Справа № 2-410/6188/12 року
29 серпня 2013 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого: судді - Бойко О.М.
при секретарі - Карпенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні пмт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом та про розподіл домоволодіння в натурі, -
У грудні 2012 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача та просили визнати за ними право власності по 1/6 частини за кожної земельної ділянки та домоволодіння № 19 по вул. Вавілова в селі Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, крім того позивачі просили розділити спадкове довомолодіння між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1 варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 2007 року шляхом виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільне користування 1/3 частину домомволодіння № 19 по вул. Вавілова в с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що ОСОБА_4 на праві власності належало 1/2 частина земельної ділянки та 1/2 частина домоволодіння № 19 по вул. Вавілова в с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області. 18 січня 2004 року ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями першої черги після його смерті в рівних долях є дочки померлого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_3, кожному з яких належить по 1/6 частині спадкового майна. У встановлений законом строк позивачі звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, але отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно вони не змогли у зв'язку з відсутністю у них правовстановлюючих документів на спадкове майно.
У судовому засіданні представник позивачів позов підтримала, просила визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожної по 1/6 частину земельної ділянки та за кожної по 1/6 частини домоволодіння № 19 по вул. Вавілова в с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 Позовні вимоги щодо розподілу домоволодіння шляхом виділу позивачам у спільну власність 1/3 частину спадкового домоволодіння за першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи від 2007 року підтримала, але представник не змогла пояснити суду спосіб поділу домоволодіння на окремі квартири з зазначенням площі, спосіб розділу технічних комунікації, розмір компенсації тому власнику, площа якого зменшиться внаслідок розділу. Представник позивачів також не змогла пояснити чому визнаючи право власності на 1/6 частину домоволодіння, позивачі просять виділити їм у спільну власність 1/3 частини домоволодіння.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні визнали позов в частині визнання права власності по 1/6 частини земельної ділянки та по 1/6 частини домоволодіння за кожною позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, при цьому відповідачка не визнала позов про розподіл спадкового домоволодіння. Відповідачка пояснила, що їй на праві власності належить 2/3 частини спадкового будинку на підставі рішення суду, позивачам належить по 1/6 частини будинку кожній, судова будівельна-технічна експертиза змінює співвідношення часток в праві власності, яка виділяє позивачам ? частину домоволодіння і відповідачки теж виділяє ? частини будинку, що суперечить рішенню суду. Вважає такий розподіл домоволодіння несправедливим. Спадковий будинок є її єдиним місцем мешкання, іншого житла у неї немає, спільно проживати з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вони не можуть, розділити будинок неможливо. Відповідачки дала згоду на виплату грошової компенсації позивачам.
Представник третій особи в судове засідання не з'явився, у листі на ім'я суду просив розглянути справу в його відсутність.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, матеріали архівної справи № 2-4677/2011 р., суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що житловій будинок № 19 загальною площею 219,4 кв.м., житловою площею 63,5 кв.м., допоміжною площею 155,9 кв.м. по вул. Вавілова в с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області був збудований у 1998 році на земельної ділянки, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,108 га. подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яким будинок і належить на праві спільної сумісної власності, що вбачається з рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.04.2005 року.
18 січня 2004 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 19.01.2004 року відділом РАГС Виконавчим комітетом Олександрівською сільською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області 30.01.2004 року за актовим записом № 03.
Після його смерті відкрилася спадина на частину домоволодіння № 19 по вул. Вавілова в с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 в рівних частках є діти померлого ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також дружина ОСОБА_3
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.04.2005 року визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частини майна - житлового будинку, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, с. Олександрівка, вул. Вавілова, 19 та земельну ділянку, площею 0,108 га., з яких на ? частину визнано право власності в порядку статті 60 Сімейного кодексу України та на 1/6 частину визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 (а.с..).
Відповідно до ч. 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зазначені обставини справи свідчать про те, що спадкову масу після смерті ОСОБА_4 складає ? частина спадкового майна, з яких на 1/6 частину право власності в порядку спадкування за законом визнано рішенням суду за відповідачкою ОСОБА_3, інша 1/3 частина розподіляється в порядку спадкування між двома дітьми померлого - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожної з яких належить по 1/6 частині спадщини: житлового будинку, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, с. Олександрівка, вул. Вавілова, 19 та земельну ділянку, право власності на 1/6 частину якої вони просять визнати за ними.
Факт родинних відносин позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з померлим ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 (нині ОСОБА_1), виданим 27.06.1972 року Рубіжним гор. ЗАГС Ворошиловградської області за актовим записом № 569 (а.с…..) та свідоцтвом про народження ОСОБА_6 (нині ОСОБА_2), виданим 16.01.1963 року Рубіжним гор. РАГС Луганської області за актовим записом № 49 (а.с….), відповідно.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Обговорюючи питання щодо порядку прийняття спадщини, встановлених ст. 1269 ЦК України та додержання строків прийнятті спадщини, суд керується положеннями ч. 1 ст. 61 ЦПК України про те, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Відповідач не заперечував проти того, що позивачі прийняли спадщину в порядку та строки, які встановлені законом, крім того, згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22.09.2012 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 18.01.2004 року з мотивів відсутності правовстановлюючих документів та витягу з реєстру прав власності на спадковий житловий будинок, а ні з мотивів пропуску строків для прийняття спадщини. У самої постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій зазначається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у призначений законом термін прийняли спадщину шляхом подачі заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори (а.с….).
З огляду на зазначене позовні вимоги щодо визнання права власності на 1/6 частини за кожним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, підлягають задоволенню, оскільки згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Обговорюючи питання щодо розподілу в натурі спадкового домоволодіння між спадкоємцями за першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи від 2007 року шляхом виділу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільне користування 1/3 частини спадкового домоволодіння не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Позбавлення особи права власності може бути в порядку, визначеному ч. 1 ст. 365 ЦК України, відповідно якої право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо
1. частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2. річ є неподільною;
3. спільне володіння і користування майном є неможливим;
4. таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників та членів його сім'ї.
Як вбачається з дослідної частини судової будівельно-технічної експертизи № 980/981, проведеної 15.05.2007 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, яка знаходиться в матеріалах архівної справи № 2-4677/2011 р. (а.с. ..-….), власнику 2/3 частин домоволодіння ОСОБА_3 надається квартира № 1 загальною площею 70,3 кв.м., що відповідає 51/100 частин житлового фонду і на 18.1 кв.м. менше його 2/3 частини; власникам 1/3 частини ОСОБА_2 та Семипядної (нині ОСОБА_1) І.Л. надається квартира № 2 загальною площею 62,3 кв.м., що відповідає 49/100 частин житлового фонду і на 18,1 кв.м. більше його ідеальної долі (а.с…..). Звертає на себе увагу грубі помилки в експертному висновку, зокрема в експертизі не враховано приміщення 1-17 площею 13,8 кв.м., яке не приймає участі у розділі будинку і як співвласники повинні користуватися цим приміщенням, яке знаходиться на другому поверсі; приміщення: 1-6, 1-8, 1-16 мають різну площу за даними експертизи і технічного паспорта на будинок від 07.11.2005 р. так, кімната 1-6 в експертизі - 9,9 кв.м., в технічному паспорті - 9,4 кв.м.; коридор 1-8 в експертизі - 9,3 кв.м., в технічному паспорті - 9,2 к.м.; коридор 1-16 в експертизі - 9,3 кв.м., в технічному паспорті - 9,2 кв.м. Господарські споруди сарай «В» і вбиральня «Г» включені до розподілу між спадкоємцями, хоча згідно даних технічного паспорта сарай та вбиральня споруджені у 2005 року, після смерті спадкодавця і ні є спадковим майном. Зазначені недоліки є істотними порушеннями вимог, що пред'являються до експертного дослідження.
Згідно технічного висновку про стан будівельних конструкцій житлового будинку № 19 по вул. Вавілова с. Олександрівка Дніпропетровського району, виконаного за наявності ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29.02.2012 р., кваліфікаційного сертифікату архітектора від 08.11.2012 р., розділ будинку відповідно до часток 2/3 і 1/3, а також на 2/3 частин і 1/6 частини і 1/6 частини неможливий; розділ житлового будинку як єдиного об'єму неможливий. (а.с…).
Судова будівельно-технічна експертиза № 980/981 від 15.05.2007 року Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз не надає варіанти розділу спадкового будинку відповідно до ідеальних часток співвласників ОСОБА_3 -2/3 частин, ОСОБА_1 - 1/6 частин та ОСОБА_2 - 1/6 частин або близьких до ідеальних. Запропонований варіант розподілу, за яким ОСОБА_3 видолається 51/100 частин, що фактично є ? частиною житлового фонду, не може бути прийнята до уваги, оскільки такий розподіл істотно відступає від іі ідеальної частки в праві власності, а саме: на 1/6 частини, які ОСОБА_3 успадкувала відповідно до рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.04.2005 року і позбавляє відповідача спадщини після смерті чоловіка, залишаючи ій тільки ту частину будинку, яку вона придбала за час спільного подружнього життя. Припинення права власності ОСОБА_3 в розумінні ст. 365 ЦК України є неможливим.
Суд погоджується з рішенням виконавчого комітету Олександрівської сільської ради від 20 березня 2013 року про те, що варіант розподілу домоволодіння, запропонований судовою будівельно-технічною експертизою № 980/981, проведеного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз 15.05.2007 року, суперечить рішенню суду в частини належній ОСОБА_3 визначений ним частки у спільному майні, чим порушує іі права. Виконання вимог ст. 152 ЖК України при розподілі будинку є обов'язковим.
Відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Рішенням виконавчого комітету Олександрівської сільської ради від 20 березня 2013 року відмовлено у погодженні варіанту розподілу домоволодіння № 19 в сілі Олександрівка , визначений судовою будівельно-технічною експертизою № 980/981, проведеною Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз 15.05.2007 року (а.с…).
Відмовляючи у задоволені позову про розподіл спадкового домоволодіння, суд приймає до уваги вищенаведене, думку відповідачки, яка не має іншого житла та дала згоду сплатити грошову компенсацію позивачам, приймає до уваги неможливість спільного проживання, неможливість розподілу будинку в натурі, вимоги ст. 365 ЦК України про умови припинення права власності, а також вимоги ст. 364 ЦК України, відповідно до якої якщо виділ частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації або іншої матеріальної компенсації вартості його майна.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 61, 213, 214 ЦПК України, ст. 41 Конституції України ст.ст. 364, 365, 1216, 1261 ЦК України, ст. 152 ЖК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частини земельної ділянки та домоволодіння № 19 по вул. Вавілова в сілі Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 18 січня 2004 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частини земельної ділянки та домоволодіння № 19 по вул. Вавілова в сілі Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 18 січня 2004 року.
Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про розподіл в натурі між співвласниками домоволодіння № 19 по вул. Вавілова в сілі Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Рішення можу бути оскаржено в апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів.
Суддя: О.М. Бойко