Запорізької області
27.03.09 Справа № 8/523/08
Суддя Попова І.А.
Позивач
Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго» в особі К-Дніпровського району електричних мереж , Запорізька область, м.К-Дніпровська
Відповідач
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція», Запорізька область, м.Енергодар
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Комунальне підприємство “Підприємство комунальної власності» (м.Енергодар, а/с 160)
Суддя Попова І.А.
Представники
Позивача:
Єжов І.В., дов. від 15.10.2008 р.
Відповідача:
Лебедєв О,С, дов.
Третьої особи: Скорих В.В., дов. від 10.02.2009 р. (в засіданні 16.03.2009)
Розглядаються позовні вимоги про стягнення 389068 грн. 64 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за договором № 24 від 20.03.2001 р.
Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалися перерви, строк вирішення спору продовжено у відповідності до ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 27.03.2009 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позову зазначено, що 20 травня 2001 року ВАТ “Запоріжжяобленерго» в особі Кам'янсько - Дніпровського району електричних мереж та ДП “НАЕК “Енергоатом» в особі ВП “ЗАЕС» укладено договір №42 про постачання електричної енергії. Пунктом 2.1 договору визначено, що позивач зобов'язався поставляти електричну енергію як різновид товарної продукції, відповідно до умов, в обсягах поставки електроенергії, визначених договором. Відповідно до пункту 3.1 договору споживач сплачує на розподільчий рахунок Електропостачальної організації повну вартість всієї спожитої в розрахунковий період електричної енергії на основі виставлених споживачу рахунків в термін 5 діб з моменту одержання платіжного документу Електропостачальної організації. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору оплату за отриману електричну енергію здійснив частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 389068,64 грн., нарахована за грудень 2007р.. На підставі викладеного позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 389068,64 грн. основного боргу за договором № 42 від 20.05.2001р..
В обґрунтування об'ємів спожитої відповідачем електроенергії ВАТ «Запоріжжяобленерго»з посиланням на п. 6.23.1 Правил КЕЕ вказує, що оскільки ВП «ЗАЕС»є основним споживачем і власником технологічних електричних мереж, якими передається електроенергія субспоживачам, в тому числі КП «ПКВ»та мешканцям багатоквартирних будинків у м.Енергодарі, обсяг спожитої ВП «ЗАЕС»електроенергії визначається як різниця між обсягом електроенергії, що надійшла до електромереж основного споживача, та обсягом електроенергії, переданої у мережі субспоживачів. При цьому, обсяг електроенергії, що надійшла у мережі основного споживача, позивач обґрунтовує актом балансу електроенергії, що надійшла від ВАТ «Запоріжжяобленерго», складеним відповідачем, а обсяг спожитої ВП «ЗАЕС»електроенергії визначає, як різницю між балансовою та спожитою основним споживачем (згідно звіту ВП «ЗАЕС») та його субспоживачами.
Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до умов Договору енергопостачальна компанія зобов'язалась поставляти на адресу споживача електричну енергію, а споживач зобов'язався сплатити вартість спожитої на власні потреби електроенергії. Пунктом 5.1 Договору передбачений транзит Відповідачем електричної енергії субспоживачам, які отримують електроенергію від енергопостачальної компанії (Позивача) через технологічні мережі Відповідача. Згідно з п.3.2 Договору для визначення об'ємів спожитої на власні потреби електроенергії за розрахунковий період споживач (Відповідач) зобов'язався щомісячно знімати і надавати постачальнику звіти про обсяги спожитої електроенергії відповідно до показань розрахункових засобів обліку. Згідно з п.5.2 Договору сума платежу (за спожиту Відповідачем електроенергію) визначається відповідно до даних Звіту про спожиту електричну енергію. Таким чином, відповідно до умов Договору розрахунок об'ємів фактично спожитої ВП ЗАЕС електричної енергії і, відповідно, суми платежу за неї, повинен здійснюватись енергопостачальною компанією (Позивачем) на підставі наданих споживачем (Відповідачем) Звітів про спожиту електричну енергію. З безумовним дотриманням умов Договору, Відповідач щомісячно направляв на адресу Позивача належним чином оформлені Звіти про спожиту електричну енергію, які акцептувались останнім без зауважень. Згідно з даними засобів обліку, що знайшли відображення у вказаних вище Звітах про спожиту електричну енергію, фактичне споживання електричної енергії об'єктами ВП ЗАЕС (з урахуванням “фактичного недобалансу» допустимої погрішності засобів обліку) за грудень 2007р. складає 2 294 164 кВт/г вартістю 753892,48 грн.. Вказана сума за фактично спожиту електроенергію у розмірі 753 892,48 грн. була у повному обсязі погашена Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ВАТ “Запоріжжяобленерго», а також шляхом проведення міжгалузевих заліків через систему Мінтопенерго. Крім того, вказує, що позивач на власний розсуд і без документального обґрунтування визначав у власних рахунках суму вимог до Відповідача шляхом приблизного віднімання від кількості кВт електроенергії, зазначеної в “Актах о составлении баланса электроэнергии, полученой от “Запоржьеоблэнерго», певну кількість електроенергії, спожитої субспоживачами, які перейшли до комунальної власності -зокрема населенням. Між тим, будь -які документи (розрахунки позовних вимог, акти транзиту електричної енергії, акти споживання електричної енергії субспоживачами, тощо), які б належним чином підтверджували правильність визначення арифметичним шляхом суми позову позивачем не надано, що унеможливлює достовірно встановити як факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, так і її можливий розмір.
Представник третьої особи -КП “Підприємство комунальної власності» у судовому засіданні щодо суті спору пояснив, що 16.11.2004 р. з ВАТ «Запоріжжяобленерго»укладено договір № 742 про постачання електроенергії. За умовами цього договору КП «ПКВ»отримує електроенергію лише на власні потреби через мережі ВП «ЗАЕС». Представник третьої особи підтвердив, що дійсно багатоквартирні будинки у м.Енергодарі, прийняті до комунальної власності міста, знаходяться на балансі КП «ПКВ», в тому числі і внутрішньобудинкові мережі електропостачання.
Заслухавши представників, дослідивши додані матеріали, суд знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню внаслідок наступного:
20 березня 2001 р. ВАТ «Запоріжжяобленерго»та ВП «ЗАЕС»укладено договір № 42 на постачання електроенергії. Розділом 5 договору «Розрахунки за електроенергію»встановлено, що розрахунки за електроенергію спожиту за розрахунковий період здійснюються по тарифним групам споживачів з виділенням електроопалення в окрему тарифну групу згідно додатку 4, транзиту електроенергії субспоживачем -додаток 5, переліку місць встановлення електролічильників споживача та субспоживачів згідно додатку 6. За підсумком розрахунковового періоду оплата здійснюється споживачем за рахунками та (або) платіжними вимогами-дорученнями, які виставляються і направляються йому електропостачальною організацією. Сума платежу визначається з даних звіту про спожиту електроенергію згідно додатку 1 і одержаних у відповідному розрахунковому періоді платежів. Тобто, доводи позивача щодо визначення обсягів спожитої ВП «ЗАЕС»електроенергії як різниці між балансовою (що надійшла у мережі ВП «ЗАЕС»від ВАТ «Запоріжжяобленерго») та спожитою субспоживачами, є такими, що не відповідають умовам договору.
Сутність спору між сторонами є вартість електроенергії, як різниці між тією, що надійшла до електричних мереж ВП «ЗАЕС»(згідно балансу) та спожитою відповідачем згідно його звіту за грудень 2007 р., складеного з урахуванням споживання електроенергії субспоживачами, з якими у ВП «ЗАЕС»досягнуто згоди на транзит електроенергії (та зазначеними у додатку № 5 до договору № 42).
Спірний обсяг за свідченням відповідача складається із обсягів електроенергії, спожитої населенням м.Енергодара, оскільки, вважає ВП «ЗАЕС», він не є підтвердженим доданими позивачем доказами та по-друге, населення (зазначене у звіті К-Дніпровського РЕМ у позиціях № 290, № 291) не є субспоживачем ВП «ЗАЕС», хоча і отримує електроенергію технологічними мережами відповідача.
Судом встановлено, що із обсягів електроенергії, що надійшла в електромережі ВП «ЗАЕС»у грудні 2007 р., сторонами визначено без розбіжностей обсяг, спожитий основним споживачем (ВП «ЗАЕС») та субспоживачами, з якими у основного споживача та постачальника визначена точка продажу електроенергії.
Обсяг електроенергії, яка постачається у житлові будинки м.Енергодара та спожитої населенням, у розрахунку позовних вимог визначений позивачем за власними довідками, згідно приладів обліку, встановлених у квартирах кінцевих споживачів, оскільки загальнобудинковий розрахунковий облік електроенергії не ведеться.
Позивач з посиланням на п. 3.12 ПКЕЕ (згідно до позовних вимог в рішенні зроблені посилання на ПКЕЕ в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) зазначає, що оскільки ВП «ЗАЕС», як основний споживач, не організував розрахунковий облік із субспоживачами -населенням -таким чином, щоб забезпечити складення балансу у власних технологічних мережах, він зобов'язаний оплатити весь обсяг електроенергії, що надійшов до його мереж згідно балансу за винятком того, за який відзвітували інші субспоживачі. Таким чином, спірним є обсяг електроенергії, спожитий населенням багатоквартирних будинків у грудні 2007 р.
Пунктом 3.6 ПКЕЕ встановлено, що окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги»передбачені особливості укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирних будинках. Статтею 29 Закону встановлено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Як встановлено, балансоутримувачем будинків (щодо спірних розрахунків) є третя особа у справі -КП «ПКВ». При цьому договори на користування електроенергією мешканцями багатоквартирних будинків укладені з ВАТ «Запоріжжяобленерго», тобто КП «ПКВ»не є виконавцем послуг для населення з поставки електроенергії. Договір на постачання електроенергії укладений КП «ПКВ»з ВАТ «Запоріжжяобленерго»лише на отримання електроенергії у власних потребах - на технічні цілі. А оскільки субспоживач -населення -не є приєднаним безпосередньо до електромереж ВП «ЗАЕС», останній не є особою, яка має відповідно до ПКЕЕ організувати облік електроенергії безпосередньо з населенням. Але при цьому відповідач як основний споживач, має організовувати загальнобудинковий розрахунковий облік з балансоутримувачем багатоквартирних будинків, зокрема договором про технічне забезпечення електропостачання.
Пунктом 6.23.1 ПКЕЕ встановлено, якщо точка продажу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та субспоживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів); обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем, визначається за засобом обліку електричної енергії, отриманої субспоживачем. Таким чином, у розрахунку обсягу спожитої основним споживачем електроенергії має враховуватися і такий показник, як обсяг втрат електроенергії, пов'язаний із спільним використанням технологічних електромереж основного споживача, який визначається виходячи із встановленої споживачем та субспоживачем точки продажу електроенергії.
Оскільки не є сторонами даних взаємовідносин, які виникають в процесі продажу та купівлі електроенергії, ВП “ЗАЕС» та субспоживач електроенергії такий, як населення багатоквартирних будинків, встановити обсяг переданої населенню електроенергії та її вартість, при цьому з врахуванням втрат електроенергії у мережах, не вбачається можливим. Відповідачем заявлено клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи, якою має бути встановлено чи підтверджується документально сума позовних вимог у розмірі 389068,64 грн., яка заявлена ВАТ “Запоріжжяобленерго», в якому розмірі підтверджується документально обсяг спожитої у грудні 2007 р. електричної енергії споживачам м.Енергодару (крім відповідача по справі) та на яку суму, чи обґрунтовано і арифметично правильно зроблений ВАТ “Запоріжжяобленерго» розрахунок суми, яка підлягає сплаті за спожиту ДП НАЕК “Енергоатом» в особі ВП “ЗАЕС» в рамках договору № 42 від 20.03.2001 р. електричну енергію за грудень 2007 р., в якому розмірі ДП НАЕК “Енергоатом» в особі ВП “ЗАЕС» розрахувався за спожиту в рамках договору № 42 від 20.03.2001 р. електричну енергію за грудень 2007 р., в якому розмірі ВАТ “Запоріжжяобленерго» отримало розрахунок від споживачів м.Енергодара за відпущену в рамках договору № 42 від 20.03.2001 р. електричну енергію за грудень 2007 р. Клопотання відхилено судом, оскільки, по-перше, питання, які викладені відповідачем, є правовими, а не економічними та досліджуються у даному судовому засіданні. По-друге, в даному випадку має місце спір щодо об'ємів отриманої населенням електроенергії, а не отриманої за неї оплати позивачем. Об'єми отриманої електроенергії згідно ПКЕЕ встановлюються розрахунковими засобами обліку, які, як встановлено, не улаштовані на окремих площадках вимірювання у точці розмежування балансової належності мереж між ВАТ “ЗАЕС» та населенням (а фактично з КП “ПКВ» )
Згідно п. 5.7 ПКЕЕ у разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково такі умови:
1) відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників;
2) обсяги передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання;
3) порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках;
4) порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання;
5) порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача);
6) порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання;
7) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, та розрахунок умовних одиниць визначених елементів технологічних електричних мереж.
Відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється. Пунктом 5.17 ПКЕЕ встановлено, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, порядок надання даних (постачальнику електроенергії) щодо використаної субспоживачами електроенергії. Також, невід'ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж є:
1) акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;
2) відомості про засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії;
3) схема електропостачання, зазначення точок приєднання і ліній, що живлять струмоприймачі субспоживача;
4) акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за необхідності згідно з вимогами нормативно-правових актів);
5) порядок розрахунку втрат електричної енергії в мережі споживача (субспоживача).
Як вже зазначалось, населення багатоквартирних будинків м.Енергодара не визначено у договорі № 42 субспоживачем ВП “ЗАЕС», таким чином відповідач зобов'язаний оплатити спожиту електроенергію відповідно до умов договору згідно звіту про спожиту електроенергію.
Сторони по справі не мають заперечень щодо зазначеного ВП “ЗАЕС» у звіті про використану електроенергію за грудень 2007 р. об'єму електроенергії на власні потреби та щодо перерахованої за вказаний об'єм його вартості, а також щодо об'ємів електроенергії, використаної субспоживачами, зазначеними у додатку № 5 до договору.
Що стосується об'ємів електроенергії, переданої у мережі та спожитої населенням у багатоквартирних будинках м.Енергодара, що належать до комунальної власності та перебувають на балансі КП “ПКВ», суд не може визнати ці об'єми доведеними позивачем.
Таким чином, розрахунок боргу, що заявлений до стягнення, по-перше, суд вважає виконаним всупереч умовами договору № 42 та Правилам КЕЕ, по-друге, не доведеним належними доказами.
Внаслідок встановленого в задоволенні позову з заявлених підстав та предмету відмовляється.
Передумовою даного спору є порушення учасниками взаємовідносин, які виникають в процесі продажу і купівлі-електроенергії, встановленого Правилами користування електроенергією, порядку здійснення господарської діяльності.
За фактами виявлених недоліків в господарській діяльності учасників зазначених відносин суд вважає за необхідне винести окремі ухвали.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, Правил користування електричною енергією, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Суддя І.А. Попова
Рішення підписано 13 квітня 2009 року.