Справа № 161/16337/13-ц
Провадження № 4-с/161/436/13
28 жовтня 2013 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.
при секретарі Сидоренко О.В.
з участю заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-
19.09.2013р. ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Арсенюк Оксани Валеріївни, покликаючись на те, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2006 року з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» стягнуто 30181,83грн. заборгованості за кредитом та відсотками, 403,90 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків та 345,76 грн. судового збору, а всього: на загальну суму 34921,49 грн. 13.07.2006 року у справі видано виконавчий лист № 2-1327 від 23.05.2006 року. Згідно відмітки, що міститься на виконавчому листі, останній 08.11.2007 року державним виконавцем повернуто стягувачу без виконання. У зв'язку із знищенням архівних документів підстава повернення виконавчого листа 08.11.2007 року невідома. У 2010 році стягувач повторно звернувся до Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції з цим самим виконавчим листом. Однак, згідно відмітки державного виконавця Трунової Н.О., що міститься на виконавчому листі, після виконання необхідних виконавчих дій останній повторно повернуто стягувачу без виконання. Відповідно до постанови державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Іщенко Г.С. від 22.10.2010 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, цей виконавчий лист повернуто, оскільки, як дослівно зазначено у цій постанові, «у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення».
09.07.2013 року головний державний виконавець другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Арсенюк О. В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження за цим виконавчим листом, зазначивши у постанові, що виконавчий лист нібито вступив у законну силу (набрав чинності) 08.07.2013 року. 30.08.2013 року головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Арсенюк О. В. винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату/пенсію/ боржника, тобто ОСОБА_1, яку спрямувала для виконання у філію «Луцьк-молоко» закритого акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод».
Однак, за змістом ч.5 ст.47 Закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
За п.2 ч.І ст.22 Закону, інші виконавчі документи, в т.ч. виконавчі листи, можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Стосовно виконавчого листа інше законом не передбачено. Отже, головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Арсенюк О.В., після повернення стягувачу постановою державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Іщенко Г.С. від 22.10.2010 року виконавчого листа № 2-1327 не мала права за цим виконавчим листом відкривати виконавчого провадження та проводити жодних виконавчих дій, а відповідно до п.1 ч.І ст.22 Закону була зобов'язана відмовити у відкритті виконавчого провадження внаслідок пропуску встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Про зазначені порушення йому стало відомо 09.09.2013 року, при відвідуванні бухгалтерії філії «Луцьк-молоко» закритого акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод».
З цих підстав вважає, що державним виконавцем було порушено вимоги законодавства, а тому просить суд визнати дії останнього протиправними та незаконними й скасувати вищенаведені постанови.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав з наведених у ній мотивів.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, подав в суд заяву, в якій просив розглядати скаргу без участі представника Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції. Скаргу вважає безпідставною.
Суд ухвалив розглядати справу у відсутності представника суб'єкта оскарження.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявнику слід відмовити в задоволенні скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції перебуває виконавчий лист №2-1327 23.05.2006року, виданий Луцьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 в користь акціонерного товариства комерційного банку соціального розвитку в особі Волинської обласної філії 30171(тридцять тисяч сто сімдесят одну)грн.83коп. заборгованості за кредитом та відсотками, 4403(чотири тисячі чотириста трн) грн. 90 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, судовий збір в розмірі 3459 триста сорок п'ять )грн. 76 коп., а всього на загальну суму 34921(тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять однієї)грн. 49 коп.
Державним виконавцем відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження №38774106, та винесена постанова від 09.07.2013року, які надіслані сторонам для виконання.
30.08.2013року головним державним виконавцем відділу було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 №38774106, в зв'язку з тим, що він не виконав вищевказане рішення суду в добровільному порядку.
Відповідно до ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Згідно статті 38, п.2.ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документу), виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення , і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
П.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 04.11.2010 року ( дата вступу в дію 09.03.2011 року) передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Оскільки, виконавчий документ виданий 23.05.2006 року на момент дії Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 30 червня 1999 року із змінами та доповненнями, то термін пред'явлення даного виконавчого документа згідно ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 30 червня 1999 року - 3 роки.
Таким чином, даний виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання протягом трьох років з моменту винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу - до 22.10.2013 року.
Посилання заявника на те, що стягувач повинен керуватись вимогами ст.22 ч.5 Закону України «Про виконавче провадження» у новій редакції є безпідставними.
А тому, оскаржувані заявником постанови головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Арсенюк Оксани Валеріївни від 09.07.2013 року про відкриття виконавчого провадження та від 30.08.2013 року про звернення стягнення на заробітну плату/пенсію боржника не суперечать вимогам діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, ст.22, ст.47 п.2,4, ст.38 п.2 , ст.40 ч.1, П.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», суд -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги на дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта