Справа №568/716/13-ц
24 жовтня 2013 р.
Радивилівський районний суд Рівненської області
В складі:
Головуючий суддя: Прачук Л.І.
При секретарі судового засідання: Дубнік О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боратинської сільської ради, ОСОБА_3 за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Радивилівської державної нотаріальної контори про визнання заповіту частково недійсним
Встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. Просить окреме розпорядження, що міститься у заповіті складеному ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, і посвідченому 23.03.1998 року Боратинською сільською Радою Радивилівського району за реєстром №10, а саме: «заповідаю приватизовану земельну ділянку в розмірі 0,39 га згідно державного акта на право приватної власності на землю серії РВ № 00745 від 30 липня 1997 року на свого внука ОСОБА_3» визнати недійсним в частині успадкування земельної ділянки площею 0,06 га, яка використовується для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_6 при житті 29.02.1996 року за р.№15 в Боратинській сільській раді склала заповіт відповідно на все своє майно, а саме будинковолодіння в АДРЕСА_1, яке заповіла своїм внукам порівну: ОСОБА_1 - позивачу по справі та ОСОБА_5 -третій особі по справі. 20.03.2001 року ОСОБА_6 посвідчила інший заповіт, відповідно до якого заповіла свою приватизовану земельну ділянку в розмірі 0,39 га згідно державного акта на право приватної власності на землю на свого внука ОСОБА_3 -відповідач по справі.. Фактично згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки в загальну площу 0,39 га входить дві земельні ділянки: 0,06 га використовується для обслуговування житлового будинку та господарських будівель; 0.33 га - для ведення особистого підсобного господарства, про що зазначено в державному акті. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла і відкрилася її спадщина. Обов»язкову частку у спадщині має її рідний син ОСОБА_4, 1944 року народження, який на час відкриття спадщини був пенсійного віку. Сторони своєчасно у визначений законом шестимісячний термін подали до нотаріуса заяви про прийняття спадщини. Наявність двох заповітів перешкоджає сторонам отримати свідоцтво про право на спадщину.
Вищенаведені обставини і стали причиною звернення з даним позовом до суду.
В судове засідання позивач не з"явився, подав до суду заяву просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 підтримав позов в повному обсязі і дав покази стосовно обставин справи в межах заявлених позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_3 - і третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 позов визнав. Показав, що померла є його матір»ю, а сторони по справі - його сини і племінник. На даний час між ним і братом та племінником склалися неприязні стосунки, а тому вони не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса.
Відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_5 в судове засідання жодного разу не з»явилися. Жодних заяв від них до суду не надходило.
Представник відповідача Боратинської сільської ради на виклики суду жодного разу не з"явився, хоч належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи. Жодних заяв від них до суду не надходило.
Державний нотаріус Радивилівської державної нотаріальної контори Забожна Л.Л. в судове засідання жодного разу не з»явилася, хоча була належним чином повідомлена про день і час розгляду справи. Подала до суду заяву просила справу розглянути без її участі, рішення суду оскаржувати не буде.
Заслухавши представників сторін, які з»явилися в судове засідання, дослідивши письмові докази по справі, давши їм повну правову оцінку суд знаходить, що позов до задоволення не підлягає.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Боратин Радивилівського району.
При житті вона володіла будинковолодінням та господарськими будівлями в в АДРЕСА_1(згідно Свідоцтва про право власності на будинковолодіння), та земельною ділянкою площею 3,05 га (згідно Державного акта про право власності на земельну ділянку).
При житті ОСОБА_6 склала заповіти, якими розпорядилася своєю власністю в т.ч.: заповіт посвідчений Боратинською сільською радою 29.02.1996 року за р.№15, згідно якого ОСОБА_6 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, своїм внукам порівну ОСОБА_5 та ОСОБА_1, та заповіт посвідчений Боратинською сільською радою 23.03.1998 року за реєстром №10, згідно якого ОСОБА_6 заповіла приватизовану земельну ділянку розміром 0,39 га згідно державного акту на право власності на землю серії РВ № 00745 від 30.07.1997 року на свого внука ОСОБА_3.
З довідки державного нотаріуса Л.Л.Забожної № 965\01-16 від 20.09.2013 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заводилася за №56 від 08.02.2011 року. Заяви про прийняття спадщини подали ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3. Тобто сторони по справі своєчасно прийняли спадщину відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач просить визнати частково недійсним заповіт, посвідчений від імені померлої ОСОБА_6 23.03.1998 року «в частині успадкування земельної ділянки площею 0,06 га, яка використовується для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» посилаючись на ст..1225 ЦК України.
Разом з тим в ст..1257 ЦК України прямо передбачено випадки визнання заповіту недійсним, зокрема: порушення форми та посвідчення заповіту, що є підставною нікчемності заповіту. А також за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
В судовому засіданні не встановлено, що при складанні і посвідченні оспорюваного заповіту волевиявлення заповідача не було вільним або не відповідало її волі. Не встановлено також, що заповіт посвідчений особою, яка не мала на це права і з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.
Заповіт відноситься до односторонніх правочинів. Ст.203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Виходячи із вимог даної статті суд не вбачає підстав для визнання окремого розпорядження заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_6 Боратинською сільською радою Радивилівського району 23.03.1998 року за р.№10 частково недійсним.
Відповідно до ст..204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. У разі коли спадкодавець заповів всю земельну ділянку або її частину особам, які не успадкували нерухоме майно, то спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно та на частину ділянки, яка необхідна для його обслуговуванння, незалежно від змісту заповіту. За такими правилами здійснюється й перехід права на землю при спадкуванні права на частину нерухомого майна.
Тобто законодавцем визначено спосіб захисту цивільних прав при спадкуванні нерухомого майна.
Проте обраний позивачем спосіб захисту своїх інтересів шляхом визнання заповіту частково недійсним не узгоджується із законом.
Керуючись ст.ст.367,1225,1241,1257,1297,1298,1299 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику»ст...ст..10,11,62,212,213 ЦПК України суд
ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.
При неподанні в 10-денний строк апеляційної скарги рішення набирає законної сили по закінченню цього строку, а при поданні апеляційної скарги рішення набирає законної сили по закінченню розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Повний текст рішення виготовлено 28.10.2013 року.