.
САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 206/6719/13-ц "22" жовтня 2013 р. ' Провадження № 2/206/1466/13
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Поштаренко О.В.., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Київ РЕ», про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
22.10.2013 року представник позивача звернувся з заявою про забезпечення позову у якій просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно або грошові кошти, які належать відповідачеві ОСОБА_3 в розмірі 242 384, 73 грн. та забороні його відчуження.
Вивчивши подані матеріали позову, матеріали заяви про забезпечення позову, вважаю, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим рішення суду.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
З цих норм вбачається, що забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду.
У змісті ч. 1 ст. 152 ЦПК України вбачається, що накладення арешту на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.
Представником позивача в заяві про забезпечення позову не конкретизовано яким саме майном відповідача ОСОБА_3 необхідно забезпечити позов та не надано доказів на підтвердження того, що майно належить відповідачу ОСОБА_3
Окрім того, в заяві не зазначено, про наміри відповідача ОСОБА_3 реалізувати особисте майно (за наявності).
На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що позивачем не надано відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.
Недотримання позивачем зазначених вимог цивільно-процесуального законодавства позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити, або зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151-153, 208-210 ЦПК України, суддя,
Повернути представнику позивача ОСОБА_4 заяву про забезпечення позову по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_3, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Київ РЕ», про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Копію цієї ухвали направити заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Поштаренко