Рішення
28.01.2009р. Справа № 2/127
За позовом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області, м. Ужгород
За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -УДППЗ «Укрпошта», м. Київ в особі Закарпатської дирекції, м. Ужгород
ДО відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачеві
ПРО повернення орендованого майна та стягнення суми 57844, 22 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди № 62-07/06-05 від 20.08.2007р. та 29148, 65 грн. неустойки за фактичне користування орендованим майном,
(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої в порядку вимог ст.. 22 ГПК України щодо їх збільшення)
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - Дубовий І.Б. -представник за дорученням №4 від 10.01.09р.
від відповідача - Стасишин І.Д. -предст. за дорученням №312/01-09 від 01.12.08р.
від третьої особи - Русенко Т.М. -представник за довіреністю від 25.12.2008р.
В засіданні суду 27.01.2009 року судом, за згодою сторін та у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 27.01.2009 року для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Представник позивача просить позовні вимоги з врахуванням їх збільшення задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Разом з тим, подав суду докази про те, що відповідачем у добровільному порядку повернено орендоване майно, про що складено відповідний акт приймання-передачі орендованого майна, відтак, просить провадження у справі в цій частині позовних вимог припинити у відповідності до вимог п.1.1 ст. 80 ГПК України.
Заперечує позицію відповідача щодо нікчемності додаткової угоди до договору оренди з підстав її підписання не уповноваженою на це особою з огляду на те, що така угода була виконана сторонами, тобто відповідачем використовувалось орендоване за такою угодою майно, а відтак, зберігався обов'язок по оплатності такого договору на умовах, що були визначені додатковою угодою. Крім того, вважає, що з огляду на специфіку таких угод, визнання їх недійсними можливо тільки на майбутнє, а відтак, зберігає свої обов'язки стосовно сторін в частині їх належного та повного виконання.
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 28.01.2009 року по справі №2/127
Представник відповідача письмово викладеної позиції з приводу заявленого позову не подав, однак, заперечує з приводу його обґрунтованості з тих підстав, що додаткова угода підписана не уповноваженим представником відповідача, внаслідок чого є нікчемною. У підтвердження своєї позиції надав суду зустрічну позовну заяву, яка судом, з огляду на неналежне виконання вимог статті 63 Господарського процесуального кодексу України, була повернута заявнику без розгляду. Просить суд подану ним зустрічну позовну заяву прийняти до справи як письмове пояснення по суті заявлених позовних вимог.
У спростування позиції позивача вказує на те, що додаткова угода до договору оренди була підписана від імені відповідача не уповноваженою на це особою, а саме заступником начальника відділення та з перевищенням повноважень, наданих йому згідно наказу управління виконавчої дирекції Фонду у Закарпатській області «Про надання щорічної відпустки Дядченку В.О.»від 28.07.2008 року №67-к. Зазначає, що такий наказ не містив визначення в собі кола повноважень на укладання договорів, оскільки такими повноваженнями наділений виключно начальник відділення, а окрім того, на особу, що уклала додаткову угоду, не було покладено повноважень по виконанню обов'язків начальника відділення на період відпустки останнього, що передбачено ст.18 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Просить взяти до уваги те, що про відсутність повноважень на укладення такої угоди від імені відповідача та її нікчемність позивача було повідомлено листом за №641/01-16 від 22.08.2008р., а також зазначено про неможливість виконання умов, викладених в ній. Повідомлялось про необхідність подання та підписання нового проекту додаткової угоди, однак, позивач на вимоги відповідача не відповів та не вчинив жодних дій по врегулюванню такої ситуації. Про такі ж обставини відповідач повідомляв позивача також листами №228/01-9 від 17.09.2008р. та №249/01-9 від 16.10.2008р.
Представник третьої особи в засіданні суду подав докази про те, що у відповідача також існує заборгованість по сплаті орендних платежів і перед балансоутримувачем. Однак, письмово викладеної позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не подав.
Водночас, просить суд врахувати позицію відповідача з приводу позовних вимог та підтверджує те, що про укладення додаткової угоди не уповноваженою на це особою балансоутримувачу було відомо.
Вивчивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Між Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області (орендодавець) та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачево (орендар) 20.08.2007 року було укладено договір за №62-07/06-05 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності -нежитлових приміщень другого поверху будівлі в м. Мукачево, вул.. Філатова, 2«а»загальною площею 202,4кв.м., що перебувають на балансі Закарпатської дирекції УДППЗ «Укрпошта».
Того ж дня між сторонами підписано акт приймання-передачі орендованого майна, за яким балансоутримувач та орендодавець передали, а орендар прийняв у оплатне та строкове користування відповідне нерухоме майно.
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 28.01.2009 року по справі №2/127
Згідно пункту 10.1 договору оренди такий укладено сторонами на період дії з 20.08.2007 року по 18.08.2008 року включно.
18 серпня 2008 року між сторонами було підписано додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору оренди №62-07/06-05 від 20.08.2007 року, згідно якого останній викладено в новій редакції в розділах «Предмет договору» та «Орендна плата».
Згідно даної додаткової угоди орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за майно, що становить 6643,01грн. без ПДВ за базовий місяць оренди -липень 2008 року. Відповідно до пункту 3.2 даної угоди орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. На підставі п. 3.4 договору орендна плата повинна перераховувати відповідачем до Державного бюджету не пізніше 12 числа наступного місяця.
Водночас, пунктом 5 даної додаткової угоди сторонами визначено, що така угода є невід'ємною частиною договору оренди та набирає чинності з дня її підписання, а у відносинах розрахунків діє з 20 серпня 2007 року.
Позивач вказує на те, що у відповідності до поданого ним розрахунку заборгованість орендаря по оплаті за оренду майна складає за період з 20.08.2007 року станом на 5 листопада 2008 року складає суму 57844,91грн. та просить стягнути її в повному обсязі.
Дана вимога підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог пункту 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено свободу договору, що визначає свободу сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між орендодавцем та орендарем за участі балансоутримувача 18.08.2008 року було укладено зміни до договору оренди за якими сторонами погоджено строк виникнення зобов'язань за розрахунками по орендній платі з моменту укладення основного договору оренди, тобто з 20.08.2007 року.
Орендар заперечує правомірність укладеної додаткової угоди з підстав її підписання не уповноваженою на це особою, а відтак, нікчемність такої угоди у відповідності до вимог статей 203, 204 та 215 Цивільного кодексу України.
Дана позиція відповідача не може бути взята судом до уваги з огляду на таке.
Ст. 241 ЦК України передбачено - правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Відповідно до п. 9.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» наступне схвалення юридичною особою угоди,
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 28.01.2009 року по справі №2/127
укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тощо. Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), і у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Водночас, відповідно до статей 32, 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Натомість, позивачем не доведено існування підстав для визнання додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна від 20.08.2007р. недійсною.
Зокрема, як свідчать матеріали справи та не спростовано позивачем, факт використання відповідного орендованого за договором оренди та додатковою угодою підтверджується підписанням та скріпленням печаткою підприємства додаткової угоди про оренду. Тобто, заступнику начальника відділення було доступне використання печатки установи, а відтак, укладення оспорюваної відповідачем угоди його представником відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства із
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 28.01.2009 року по справі №2/127
застосуванням всіх наявних у представника відповідача реквізитів наявності відповідних повноважень на її укладання. Крім того, незважаючи на листування відповідача з приводу незгоди з умовами такої додаткової угоди та її підписання не уповноваженим представником, такі обставини не стали підставою для термінового повернення орендованого майна, а відтак, вчинення конкретний дій, з якими закон пов'язує незгоду контрагента з умовами договору.
Крім того, згідно вимог статті 236 ЦК України договори оренди є специфічними угодами сторін і визнання їх недійсними за зверненням сторони можливе тільки на майбутнє, оскільки є неможливим повернути наймодавцю надані ним послуги по користуванню майном.
Відтак, враховуючи специфіку договірних відносин сторін, факт використання орендованого майна в період дії договору оренди та до 31.12.2008 року (день повернення орендованого майна згідно акту приймання-передачі), позовні вимоги про стягнення суми 57884,91грн. заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 29148,65грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна. В обгрунтування своєї позиції позивач вказує на те, що листом №09-10/3231 від 02.09.2008р. та №09-10/3361 від 12.09.08р. він звертався до відповідача з повідомленням про припинення договірних правовідносин у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди та невиконанням орендарем вимог договору оренди в частині здійснення обов'язкового страхування орендованого майна.
У підтвердження перебування та фактичного використання вказаного майна відповідачем після закінчення строку дії Договору оренди, позивач посилається на відсутність підписаного відповідачем Акту прийому-передачі приміщень, який є обумовленим належним доказом передачі цього майна. Такий акт приймання-передачі було підписано між сторонами тільки 31.12.2008 року, докази про що містяться в матеріалах справи.
Як випливає з розрахунку, виготовленого Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області станом на 31.12.2008р. за відповідачем за фактичне користування приміщенням рахується заборгованість в сумі 29148,65грн. по неустойці у розмірі подвійної орендної плати.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, законом.
Нормами статті 291 Господарського кодексу України та статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено правові наслідки припинення умов договору у разі закінчення строку, на який його було укладено та необхідність орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, визначених договором.
Позивачем доведено, а відповідачем не заперечується той факт, що договір оренди від 20.08.2007р. припинив свою дію в силу пункту 10.1 Договору оренди датою 19.08.2008р., у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, а відповідно у відповідача виникло зобов'язання по поверненню об'єкту оренди позивачу.
Позивачем було направлено відповідачу ряд листів з повідомленням про можливість продовження дії Договору, або в противному разі звільнення займаних
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 28.01.2009 року по справі №2/127
ним приміщень, на що від відповідача не надійшла жодна згода або заява про такі дії.
Згідно вимог статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відтак, вимога позивача про стягнення суми 29148,65грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати підлягає задоволенню повністю.
Матеріали справи містять докази про те, що відповідачем 31.12.2008 року за відповідним актом приймання-передачі повернуто орендоване майно орендодавцю та балансоутримувачу, про що позивачем подано суду відповідну заяву. Відтак, провадження у справі в частині позовних вимог про повернення орендованого майна підлягає припиненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
1.1 Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачеві (м. Мукачево, вул. Філатова, 2а) на користь - Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Собранецька, 60) заборгованість по орендній платі в сумі 57844, 22 грн. на (р/р 31115094700003 ГУДК в Закарпатської області, МФО 812016, одержувач коштів: держбюджет м. Мукачево, код ОКПО 22107709, код виду платежу 22080300, призначення платежу *;101;;*22080300*2450448*62-07/06-05*20.08.07*22111310*1*), заборгованість по неустойці в сумі 29148, 65 грн. на (р/р 31115094700003 ГУДК в Закарпатської області, МФО 812016, одержувач коштів: держбюджет м. Мукачево, код ОКПО 22107709, код виду платежу 22080300, призначення платежу *;101;;*22080300*2450448*62-07/06-05*20.08.07*22111310*1*).
2. В частині позовних вимог про повернення орендованого майна провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі