Справа № 645/7704/13-ц
Провадження № 2/645/2188/13
іменем України
23 жовтня 2013 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Федорової О. В.
при секретарі - Ляховій І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза"
про визнання недійсною угоди, -
встановив:
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" про визнання недійсною угоди № 016181, укладену між сторонами 27.03.2013 року та стягнення з відповідача 3143,33 грн., сплачених за договором № 016181 від 27.03.2013 року. Позов мотивований тим, що 27.03.2013 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Архбудекспертиза” було укладено договір № 016181, за умовами якого ТОВ "Архбудекспертиза" від імені та за рахунок позивача вчиняє певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної в додатку № 1 до даного Договору, на умовах діяльності Програми "Б.А.Н.К. ОСОБА_2", а саме надання учаснику - позивачу безвідсоткової позики в розмірі 50000,00 грн. За умовами цього договору передбачено лише надання Учасникам безвідсоткової позики за рахунок коштів Фонду Учасників за Програмою "Б.А.Н.К. ОСОБА_2". Позивач вважає, що зазначена угода була укладена під впливом обману та застосування нечесної підприємницької практики, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом її прав та охоронюваних законом інтересів у вказаний у позові спосіб.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1, в якій вона підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просила суд розглядати справу за її відсутності у зв'язку з зайнятістю на роботі.
Представник ТОВ "Архбудекспертиза" в судове засідання, призначене на 23.10.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в судовому засіданні 15.10.2013 року.
Заяв про причини неявки чи клопотань про розгляд справи у відсутність представника відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ст.. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
27 березня 2013 року між позивачем та ТОВ “Архбудекспертиза” укладений договір № 016181 з додатками до нього, за умовами якого Товариство за згодою учасника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку № 1 до даного договору, на умовах діяльності Програми «Б.А.Н.К. ОСОБА_2».
За умовами даного договору програма Товариства формується виключно на коштах споживачів, без залучення коштів товариства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками і в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам, тобто один учасник програми за своєї власної ініціативи, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми.
До того ж, позивач повинен був сплачувати відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на товар, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів ї їх коштів до такої ж схеми. Право одержати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками товариства.
Договір не містить строків та (або) термінів отримання учасником товару/позики, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ „Архбудекспертиза” за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником товару/позик. Натомість договором передбачено, що у випадку неналежного виконання умов договору або не сплати запропонованих адміністратором платежів, учасник позбавляється права на придбання товару/позики, втрачає сплачений адміністративний платіж і позбавляється права на участь у наступному найближчому заході.
Таким чином, суд приходить до висновку, що умови спірного договору є несправедливими та непрозорими, внаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, і що ТОВ “Архбудекспертиза” здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи з придбання товару позики формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року № 1023-XII (зі змінами та доповненнями) виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Згідно з ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 18 вказаного Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.
За умовами ч. ч. 5, 6 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів”, якщо положення договору визнано несправедливими, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, або договір може бути визнаний недійсним в цілому.
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України “Про захист прав споживачів” забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За змістом статті 13 ЦК України, свої цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Частина 3 цієї статті передбачає, що не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Зазначені два види зловживання правом: 1) зловживання правом шляхом навмисного завдання шкоди іншій особі; 2) зловживання правом пов'язане з використанням недозволених форм його реалізації, але у рамках загального дозволеного типу поведінки щодо даного права.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 230 ЦК встановлено, що обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину або якщо вона замовчує їх існування.
Судом встановлено, що позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю/отримання позики, ТОВ “Архбудекспертиза” без залучення власних коштів формувало групу учасників, за рахунок яких надавалась відповідно сума у позику іншому з учасників фонду, що компенсацією за рахунок інших учасників Фонду, залучених до умов діяльності програми “Б. А. ОСОБА_2”.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що досягнута між сторонами угода порушує права позивача, а діяльність відповідача з реалізації послуг з адміністрування системи є такою, що вводить споживача в оману.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Як роз'яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06 листопада 2009 року № 9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлена наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи на нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору № 016181 від 27.03.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Архбудекспертиза» та ОСОБА_1.
Стосовно позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 3143,33 грн., сплачених позивачем за договором № 016181 від 27.03.2013 року, суд вважає необхідним зазначити наступне.
В матеріалах справи міститься копія квитанції № ПН25717 від 27 березня 2013 року, згідно з якою позивачем був внесений вступний платіж за договором № 016181 від 27.03.2013 року на рахунок ПП «Архбудекспертиза» (код отримувача 38001964).
Згідно з пп. 1.1.1. та пп. 1.1.2. п. 1.1. договору № 016181 від 27.03.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПП «Архбудекспертиза», копія якого міститься в матеріалах справи, ПП «Архбудекспертиза» прийняло на себе зобов'язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні та роз'яснювальні послуги з питань діяльності та подальшої участі у Програмі діяльності «Б.А.Н.К. ОСОБА_2» та оформити Договір № 016181 від 27.03.2013 року та Додатки до нього між Замовником (ОСОБА_1В.) та ТОВ «Архбудекспертиза» з дотриманням вимог чинного законодавства.
Згідно з п. 2.1. вказаного договору, вартість послуг ПП «Архбудекспертиза» погоджена сторонами, зазначена в додатку до Договору № 016181 від 27.03.2013 року і складає 1850,00 грн.
Таким чином, позивачем за вищевказаною квитанцією № ПН25717 від 27 березня 2013 року проведено оплату послуг Приватного підприємства «Архбуд - Експертиза» за договорами № 016181 від 27 березня 2013 року, укладеним між позивачем та Приватним підприємством «Архбуд - Експертиза», яке не є відповідачем у даній справі.
Також, в матеріалах справи міститься копія квитанції № ПН25726 від 27 березня 2013 року, згідно з якою позивачем був оплачений страховий платіж за договором № 16653 від 27.03.2013 року на рахунок ТДВ «СК Укркомстрах».
Судом встановлено, що вказана сума сплачена позивачем за Договором добровільного страхування від нещасних випадків, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укркомстрах», яке також не є відповідачем у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що позивачем сплачені грошові кошти у розмірі 1850,00 грн. на рахунок ПП «Архбудекспертиза», та 210,00 грн. - на рахунок ТДВ «СК «Укркомстрах», які не є відповідачами у даній цивільній справі. Суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 08 квітня 2013 року на рахунок відповідача ТОВ «Архбудекспертиза» (код отримувача 37579211) сплачено грошові кошти у розмірі 833,33 грн. (квитанція № ПН7691) та 250,00 грн. (квитанція № ПН7695).
Таким чином, враховуючи, що за умовами укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Архбудекспертиза" договору, який визнаний судом недійсним, позивачем були сплачені грошові кошти в загальній сумі 1083,33 грн., ця сума підлягає стягненню з ТОВ "Архбудекспертиза" на користь позивача.
Судові витрати суд покладає на відповідача у відповідності до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 61, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним договір № 016181, укладений 27.03.2013 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" (м. Харків, пр. Московський, буд. 247, код ЄДРПОУ 37579211) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1083,33 грн., сплачених за договором № 016181 від 27 березня 2013 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" (м. Харків, пр. Московський, буд. 247, код ЄДРПОУ 37579211) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 344,10 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст.. 229 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.
Суддя Федорова О.В.