної ділянки позивачем. Чи давав згоду попередній власник земельної ділянки на будівництво даної площадки позивачу і його представнику невідомо. Проте стверджує, що дана площадка створює позивачу перешкоди в користуванні земельною ділянкою і вважає, що відповідачі повинні демонтувати її за власні кошти і відшкодувати позивачу заподіяну матеріальну шкоду.
Представник відповідача Бугаївської сільської ради, сільський голова Креселюк В.А. позову не визнав. Показав, що дана посадкова площадка була збудована в 2009 році на підставі рішення Радивилівської районної ради за зверненнями жителів села Опарипси. Він приступив до виконання обов»язків сільського голови 11.11.2010 року. З інформації працівників сільської ради йому відомо, що за згодою тодішнього власника земельної ділянки ОСОБА_10 йому була надана альтернативна земельна ділянка за те, що він дав згоду на будівництво біля його земельної ділянки посадкової площадки.
Представник Бугаївської сільської ради Ціпцюра Н.Д. позовні вимоги також не визнала. Показали, що посадкова площадка побудована для жителів села Опарипси на підставі їх неодноразових звернень до органів влади.
Представник Служби автомобільних доріг в Рівненській області Юхимюк М.А. позову не визнав. В судовому засіданні показав, що автомобільна дорога Р 26 Острог-Кременець_Почаїв-Радивилів знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг України. Служба автомобільних доріг в Рівненській області лише обслуговує дороги і смуги відводу. Дана посадочна автомобільна площадка знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг України і знаходиться в межах смуги відводу, яка становить 18 метрів (тобто 9 метрів від осьової лінії дороги).
Заслухавши позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представників відповідачів Креселюка В.А., Ціпцюру Н.Д., Юхимюка М.А., прокурора Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Борейчука А.М., свідків ОСОБА_12, ОСОБА_1, вивчивши письмові докази по справі, давши їм повну, всесторонню і правову оцінку суд знаходить, що позов до задоволення не підлягає.
Свідок ОСОБА_12 показала, що жителі с.Опарипси Радивилівського району неодноразово зверталися в Бугаївську сільську раду з клопотанням про установку автобусної зупинки в с.Опарипси по вул..Бродівська Радивилівського району. В 2009 році свідок була депутатом Бугаївської сільської ради і як депутату їй відомо, що сесія бугаївської сільської ради прийняла рішення про облаштування автобусної зупинки (площадки) біля земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_10. Сільська рада також прийняла рішення про виділення ОСОБА_10 в іншому місці земельної ділянки під будівництво житлового будинку в зв»язку з захистом його прав. На час видачі ОСОБА_10 Державного акту про право власності посадочна площадка вже була облаштована. Також показала, що раніше огорожі земельних ділянок жителів села Опарипси були дальше від дороги, а потім жителі висунули огорожі вперед ближче до дороги.
Державний акт Серія ЯЛ №150670 на право власності на земельну ділянку площею 0,0776 га розташовану в АДРЕСА_1 Радивилівського району для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд виданий на ім.»я ОСОБА_10 Бугаївською сільською радою в особі голови Бугаївської сільської ради Францішкевича Я.О. 17.12.2010 року.(а.с.8)
З договору дарування земельної ділянки від 03.10.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_15 за реєстром №1762 вбачається, що ОСОБА_10 подарував ОСОБА_1 земельну ділянку, яка йому належить на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ №150670 від 31.12.2010 року, площею 0,0776 га розташований АДРЕСА_1 Радивилівського району для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.(а.с.6)
З довідка Радивилівського БТІ №301 від 30.07.2013 року встановлено, що під час проведення обстеження на предмет наявності будівель та споруд на земельній ділянці розташованій в АДРЕСА_1 Радивилівського району станом на 30.07.2013 року будівлі та споруди відсутні.(а.с.52).
Служба автомобільних доріг у Рівненській області надала суду довідку № 12\1892 від 07.10.2013 року про те, що автобусна зупинка на автомобільній дорозі державного значення Р-26 Остріг-Кременець-Почаїв-Радивилів АДРЕСА_1 Радивилівського району перебуває у смузі відведення дороги, яка становить 18 м (9м від осі дороги) відповідно до плану земель, наданих в постійне користування Дубенській ШЕД 3874 УШосДору Міністерства автомобільного транспорту і шосейних шляхів на території Червоноармійського району Ровенської області.
В підтвердження цього надала суду План земель наданих в постійне користування Дубнівській ШЕД №874 УШосДору.
До земель транспорту згідно ст..67 ЗК України відносяться землі, які належать підприємствам, установам і організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об»єктів транспорту. Відповідно до ч.2ст.71 ЗК України до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, мостами, транспортними розв»язками, водопропускними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг.
Доказів того, що згаданий посадковий автобусний майданчик знаходиться на земельній ділянці позивача ОСОБА_1 суду не надано. Таким чином в судовому засіданні позивач не довів, що після придбання ним земельної ділянки за адресою: с. Опарипси по АДРЕСА_1 03.10.2012 року відповідачі самовільно побудували посадочну площадку автомобільної зупинки і чинять йому перешкоди в користуванні власністю.
Навпаки, в судовому засіданні встановлено, що посадковий майданчик автобусної зупинки був збудований в 2009 році на прохання жителів села Опарипси на підставі рішення органів місцевої влади відповідно до вимог чинного законодавства.
Державний акт на право власності попереднього власника ОСОБА_10 був виданий 17.12.2010 року і зареєстрований в реєстрі 31.12.2010 року. Тобто на час отримання Державного акта ОСОБА_10 посадковий майданчик вже був збудований. Суду не надано доказів, що при отриманні Державного акта ОСОБА_10 заявляв і звертався до офіційних органів про порушення його прав і будівництво посадковго майданчика на його земельній ділянці..
При укладанні Договору дарування земельної ділянки між ОСОБА_10 і позивачем 03.10.2012 року посадковий автобусний майданчик також існував і позивачу було достовірно відомо про його наявність. В Державному акті про право власності на земельну ділянку і в Договорі дарування земельної ділянки не зазначено про наявність на земельній ділянці будь-яких споруд.
Відповідно до ст..60ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Крім того прокурор Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Борейчук А.М. надав до суду Постанову прокурора Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері В.Мороза від 22.10.2013 року за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯЛ №150670 від 31.12.2010 року за ознаками складу злочину передбаченого ст..366 КК України, внесеним до ЄРДР за №42013190440000018 від 22.10.2013 року.
Керуючись ст..ст.16,391 ЦК України, ст..ст.67,71 ЗК України, ст...ст..10,11,62,212,213 ЦПК України суд
ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.
При неподанні в 10-денний строк апеляційної скарги рішення набирає законної сили по закінченню цього строку, а при поданні апеляційної скарги рішення набирає законної сили по закінченню розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Повний текст рішення виготовлено 28.10.2013 року.