Справа №22-ц/791/2946/2013 Головуючий в І інстанції Посунько Г.А.
Категорія 34 Доповідач: Пузанова Л.В.
2013 року жовтня місяця 22 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Пузанової Л.В.
Суддів:Фурман Т.Г.
Чиркової К.Г.
При секретарі:Биковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, діючої від імені ОСОБА_6, та ОСОБА_7 на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування збитків,
В листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування збитків, зазначаючи, що в травні 2011 року сторони досягли домовленості щодо купівлі-продажу належного йому на праві власності домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, за 50 000 грн.
29 травня 2011 року відповідачка, як покупець, передала йому аванс за будинок в сумі 20 000 грн., а залишок ціни в сумі 30 000 грн. зобов'язалася виплатити до 29.07.11р., про що видала відповідну розписку.
Він, як продавець, передав відповідачці ключі від будинку, звільнивши його, та документи на будинок.
Посилаючись на те, що в послідуючому відповідачка відмовилася від укладення договору купівлі-продажу і витребувала в судовому порядку переданий йому аванс в сумі 20 000 грн., позивач просив суд, з врахуванням уточнень в процесі розгляду справи, стягнути з ОСОБА_7 в рахунок відшкодування завданої нею невиконанням зобов'язань щодо придбання будинку та пошкодженням будинку шкоди: 5 439 грн. - вартість відновлювальних робіт та 361,20 грн. - вартість будівельних матеріалів, необхідних для приведення будинку у стан, що існував до її вселення в будинок; 20 000 грн. - втраченого ним авансу, сплаченого на користь ОСОБА_8 в рахунок сплати за належну їй квартиру, яку він мав намір придбати, але не придбав з вини відповідачки; 772,25 грн. - витрати на відновлення правовстановлюючого документу на будинок, оригінал якого відповідачка відмовилася йому повернути; 201,75 грн. - сплачених ним за користування відповідачкою послугами Інтернету в період проживання у спірному будинку; 56 000 грн. - в рахунок відшкодування упущеної ним вигоди та судові витрати.
Рішенням суду від 02 серпня 2013 року постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 завдані збитки у вигляді вартості відновлювальних робіт в приміщенні житлового будинку в сумі 2 408 грн., витрат на відновлення технічної документації в сумі 772 грн. 25 коп. та витрат на використання Інтернету в сумі 201 грн. 75 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 229 грн. 40 коп., витрати, пов'язані з явкою сторони та її представника до суду в сумі 69 грн. 73 коп., витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи в сумі 1 665 грн. 44 коп., всього 5 346 грн. 57 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діюча від імені ОСОБА_6, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог, зазначаючи, що висновки суду щодо необґрунтованості вимог ОСОБА_6 не відповідають обставинам справи, нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та нормам процесуального права щодо розподілу судових витрат.
ОСОБА_7, оскаржуючи рішення суду в частині стягнення з неї на користь позивача витрат на відновлювальні роботи в будинку у розмірі 2 408 грн., витрат за послуги з Інтернету в сумі 201 грн. 75 коп., та судових витрат, просить його скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, зазначаючи, що висновки суду не ґрунтуються на доказах щодо пошкодження нею будинку ОСОБА_6 та щодо користування послугами Інтернету у спірний період.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивача відповідач ОСОБА_7 її доводи не визнала і просить відхилити.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5, діючої від імені ОСОБА_6, задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 є власником житлового будинку садибного типу, що розташований в АДРЕСА_1 /а.с. 11-12/.
В травні 2011 року сторони домовилися щодо укладення договору купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_6 зобов'язався продати, а ОСОБА_7 придбати наведений вище будинок за 50 000 грн.
На виконання зазначеної домовленості ОСОБА_7 передала ОСОБА_6 частину ціни за будинок в сумі 20 000 грн., а залишок суми у розмірі 30 000 грн. зобов'язалася виплатити протягом 1-2 місяців 2011 року.
ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 ключі від будинку і документи на нього та звільнив будинок для відповідачки.
14 червня 2011 року ОСОБА_7 відмовилася від придбання спірного будинку, про що повідомила ОСОБА_6 та запропонувала йому повернути передані в рахунок сплати ціни будинку 20 000 грн.
Оскільки добровільно дане питання сторони не вирішили, рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 02 березня 2012 року, що набрало чинності, постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аванс в сумі 20 000 грн. та судові витрати /а.с. 9/.
У період з кінця травня по 14 червня 2011 року відповідач розпочала роботи по підготовці спірного будинку до ремонту, в результаті яких в приміщенні 1-6 житлового будинку із стін видалені шпалери, електропроводи із з'єднанням у коробках, штепсельні розетки і патрони підвісні з лампою розжарювання.
Враховуючи, що такі роботи ОСОБА_7 мала право проводити на свій розсуд лише у випадку придбання спірного будинку у власність та зважаючи, що наслідком цих робіт для позивача є витрати на відновлення приміщення у попередньому стані, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що діями відповідачки, які виходять за межі договірних правовідносин, майну позивача завдана шкода, яка підлягає відшкодуванню у розмірі, визначеному висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30.05.2013 року для приміщення 1-6. /а.с. 90-129/.
Висновки суду у наведеній частині відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги позивача щодо стягнення з ОСОБА_7 вартості відновлювального ремонту всього будинку колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачка заперечує проведення будь-яких робіт в інших приміщеннях, крім приміщення 1-6, а технічний стан будинку на день його передачі в користування ОСОБА_7 сторони письмово не застережили. Належних та допустимих доказів у підтвердження факту пошкодження майна позивача з вини ОСОБА_7 та в результаті її неправомірних дій ОСОБА_6 суду не надав.
Що ж стосується доводів позивача в частині стягнення на його користь збитків ніби-то завданих ОСОБА_7 невиконанням домовленості про придбання у нього будинку, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх необґрунтованість, зважаючи на наступне.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
При цьому збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Вважаючи завданими відповідачкою збитками втрачений аванс в сумі 20 000 грн., переданий ОСОБА_8 за укладеним з нею договором та упущену вигоду в сумі 56 000 грн. у вигляді втраченої можливості продати належний йому будинок, позивач посилається на порушення відповідачкою його права на укладення з нею договору купівлі-продажу спірного будинку.
Однак за обставинами справи попередній договір, на підставі якого у сторін виникли зобов'язання укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна та відповідальність за невиконання цього зобов'язання ними у передбаченій законом нотаріальній формі не укладався, а тому є нікчемним і таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст.ст.216,635 ЦК України).
Крім того, наведені ОСОБА_6 як збитки грошові кошти не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки стосуються його договірних правовідносин з третіми особами та реалізації права на відчуження майна, право власності на яке не втрачено.
Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги позивача і в частині рішення суду про розподіл між сторонами судових витрат.
Враховуючи, що спір, який виник між сторонами, носить майновий характер та заважаючи, що із заявлених ОСОБА_6 вимог на суму 82 774,20 грн. судом задоволено вимоги про стягнення 3 382 грн., суд обґрунтовано відповідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягнув з відповідачки на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При цьому суд правильно стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 1 665 грн. 44 коп. судових витрат, понесених ним на оплату судової будівельно-технічної експертизи, що є пропорційним до розміру задоволеного позову в частині відшкодування вартості відновлювального ремонту будинку, у підтвердження доводів щодо якого ця експертиза призначалася.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідачки в цій частині не ґрунтуються на положеннях ЦПК України і підлягають відхиленню.
Разом з тим такими, що заслуговують на увагу, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що суд необґрунтовано стягнув з неї на користь ОСОБА_6 201 грн. 75 коп. в рахунок оплати за послуги зв'язку.
Із наданої суду довідки, направленої ВАТ «Укртелеком» у відповідь на лист №328 від 22.07.2013 року, вбачається, що абонентом ПАТ «Укртелеком» Горностаївський ЦТП №9 є ОСОБА_6, який в серпні 2011 року подав заяву про зняття телефону та Інтернет.
Заборгованість в сумі 201,75 грн. у абонента ОСОБА_6 утворилася за липень та 16 днів серпня. За червень 2011 року заборгованість з оплати відсутня /а.с. 161/.
Однак судом встановлено і це визнається сторонами, що 14.06.11р. ОСОБА_7 відмовилася від укладення договору купівлі-продажу спірного будинку і ОСОБА_6 про це був обізнаний.
Продовжуючи договірні відносини із ПАТ «Укртелеком», ОСОБА_6 і повинен нести відповідальність за виконання зобов'язань щодо оплати послуг, отримання яких у спірний період ОСОБА_7 заперечує.
Отже, рішення суду в частині задоволення позову про стягнення витрат за користування Інтернетом в сумі 201 грн. 75 коп., підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
В зв'язку з цим це ж рішення суду в частині визначеної до стягнення загальної суми грошових коштів підлягає зміні із зменшенням її розміру з 5 346 грн.57 коп. до 5 144 грн. 82 коп. (5 346,57 - 201,75).
В решті частині доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
Рішення суду в решті частині ухвалено судом з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючої від імені ОСОБА_6, відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 частково задовольнити.
Рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрат за використання Інтернету в сумі 201 грн. 75 коп. скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення витрат за користування Інтернетом відмовити за необґрунтованістю.
Це ж рішення суду в частині визначеної до стягнення загальної суми грошових коштів змінити, зменшивши її розмір з 5 346 грн. 57 коп. до 5 144 грн. 82 коп. (п'яти тисяч ста сорока чотирьох гривень 82 коп.)
В решті частині це ж рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис)
Судді: (два підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя: Л.В.Пузанова