Справа № 407/3895/13-к
1-кп/407/418/13
28 жовтня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Самігулліній К.Р.
за участю прокурора Сліпачук С.М.
за участю сторони кримінального провадження: обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Антрацит
кримінальне провадження № 12013030130001546 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Антрацит
Луганської області, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою
освітою, який не працює, раніше не засудженого, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1, який фактично проживає за
адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,
Угода про примирення досягнута під час досудового провадження.
Відповідно до обвинувального акта від 24.07.2013 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, з наступних підстав.
04 липня 2013 року вранці, точний час в ході досудового розслідування не встановлені, обвинувачений ОСОБА_1 знаходився біля терикону, розташованого в районі вул. Калініна м. Антрацит, де на породному відвалі побачив пакет з полімерної плівки жовтого кольору.
Вказаний пакет обвинувачений ОСОБА_1 підняв із землі та побачив, що в ньому знаходяться 5 металевих циліндричних предметів з вивідними дротами.
У обвинуваченого ОСОБА_1, який достовірно знаючи про те, що знайдені ним 5 металевих циліндричних предметів з вивідними дротами є шахтними електродетонаторами, які, в свою чергу, є вибуховими пристроями та використовуються в шахтах для здійснення вибухів, виник злочинний намір на незаконне придбання, зберігання та носіння вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Виконуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_1, діючи навмисно та протиправно, залишив при собі знайдені ним 5 електродетонаторів, почав їх зберігати і носити у своїй сумці без передбаченого законом дозволу.
04.07.2013 року приблизно о 13 годині обвинувачений ОСОБА_1 за магазином « Анна», що розташований за адресою: Луганська область, м. Антрацит, вул. Петровського, 25, був зупинений працівниками міліції.
Під час особистого огляду обвинуваченого ОСОБА_1, у сумці останнього, яку він носив при собі, були виявлені та вилучені 5 металевих циліндричних предметів з вивідними дротами, що знаходились у пакеті з полімерної плівки жовтого кольору.
Згідно з висновком вибухотехнічної експертизи № 113/11 від 12.07.2013 року 5 об'єктів, які були вилучені під час огляду ділянки місцевості, розташованої біля магазину « Анна», що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Антрацит, вул. Петровського, 25, в сумці, що належала ОСОБА_1 та надані на дослідження - є електродетонаторами промислового виготовлення та належать до категорії вибухових пристроїв.
Надані на дослідження електродетонатори до вибуху придатні.
24.07.2013 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м. Антрацит Луганської області Янєвим Є.В. була укладена угода про визнання ОСОБА_1 винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468,469,470 472 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор прокуратури м. Антрацит Луганської області Янєв Є.В. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді 3-х років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
У підготовчому судовому засіданні прокурор прокуратури м. Антрацит Сліпачук С.М. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст. 476 КПК України.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_1 у вигляді 3- х років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні в якому бере участь потерпілий не допускається.
Потерпілий у вказаній справі відсутній.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 263 КК України, тобто у носінні, зберіганні, придбанні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Згідно ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише суспільним інтересам.
При цьому з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України, зокрема, речові докази:
- первинну упаковку з вилучених 04.07.2013 року у ОСОБА_1 5 електродетонаторів;
- 5 аркушів паперу, які упаковані в полімерний пакет, горловина якого обв'язана ниткою, кінці якої обклеєні биркою з пояснювальними надписами та відбитком печатки « НДЕКЦ № 13», які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Антрацитівського МВ ГУМВС України в Луганській області, згідно розписки помічника начальника з РЗ СРЗ Антрацитівського МВ ГУМВС України в Луганській області від 24.07.2013 року, суд вважає необхідним знищити, як майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане. ( а.с. 33,34)
Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118- 124 КПК України, зокрема, процесуальні витрати за проведення вибухотехнічної експертизи № 113/11 від 12.07.2013 року в сумі 489 гр., суд вважає на необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави, згідно ч.2 ст.124 КПК України. ( а.с. 19)
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст. 314,373,374,394,472,474 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості, укладену 24.07.2013 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м. Антрацит Луганської області Янєвим Євгеном Володимировичем - затвердити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 ( трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 ( один) рік.
На підставі ст. 76 п.п.2,3,4 КК України зобов'язати ОСОБА_1:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Речові докази:
- первинну упаковку з вилучених 04.07.2013 року у ОСОБА_1 5 електродетонаторів;
- 5 аркушів паперу, які упаковані в полімерний пакет, горловина якого обв'язана ниткою, кінці якої обклеєні биркою з пояснювальними надписами та відбитком печатки « НДЕКЦ № 13», які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Антрацитівського МВ ГУМВС України в Луганській області, згідно розписки помічника начальника з РЗ СРЗ Антрацитівського МВ ГУМВС України в Луганській області від 24.07.2013 року - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення вибухотехнічної експертизи № 113/11 від 12.07.2013 року в сумі 489 гр. ( чотириста вісімдесят дев'ять гр.)
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду Л. Г. Чигрина