83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.04.09 р. Справа № 21/199
Знам'янський транспортний прокурор Кіровоградської області в інтересах держави в особі:
1) Міністерства транспорту України м. Київ (позивач),
2) Державної адміністрації залізничного транспорту “Укрзалізниця» м. Київ (позивач),
3) Одеської залізниці м. Одеса (позивач)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство» м. Моспіне Донецької області
про стягнення 3 021,56 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
прокуратури: Пономарьов А.О.
позивача 1: не з'яв.
позивача 2: Манерова Ю.В. - за дов.
позивача 3: Бондаренко М.В. - юр.
відповідача: Висоцька О.В. - за дов., Бедін В.В. - за дов.
Знам'янським транспортним прокурором в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України, Державної адміністрації залізничного транспорту “Укрзалізниця» і Одеської залізниці подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство» про стягнення на користь Одеської залізниці збитків, спричинених порушенням правил навантаження вагону № 66890062, відправленого відповідачем за залізничною накладною № 50940133, у сумі 3 021,56 грн.
В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що:
- 27.05.08р. на станцію Знам'янка Одеської залізниці прибув вантажний потяг № 2221, у складі якого був вагон № 66890062 (відправник - ТОВ “Моспінське вуглепереробне підприємство», одержувач - ТОВ “Конкорд»), завантажений вугільним шламом у кількості 69т;
- вантаж у вагон № 66890062 відправником був завантажений з порушенням п.4.3 глави 1 Правил розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах, додатку 14 до Угоди про міжнародний залізничний вантажний зв'язок від 01.11.1951р., ст.32 Статуту залізниць України, ст.22 Закону України “Про залізничний транспорт»;
- порушення правил навантаження вагону полягає у наступному: допущене зміщення загального центру маси вантажу понад допустимої норми, навантаження на 1-й візок вагону складає більше половини вантажопідйомності вагону на 4,94т, різниця в завантаженні вагону між візками складає 11,18т, що перевищує допустиму на 1,18т;
- неправильне завантаження вагону загрожувало безпеці руху, тому станцією Знам'янка було вжито заходів до усунення порушення шляхом переміщення вантажу у вагоні;
- в результаті виправлення навантаження залізницею понесені збитки (зайві витрати), а саме: зберігання вантажу понад встановлений час - 1 515,24грн., подавання та прибирання вагону - 862,56грн., користування вагоном понад встановлений час - 585,72грн., трудові витрати на виправлення навантаження - 58,04грн.;
- порушення вантажовідправником правил навантаження вагонів спричинили залізниці додаткові витрати (збитки), які мають бути ним відшкодовані згідно ст.124 Статуту залізниць України.
Одеська залізниця і Укрзалізниця позов прокурора підтримали.
Листом від 23.03.09р. Одеська залізниця роз'яснила свою позицію щодо суті спору, зокрема:
- розрахунок завантаження візків спірного вагону виконано математичним обчисленням на підставі замірів розміщення вантажу у вагоні, визначення об'єму вантажу у кузові вагону, маси вантажу, розміщеного у половині кузова вагону;
- розрахунок виконувався на підставі “Порядку дій працівників станцій у разі виявлення за показниками динамічних ваг випадків завантаження вагонів понад вантажопідйомність, різниці завантаженні візків, поперечного зміщення центру маси вантажу понад допустимі норми», затвердженого заступником генерального директора Укрзалізниці 14.05.07р.;
- візуальним оглядом без проведення вимірів та розрахунків визначити різницю завантаження візків неможливо;
- за результатом зважування та відчеплення вагону від потягу на станцію відправлення направлене телеграфне повідомлення № 3796 від 27.05.08р.;
- при контрольному зважуванні вагону на 150-тонних вагонних станційних вагах маса вантажу склала 68 350кг, що не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто, тому комерційний акт не складався.
Міністерство транспорту України ніяким чином своє ставлення до вимог прокурора не виказало.
Відповідач позов не визнав з посиланням на те, що:
- перевізник у особі Донецької залізниці прийняв вантаж до перевезення без будь-яких зауважень;
- п.28 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що “вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу», тобто візуальний огляд вантажу, який приймається залізницею до перевезення, обов'язковий;
- параграф 19 розділу 1 ТУ розміщення і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі також передбачає обов'язок залізниці перевірити правильність розміщення і кріплення вантажів;
- оскільки зі змісту акту загальної форми № 9276 від 27.05.08р. і акту комісійної перевірки вагону від 28.05.08р. факт неправильного завантаження вагону був виявлений на станції Знам'янка “під час огляду вагонів з оглядового містка і по системі відеонагляду», то таким же чином, тобто “шляхом візуального огляду» неправильне завантаження вагону мали виявити на станції відправленні, але не виявили, у зв'язку з чим можна зробити висновок, що навантаження було правильним;
- підприємство ніяких відомостей від станції Знам'янка щодо спірного перевезення не отримувало і не могло відреагувати на претензії Одеської залізниці;
- про факт буцімто неправильного навантаження вагону підприємству стало відомо 28.10.08р. (день отримання позовної заяви), тобто через 5 місяців після відвантаження продукції, що є порушенням пунктів 9 та 10 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно яких:
· про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ, який підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці;
· облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією;
· усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення;
· акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів;
· станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником);
- Одеською залізницею порядок затримки вагонів на станції Знам'янка дотриманий не був, так як згідно матеріалів справи і пояснень представників залізниці телеграма на станцію призначення не відправлялась, повідомлення про затримку вагону не було отримано і підприємством, що не дозволило товариству здійснити своєчасні і необхідні заходи для врегулювання спірного питання;
- згідно документів, долучених до матеріалів справи, на станції Знам'янка був зроблений висновок про недостачу у вагоні 1300кг вантажу, але на порушення ст.129 Статуту залізниць України комерційний акт про нестачу складений не був;
- зважування на станції Знам'янка на тензометричних вагах ВТВ-25ДР-2 було здійснене без дотримання допустимої швидкості руху вагону під час зважування: допустима швидкість 3-15км/год, зважування проводилось при швидкості 21км/год;
- згідно даних, зазначених прокурором у позовній заяві і у доданих до позову документах, різниця завантаження візків у вагоні складає 8 124кг, а не 11,18т і 11,35т, на чому наполягають позивач і прокуратура.
Розгляд справи закінчено 08.04.2009р.
Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 15-00год. 13.04.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури і сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство» 23.05.08р. за залізничною накладною на групу вагонів № 50940133 у 2-х напіввагонах, у тому числі № 66890062, відвантажило на адресу ТОВ “Конкорд» шлам вугільний у загальній кількості 138,5т. Згідно залізничної накладної вага нетто вантажу у вагоні № 66890062 - 69т. Донецька залізниця прийняла вагони з вантажем за спірною відправкою без зауважень.
27.05.08р. вагон № 66890062 за відправкою № 50940133 у складі потягу № 2221 прибув на станцію Знам'янка Одеської залізниці, де близько 7 години ранку під час руху потягу зі швидкістю 21км/год був зважений на вагонних тензометричних вагах ВТВ-25ДР-2, належних залізниці. Згідно протоколу результатів зважування вага брутто вагону 91,5т, вага тари - 23,8т, вага нетто за перевізними документами - 69,0т, відхилення 1,3 - 1,4%, зміщення по вісям візків: на 1- візок навантаження складає 56%, на 2-й - 44%, різниця навантаження візків - 11,35т.
В цей же день 27.05.08р. о 7год.01хв. станцією Знам'янка був складений акт загальної форми № 9276, згідно якого:
· за показаннями тензометричних ваг виявлена різниця у завантаженні між візками 11350кг і різниця у вазі: брутто по протоколу - 91,5т, брутто за натурним листом - 92,8т., різниця у вазі - 1,3т;
· після прибуття потягу і огляду вагонів з оглядового містка і по системі відеонагляду виявлено в вагоні згідно документу значиться вантаж навалом, розмір навантаження відносно борту не зазначений;
· фактично навантаження пагорбоподібне, над 1-5 люками нижче бортів на 400мм, у хвостовій частині вагону над 6-7 люками скосом до підлоги;
· вантаж не маркований, люки і двері щільно зачинені;
· вагон відчеплений для огляду стану вантажу і перевірки різниці завантаження візків.
Зважування вагону № 66890062 під час його руху зі швидкістю 21км/год є недотриманням залізницею вимог керівництва з експлуатації ваг ВТВ-25ДР-2, згідно якого допустима швидкість під час зважування - від 3 до 15км/год і при цьому клас точності зважування вагонів - «2» та похибка під час зважування вагонів складає ± 1%.
Комерційний акт станцією не складався, незважаючи на те, що маса нестачі згідно протоколу зважування від 27.05.08р.і акту загальної форми № 9276, складала 1,3т, тобто недостача перевищувала норму недостачі (норма природної втрати вантажу під час перевезення та граничного розходження визначення маси нетто) майже удвічі - на 0,6т. Норма недостачі за даним перевезенням складала 0,69т із розрахунку: 69т (вага вантажу) х 1% (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) = 0, 69т.
27.05.08р. о 12год.50хв. станцією Знам'янка на станцію відправлення (ст.Моспіне Донецької залізниці) була дана телеграма № 3796, яка за текстом повністю співпадала з даними, зазначеними у акті загальної форми № 9276.
За даними Одеської залізниці 27.05.08р. з 12год.00хв. до 13год.00хв. вагон № 66890062 був переважений вдруге. При цьому ніяких документів на підтвердження другого зважування, зокрема акту загальної форми, залізницею суду надано не було, за виключенням виписки з книги переважування станцією Знам'янка (книга переважування суду не надавалась), згідно якої вага брутто зважування вагону - 92 150кг, вага тари - 23800кг, вага нетто - 68350кг. З доданих до позовної заяви і наданих Одеською залізницею під час розгляду справи документів неможливо встановити, на яких вагах було повторне зважування, з зупинкою вагону чи під час його руху і т.п. Про даний факт прокуратурою також нічого не зазначено у позовній заяві. Також з незрозумілих причин Одеською залізницею під час другого переважування вагону з вантажем не було здійснене визначення навантаження на візки.
Наступного дня 28.05.08р. Одеською залізницею був складений акт комісійної перевірки вагону, згідно якого комісія провела візуальний огляд вантажу у вагоні № 66890062 та виконала розрахунки завантаження візків вагону і повздовжнього зміщення центру маси вантажу. Згідно розрахунків:
- навантаження на 1-й візок складає 39,44т, на 2-й - 28,26т;
- різниця завантаження візків - 11,18т;
- повздовжнє зміщення загального центру маси вантажу - 1 430мм;
- фактичне зміщення загального центру маси вантажу перевищує допустиме, передбачене таблицею 9 пункту 4 глави 1 ТУ, а більше навантаження на візок вагону більше половини вантажопідйомності вагону (34,5т) на 4,94т, що загрожує безпеці руху поїздів.
З непояснених суду причин залізницею під час розрахунку навантаження на візки загальна маса вантажу у вагоні була взята 67,7т, тобто визначена у русі (під час прибуття потягу на станцію) з перевищенням допустимої швидкості зважування майже на третину, а не 68,35т, яка буцімто була визначена під час другого зважування.
Згідно схеми навантаження, відображеній в акті комісійної перевірки від 28.05.08р., навантаження у вагоні № 66890062 рівномірне, у той час як згідно акту загальної форми № 9276 від 27.05.08р. навантаження пагорбоподібне; згідно акту загальної форми № 9276 від 27.05.08р. скіс до підлоги у хвостовій частині вагону над 6-7 люками, тобто він починається над 6 люком, у той час як згідно схеми навантаження, відображеній в акті комісійної перевірки від 28.05.08р., скіс бере початок над 5 люком (розмір 2-х люків не перевищує 345см, а згідно схеми скіс від торця вагону розташований на відстані 3,5м).
Розрахунок завантаження візків вагону Одеською залізницею здійснено з застосуванням формул, які згідно Правил розміщення і кріплення вантажів в вагонах і контейнерах під час перевезення їх по залізницям колії 1520мм держав-учасниць Угоди про міжнародне вантажне сполучення (УМВС) мають застосовуватись під час визначення положення загального центру вантажу у подовжньому і поперечному напрямах, а не визначення навантаження на візки.
30.05.08р. на станції Знам'янка були складені акт огляду навантаження у спірному вагоні після виправлення навантаження і акт загальної форми № 9505. Згідно останнього акту несправність усунута 30.05.08р. о 16год.55хв., час затримки 81год.54хв., маса вантажу - 69 000кг, збір за зберігання вантажу - 1 515,24грн., плата за користування вагоном - 585,72грн., збір за подачу/забирання вагону на колію паливного складу ТЧ-7, відстань у обидва кінці 2,042км (28.05.08р. 14год.45хв. - 30.05.08р. 16год.55хв.) - 862,56грн., трудові витрати на виправлення вантажу - 58,04грн., загальна сума до стягнення - 3 021,56 грн.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
Статтею 3 Закону України “Про залізничний транспорт» встановлено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України “Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 24 Закону України “Про залізничний транспорт» визначено, що відправники, одержувачі вантажів та власники під'їзних колій несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України за пошкодження контейнерів і рухомого складу перевізників, а перевізники - за втрату і пошкодження транспортних засобів, що їм не належать, у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до ст.ст.31, 32 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, вагони, а відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002р. за № 567/6855, акти загальної форми складаються у випадках, коли не потрібне складання комерційного акта, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 124 Статуту залізниць України передбачено, що за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під'їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей тощо), що належать залізниці, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди. Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.
Першопричиною відчеплення спірного вагону від потягу, який у його складі прибув на станцію Знам'янка, була невідповідність маси вантажу і зміщення по вісям візків.
У разі виявлення невідповідності маси вантажу, відповідно до ст.129 Статуту залізниць України , залізниця повинна була скласти комерційний акт, але не зробила цього.
Станція Моспіне Донецької залізниці (станція відправлення) прийняла вагон з вантажем до перевезення без зауважень щодо дотримання вантажовідправником Правил навантаження вагонів, зокрема п.4.3 глави 1 Правил розміщення і кріплення вантажів в вагонах і контейнерах (додаток 14 Угоди про міжнародне вантажне сполучення).
Вагон № 66890062 до станції Знам'янка прослідував без оперативних повідомлень попутних станцій і складень актів загальної форми про неправильне його навантаження.
Прийняття станцією відправлення спірного напіввагону, який є відкритим рухомим складом, до перевезення без будь-яких зауважень на предмет його комерційної несправності, так само як і слідування до станції Знам'янка без оперативних повідомлень попутних станцій і складень актів загальної форми про неправильне його навантаження є побічним підтвердженням того, що підприємство як вантажовідправник виконало свої обов'язки щодо правильного розміщення і закріплення вантажу у вагонах, оскільки:
- згідно п.2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів, затверджений наказом Укрзалізниці від 26.04.2006р. № 152-Ц, усі вагони, що прибувають та відправляються зі станції, де розташовані пункти комерційного огляду, повинні оглядатись у комерційному відношенні, зокрема на предмет завантаження з порушенням технічних умов навантаження та кріплення вантажу на відкритому рухомому складі;
- п.28 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що “вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу», тобто візуальний огляд вантажу, який приймається залізницею до перевезення, обов'язковий.
Господарський суд вважає, що:
- факт неправильного навантаження відповідачем спірного напіввагону належними доказами не підтверджений;
- позовні вимоги прокурора на користь Одеської залізниці є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
При прийнятті рішення судом взято до уваги також те, що:
- якщо взяти до відома дані протоколу результатів зважування від 27.05.08р. щодо зміщення по вісям візків: на 1- візок навантаження складає 56%, на 2-й - 44%, то різниця навантаження візків складатиме не 11,35т, як зазначено у протоколі, а тільки 8,12т із розрахунку: 67,7 т (вага вантажу у вагоні) х 56 % (навантаження на перший візок згідно протоколу) - 67,7 т (вага вантажу у вагоні) х 44 % (навантаження на другий візок згідно протоколу) = 37,91 т (навантаження на перший візок) - 29,79 (навантаження на другий візок) = 8,12т, тобто за цими даними різниця завантаження візків не перевищувала 10т;
- згідно ч.2 ст.124 Статуту залізниць України вантажовідправники зобов'язані відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок неправильного навантаження, тобто витрати, понесені виправленням навантаження, у той час як позивач до складу збитків включив плату за користування вагонами і збори, які за своєю сутністю “понесеними витратами» не є.
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст.24, 26 Закону України “Про залізничний транспорт», ст.ст.32, 129 Статуту залізниць України, п.3 Правил складання актів і керуючись ст.ст. 34, 49, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Відмовити Знам'янському транспортному прокурору у задоволенні позову, поданого в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України, Державної адміністрації залізничного транспорту “Укрзалізниця» і Одеської залізниці до Товариства з обмеженою відповідальністю “Моспінське вуглепереробне підприємство», про стягнення на користь Одеської залізниці збитків, спричинених порушенням правил навантаження вагону № 66890062, відправленого за залізничною накладною № 50940133, у сумі 3 021,56 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:
1 - до справи;
2 - прокурору;
3 - позивачам;
1 - відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18