24.03.09р.
Справа № 26/292-08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтремонт»,м. Дніпропетровськ
До Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1»смт Ювілейне Дніпропетровського району
Про стягнення заборгованості у сумі 27 015,83 грн.
Суддя Н.М.Камша
Представники:
від позивача: Кудрик К.В. -предст., дов.01.12.08 р.,
від відповідача: Ніколенко А.П. -начальник КП «ЖЕК-1»,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфтремонт», м. Дніпропетровськ (далі -позивач) звернулось із позовом про стягнення з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1»смт Ювілейне Дніпропетровського району (далі -відповідач) заборгованості в сумі основного боргу 27 015 грн. 83 коп. за виконанні підрядні роботи по технічному обслуговуванню ліфтів за період з березня по грудень 2007 року та липень 2006 р.
В процесі розгляду справи -24 лютого 2009 р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог і просив стягнути з відповідача окрім суми основного боргу інфляційні, пеню та 3 % річних на загальну суму 40 036,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно з тим, що згідно з підрядними договорами від 31.12.2004 р. та 01.03.2007 р. виконував роботи по технічному обслуговуванню ліфтів, в житловому фонді, який обслуговується відповідачем. Відповідач надані послуги оплатив частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка заявлена до стягнення.
Відповідач проти позову заперечує, визнаючи лише суму заборгованості у розмірі 8 965, 70 грн., просить зарахувати у якості погашення боргу суму 13 393,54 грн. за придбання матеріалів для ремонту ліфтів.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
31.12.2004 р. між позивачем та відповідачем укладено підрядний договір № 2 строком дії на 2005 рік, згідно з умовами якого відповідач -замовник по договору доручає а підрядник -позивач по даній справі приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем на об'єктах замовника, щомісячна оплата робіт по договору згідно з пунктом 1.2 становила 7 122,72 грн. Відповідно до п.6.2 договору останній діяв і у 2006 році через неподання заяви однією із сторін про закінчення його дії.
01.03.2007 року між сторонами укладено договір № 2 на виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів строком з 01.03.07 р. по 31.12.07 р., щомісячна оплата робіт по договору визначена у п.1.5 і становила 8 579,74 грн.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договорів факт виконання робіт підтверджується двостороннім підписанням акту приймання виконаних робіт по формі № 2 протягом 3-х днів з моменту вручення. Замовник (відповідач по даній справі) мав самостійно щомісячно оплачувати виконані роботи на підставі підписаних ним актів приймання виконаних робіт форми № 2 не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця, з обов'язковим зазначенням у платіжному документі номерів актів форми № 2 та періоду, за який проводиться оплата.
В підтвердження заявлених вимог позивачем подано акти приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів за наступні місяці :
- липень 2006 року на суму 3 456,59 грн.;
- березень 2007 року на суму 4 738,32 грн.;
- квітень 2007 року на суму 4616,76 грн.;
- травень 2007 року на суму 5 241,14 грн.;
- червень 2007 року на суму 4 451,06 грн.;
- липень 2007 року на суму 4 668,23 грн.;
- серпень 2007 року на суму 4 175,16 грн.;
- вересень 2007 року на суму 3 506,34 грн.;
- жовтень 2007 року на суму 5 069,59 грн.;
- листопад 2007 року на суму 5 269,50 грн.;
- грудень 2007 року на суму 3 323,14 грн.
Загальна сума по цих актах складає 48 515,83 грн.
Позивачем і відповідачем подано докази часткової оплати послуг по договору на загальну суму 23 500 грн., що підтверджується банківськими документами, поданими сторонами. Таким чином, сума основного боргу, яка залишилась неоплаченою замовником -відповідачем по справі, становить 25 015,83 грн.
Господарський суд вважає, що лише сума основного боргу у сумі 25 015,83 грн. підлягає стягненню з відповідача з огляду на наступне.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За порушення грошового зобов'язання ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність, зокрема, на вимогу кредитора боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ст.837 ЦК України).
Оскільки надання послуг по технічному обслуговуванню ліфтів підтверджується актами приймання виконаних робіт, які повністю не оплачені замовником, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму боргу -25 015,83 грн.
Що стосується заяви про збільшення позовних вимог, то тут слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, звернувшись із заявою про збільшення позовних вимог, позивач фактично доповнив підстави та предмет позову, збільшивши суму позовних вимог на суму пені, інфляційних та річних, які не були заявлені до стягнення позивачем у позовній заяві.
Відповідно до підпункту 3.7 Роз»яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з послідуючими змінами) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача; зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача; одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається; під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
Зважаючи на вище означене, додаткові вимоги про збільшення позовних вимог за рахунок пені, інфляційних та річних не можуть розглянуті та задоволені, тому у задоволенні цієї заяви слід відмовити.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача слід покласти господарські витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1»(52000, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул. Фрунзе,18, код ЄДРПОУ 21946537, р/р 26003903600200 у ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт- ремонт»( 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова,8, код ЄДРПОУ 31688107, р/р 26007098860100 у ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) основного боргу у сумі 25 015,83 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятнадцять гривень 83 коп.), держмита -250, 16 грн. (двісті п'ятдесят гривень 16 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 109,27 грн. (сто дев»ять гривень 27 коп.)
В решті позову -відмовити.
В задоволенні заяви про збільшення позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н. М. Камша
Дата підписання рішення -28.03.2009 р.