83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.04.09 р. Справа № 2/241
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачовій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального підприємства “Донецькміськводоканал» м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПО ТК-Донбас» м. Донецьк
про стягнення заборгованості в розмірі 135092,31грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Костиркан В.А. - за довір.
від відповідача: Ремесленник І.Ю. - за довір.
У судовому засіданні 31.03.2009р. оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 06.04.2009р.
Позивач, Комунальне підприємство “Донецькміськводоканал» м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПО ТК-Донбас» м. Донецьк про стягнення заборгованості за перевищення понаднормативних забруднень стічних вод в міську каналізацію в сумі 135092,31грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 6956 від 01.07.2003р. про водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків, акти відбору проб стічних вод підприємства, аналізи стічних вод підприємства, претензії, рахунки.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, надав відзив на позовну заяву від 23.12.2008р. № 02-41/49929, де вказує про наступне:
- відповідачем на відкритих торгах з реалізації майна в процедурі банкрутства було придбано технологічний комплекс з випуску хлопчатобумажних тканин в тому числі й обслуговуючи його інженерні комунікації, до складу яких входить й відводящий колектор усереднених вод;
- згідно балансової належності каналізаційного колектора, скидання стоків відповідача здійснюється безпосередньо в його ж колектор, а не каналізацію міста;
- позивачем визначено місце відбору проб з порушенням вимог встановлених Правилами, а надані ним документи свідчать про виявлення перевищень ДК стічних вод, що скидаються до колектора, що належить на праві власності відповідачу та не містить доказів скидання безпосередньо в систему міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій будь-яких із показників;
- рішенням господарського суду по аналогічній справі № 35/95 позивачу у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю вимог та встановлено, що в порушення п. 1.5. Правил позивачем здійснюється відбирання проб із контрольного колодязя (КК-1), який знаходиться на значному віддаленні від каналізації міста, та не приєднаний безпосередньо до неї, а також що відводящий колектор усереднених вод належить відповідачу відповідно договору купівлі-продажу від 27.01.2003р. Виявлення понаднормативних забруднень, здійснювалося з того ж самого колодязя (КК-1), який визнаний судом встановленим з порушенням правил, у зв'язку з чим вважає, що факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при розгляді інших спорів, в яких приймають участь ті ж самі сторони.
Позивачем заявлено клопотання від 31.03.2009р. № 02-41/13870 про витребування у відповідача інвентарної картки обліку основних засобів, в якій маються відмітки про спірний колектор з усіма рухами та акт приймання-передачі основних засобів.
31.03.2009р. позивачем надано клопотання про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача, територіальну громаду, в особі Донецької міської ради.
Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті спору.
За клопотанням сторін процесуальний строк розгляду справи продовжувався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
27.01.2003р. між Відкритим акціонерним товариством “Донецький текстиль» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПО ТК-Донбас» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу.
За цим договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю передаточні прилади, технологічне та допоміжне обладнання, інші товарно-матеріальні цінності прядильно-ткацької фабрики № 1 та відділ очного виробництва ВАТ “Донецький текстиль», а Покупець зобов'язується прийняти та уплатити за нього грошову суму, передбачену договором. Найменування та кількість товару вказана в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно до додатку № 1 до договору купівлі-продажу від 27.01.2003р. до об'єктів, що передані відповідачу входить й відводящий колектор усереднених вод - інвентарний номер 506012.
Факт передачі відводящого колектору усереднених вод підтверджується актом № 742 приймання-передачі основних засобів від 27.02.2003р., який підписаний з обох сторін без зауважень.
Доказів оспорення договору купівлі-продажу від 27.01.2003р. у встановленому законом порядку сторонами до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим за висновками суду відповідач на належних підставах володіє відвідним колектором усереднених вод за інвентарним номером 506012.
01.07.2003р. між Комунальним підприємством “Донецькміськводоканал» (Водоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПО ТК-Донбас» (Абонент) був укладений договір № 6956 на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків.
За цим договором Водоканал зобов'язується відпускати Споживачу питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки, що надходять в каналізаційну мережу. Об'єктом водоспоживання є м. Донецьк - 117, Бахметива, 34.
Пунктом 6 договору визначено, що по всім взаємовідношенням, обумовленим виконанням договору, сторони зобов'язуються керуватися “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», Правилами приймання стічних вод підприємства в систему Донецької міської каналізації та іншими нормативними актами місцевих органів державної влади та діючим законодавством України.
Відповідно до п. 7 договору Водоканал приймає від Споживача в міську каналізацію стічні води, які не можуть бути використані в виробництві після локальної очистки, не викликають порушень в роботі каналізаційних мереж та споруд та можуть бути очищені спільно зі стічними водами міста до вимог нормативів, вказаних в Правилах охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.
Згідно до п. 8 договору Споживач не має права скидати в міську каналізацію стічні води, витрати та склад яких може привести до перевищення допустимої кількості забруднюючих речовин.
Скидання виробничих стічних вод до системи каналізації повинно здійснюватися самостійними випусками з обов'язковим влаштуванням контрольного колодязя, розташованого за межами підприємства в містах, які мають під'їзні дороги. Випуски повинні бути обладнані засобами (автоматичними пробовідбірниками, витратомірами) для постійного контролю за витратами та якістю стічних вод (п. 9 договору).
Пунктом 10 договору визначено, що Водоканал має право контролювати якість, кількість та режим скидання стічних вод Споживача.
Відповідно до п. 11 договору Водоканал має право здійснювати раптові (у будь-який час доби), не погоджений зі Споживачем раніше, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, які скидаються.
Згідно до п. 3, 5, 6, 7 розділу “Ціна та порядок розрахунків» оплата рахунку, виставленого Водоканалом за перевищення ДК забруднень, встановлених “Правилами приймання стічних вод підприємства», здійснюються Споживачем в триденний строк з моменту отримання рахунку. Кількість стічних вод, що скидається Споживачем з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, оплачується у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу. В разі встановлення Водоканал факту скидання Споживачем в міську каналізацію речовин заборонених до скидання, які не передбачені договором або відхилення показників якості стічних вод приймається коефіцієнт кратності від 2 до 10. В разі виявлення залпового скиду забруднюючих речовин застосовується коефіцієнт кратності К=20.
Договором встановлено, що він діє по 31.12.2003р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або про його перегляд.
Сторонами до матеріалів справи доказів відмови або перегляд договору не надано, у зв'язку з чим суду вважає договір діючим.
19.02.2008р., 13.03.2008р., 25.03.2008р., 17.04.2008р., 05.05.2008р., 21.05.2008р. та 02.07.2008р. представниками позивача в присутності представника відповідача здійснено разовий відбір проб стічних вод на каналізаційному випуску № 1 КК1, на підставі чого складено акт про відбір проб стічних вод підприємства № 135 від 19.02.2008р., № 87 від 13.03.2008р., № 176 від 25.03.2008р., № 154 від 17.04.2008р., ; 1 від 05.05.2008р., № 135 від 21.05.2008р. та № 24 від 02.07.2008р. Зазначені акти підписані представниками сторін без зауважень.
Згідно до акту обстеження системи водовідведення підприємства від 04.05.2006р., від 29.10.2007р., від 13.03.2008р. які складений за участю представників сторін колодязь КК-1 був визначений як контрольний.
Відібрані стічні води були направлені до Центральної хімічної лабораторії КП “Донецькміськводоканал», про що є відмітка в актах відбору стічних вод підприємства.
За результатами відібраних проб Центральною хімічною лабораторією КП “Донецькміськводоканал» складені аналізи, відповідно до яких води, що скидаються відповідачем до каналізації мають перевищення допустимих величин забруднюючих речовин у стічних водах.
На підставі виявлених перевищень допустимих величин, позивачем були виставлені рахунки № 11 від 24.03.2008р. на суму 24499,24грн., № 2 від 15.04.2008р. на суму 10059,36грн., № 3 від 17.04.2008р. на суму 8823,02грн., № 6 від 23.05.2008р. на суму 9084,83грн., № 8 від 24.06.2008р. на суму 13960,88грн., № 9 від 25.06.2008р. на суму 43617,37грн., № 3 від 13.08.2008р. на суму 25047,61грн.
Вказані рахунки були направлені на адресу відповідача з вимогою № 20/2357 від 14.04.2008р., № 20/2801 від 05.05.2008р., № 20/2800 від 05.05.2008р., № 20/3824 від 18.06.2008р., № 204430 від 14.07.2008р., № 20/4431 від 14.07.2008р., № 20/5958 від 15.09.2008р. Факт отримання рахунків відповідачем підтверджується відмітками підприємства на листах, що додані до матеріалів справи.
Всього відповідачем за перевищення граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах було виставлено рахунки на загальну суму 135092,31грн.
У зв'язку з несплатою рахунків позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 135092,31грн. заборгованості по оплаті за перевищення ПДК стічних вод в міську каналізацію.
Наднормативне скидання забруднюючих речовин є порушенням вимог п. Є ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовища». Зобов'язання відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, передбачені ст.. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Підпунктом 7.1 вищезазначених Правил передбачено, що перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, встановлюється водоканалом.
Відповідно пп.2.2 “Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за № 403/6691, передбачено обов'язок водоканалу установлювати кожному підприємству кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації та доводити підприємствам протягом місячного терміну після внесення змін до місцевих Правил приймання зміни у вимогах до якісних показників стічних вод підприємств, пов'язані із змінами лімітів на скид забруднюючих речовин у водні об'єкти.
Відповідно до п. 7.8. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України встановлено, що з метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб сітчних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства - абоненту.
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Згідно з п. п. 2.1 та 2.4 Правил Приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37, водоканали мають право пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, а Підприємства зобов'язані оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.
Пунктом 3.2 Інструкції передбачає, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Крім того Інструкцією п. п. 4.1 та 4.2 встановлено, що плата за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься Підприємствами згідно з розрахунками Водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки Водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з Підприємств стягується пеня згідно з умовами договору. Плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 % перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 % залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.
За приписами ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Донецької області у справі № 35/95 від 13.10.2008р. за позовом Кримінального підприємства “Донецтькміськводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПО ТК-Донбас» встановлено, що в акті обстеження системи водовідведення підприємства від 13.03.2008 р. представниками позивача та відповідача колодязь КК-1 був визначений як контрольний.
Згідно з п. 1.5 «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України» затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N37 на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.
За приписами п. 1.6 «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України» місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.
Рішенням виконкому Донецької міської ради від 21.09.2005 р. № 442 затверджені «Правила прийому стічних вод підприємств в систему каналізації м. Донецька» (надалі Правила).
Відповідно до п. 1.2 Правил, вони є обов'язковими для виконання комунальним підприємством «Донецькміськводоканал» та всіма Підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та відомчої належності, стічні води яких скидаються в систему каналізації м. Донецька.
У п. 1.5 Правил наведено значення терміну контрольний колодязь(КК)- колодязь на каналізаційному випуску Підприємства безпосередньо перед приєднанням до побутової каналізації міста.
Приписами п. 1.8 Правил встановлено, що кожне підприємство повинно скидати стічні води в систему Донецької міської каналізації через окремий випуск з обов'язковим приладом контрольного колодязя, розташованого за межами Підприємства в містах, які мають під'їзді дороги. У разі, якщо Підприємство має кілька підключень до міської каналізації, то контрольні колодязі повинні бути встановлені на кожному каналізаційному випуску.
В акті обстеження системи водовідведення підприємства від 13.03.2008 р. є відомості про наявність на підприємстві шести субабонентів, орендарів.
В разі, якщо міські мережі водовідведення знаходяться на значному віддалені від території Підприємства, Водоканал має право вказати розміщення контрольного колодязя на випуску після усіх підключень Підприємства та його субабонентів по даному випуску.
Відводячий колектор усереднених стоків належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу б/н від 27.01.2003 р., додатку № 1 до зазначеного договору, акту № 742 від 27.02.2003 р.
Таким чином позивачем у порушення п. 1.5 Правил здійснено відбір проб з контрольного колодязя, який знаходиться на значному віддалені від побутової каналізації міста, а не безпосередньо приєднаний до неї.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2009р. рішення господарського суду від 13.10.2008р. у справі № 35/95 залишено без змін.
Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за перевищення ГДК стічних вод в міську каналізацію, за пробами які були відібрані 09.01.2008р. з контрольного колодязя КК-1.
Зазначені обставини та факти, зокрема порушення позивачем п. 1.5. Правил та відібрання проб з контрольного колодязя, який знаходиться на значному віддалені від побутової каналізації міста, а не безпосередньо приєднаній до неї досліджувалися у вказаному рішенні господарського суду по справі № 35/95, що набрало законної сили, тобто зазначені обставини є встановленими. У даній справі позивач заявляє інший період відбору проб, але з того ж контрольного колодязя КК-1, який розташований на значному віддалені від побутової каналізації міста, що є порушенням п. 1.5. Правил.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки контрольний колодязь КК-1, з якого здійснено відбір проб, знаходиться на значному віддаленні від побутової каналізації міста, а не безпосередньо приєднаний до неї, що є порушенням п. 1.5. Правил та вказані обставини встановленні рішенням господарського суду Донецької області у справі № 35/95 від 13.10.2008р., то суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо клопотання позивача про витребування у відповідача інвентаризаційної картки обліку основних засобів, в якій маються відмітки про спірний каналізаційний колектор з усіма рухами по ньому, а також акту приймання - передачі основних засобів, то суд у задоволенні вказаного клопотання відмовляє з огляду на наступне. В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі основних засобів від 27.02.2003р., який є первинним документом та на підставі якого відповідачем здійснюється бухгалтерський аналітичний, синтетичний та податковий облік. Крім того, факт належності спірного колектору відповідачеві встановлений рішенням по справі № 35/95 та таке право власності відповідачем не оспорювалося, а навпаки підтверджувалося.
Відносно клопотання позивача, щодо залучення в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, територіальну громаду, в особі Донецької міської ради, у зв'язку з тим, що рішенням по вказаній справі можуть бути затронуті інтереси третіх осіб, а саме власника каналізаційних мереж, то суд виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є власником спірного колектора, докази оспорення договору купівлі-продажу, за яким відповідач придбав спірний колектор у матеріалах справи відсутні, рішенням господарського суду у справі № 35/95, яке має приюдиційне значення, встановлений факт того, що відводячий колектор усереднених стоків належить саме відповідачу. Крім того, облік комунального майна, яке знаходиться у власності територіальної громади та передано на баланс Комунального підприємства “Донецькміськводоканал», здійснюється безпосередньо позивачем, а не Донецькою міською радою.
До того ж, суд приймає до уваги листування сторін, щодо вирішення питання про передачу спірного колектору до комунальної власності територіальної громади м. Донецьк з подальшою передачею її на баланс КП “Донецькміськводоканал», однак сторонами у судовому засіданні було пояснено, що вказане питання, до цього часу не вирішено, а отже й підстави для залучення Донецької міської ради в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у суду відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 -85 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства “Донецькміськводоканал» м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПО ТК-Донбас» м. Донецьк про стягнення 135092,31грн. відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя